91812 (680235), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Частота виявлення симптомів ураження гепатобіліарної системи у хворих на подагру

Примітка: n-кількість спостережень

При УЗД органів черевної порожнини незначне збільшення розмірів печінки виявлено в 30 (37,0%) пацієнтів, заокруглений край та підвищення її ехогенності - в 63 (77,8%), ущільнення паренхіми печінки - в 3 (3,7%) осіб, дорзальне стихання ехосигналу – в 13 (16,1%). Зміни жовчного міхура при УЗ-обстеженні проявлялися дифузним ущільненням та потовщенням до 3-5 мм його стінки в 60 (74,1%) та наявністю в ньому осаду – в 68 (83,9%) хворих.

Біохімічні визначення (активність каталази, вміст відновленого глутатіону (ВГ), малонового альдегіду (МА) в крові, концентрація СК в крові та сечі, протеоліз низькомолекулярних (ПНМП), високомолекулярних протеїнів (ПВМП), колагенолітична активність плазми (КАП), сумарна (СФА), неферментативна (НФА), ферментативна фібринолітична активність (ФФА) плазми) проведені впродовж 24 годин із 4-годинним інтервалом за стандартними методиками до та після лікування. Комплекс біохімічних досліджень (рівень загального й прямого білірубіну, концентрація холестерину, тригліцеридів, альбуміну, загального білка, сечовини, креатиніну, активність АСТ, АЛТ, ЛДГ, ЛФ, ГГТП) здійснювали на біохімічному аналізаторі „Ultra” (фірма „Коnе”, Фінляндія). Ультразвукове дослідження печінки і жовчного міхура здійснювали на ультразвуковому діагностичному апараті „Shimadzu SDU 500”.

Математичну обробку даних (варіаційний та кореляційний аналізи) провели на ІВМ РС Реntium ІV за допомогою набору програм Microsoft Excel’ХР, Statistica® 5.1 (StatSoft, Inс., США). Оцінку характеру ритмів показників, проводили з використанням індивідуального та групового Косинор-аналізу, на базі програми Chronos-Fit (Гейдельберг, Німеччина, 2002 р).

Результати досліджень та їх обговорення.

При аналізі хронограми активності каталази крові у хворих на подагру майже в усіх часових вимірах (за винятком 14.00) її активність виявилася нижчою за таку у групи здорових осіб (рис.1). В останніх найвищі значення активності каталази виявлено у вечірні та нічні години (18.00-2.00), тоді як у пацієнтів в цей час спостерігали зниження її активності. Суттєвих змін зазнавала середньодобова активність даного ферменту – за подагри вона знижувалася на 32,6%.

При порівняльній оцінці ритмологічної організації всіх біохімічних показників залежно від наявності супутньої патології ГБС (хронічний гепатит та хронічний некалькульозний холецистит) між даними нозологіями статистично достовірних відмінностей виявлено не було. Тому подальший аналіз добової організації проводився у групі, яка включала обидві нозології ГБС. Порівняльний аналіз ритмів активності каталази в пацієнтів із відсутністю/наявністю супутніх уражень ГБС виявив зниження середньодобового показника на 16,7% за наявності супутньої патології щодо пацієнтів без такої. Якщо у хворих без ураження ГБС о 18.00 та о 2.00 спостерігали деяке зростання активності даного ферменту, то в пацієнтів із супутньою патологією ГБС його активність виявилася низькою у всі нічні виміри (22.00-6.00).

Добовий ритм ВГ у крові здорових характеризувався зниженням його рівня в денний час та підйомом – у вечірні та нічні години (22.00-2.00) (рис.2). Середньодобовий вміст даного показника за подагри зменшувався незначно (на 16,3%); але нічний час, для якого властиве поповнення запасів антиоксидантів, характеризувався зниженням його рівня.

Наявність супутньої патології ГБС зменшувала середньодобовий вміст ВГ на 24,4% порівняно з хворими без їх наявності, але хронограма виявилася майже синфазною зі здоровими, за винятком 10.00, коли спостерігали незначне зростання рівня даного показника.

Оцінка рівня МА в крові здорових осіб та хворих на подагру виявила підвищення його вмісту в останніх - як середньодобового (збільшився на 28,3%), так і у всі часові проміжки проти рівня здорових осіб (рис.3). У пацієнтів швидше наставав пік його рівня в крові (о 14.00), тоді як у здорових осіб - пізніше (о 18.00) та знижувався у нічні години (22.00-6.00), чого не спостерігали у дослідної групи. Наявність супутньої патології ГБС призводила до зростання вмісту даного показника в крові хворих на подагру в першій половині дня та до зниження - в нічний проміжок часу. Відсутність уражень органів ГБС характеризувалася зниженням його вмісту в крові в передранкові години (6.00-10.00) та майже досягнення рівня здорових о 10.00.

Аналіз ритмічної організації концентрації СК у плазмі крові хворих на подагру дозволив виявити зростання середньодобової концентрації на 51,9% за рахунок збільшення вмісту у всіх часових проміжках проти рівня здорових осіб (рис.4). Максимальне значення даного показника виявили о 10.00.

Хронограма концентрації СК у плазмі крові за наявності супутніх уражень органів ГБС характеризувалася незначним збільшенням середньодобового значення. За відсутності супутніх уражень ГБС концентрація СК у крові була нижчою та о 6.00 відповідала значенням у здорових осіб.

Ритми концентрації СК у сечі у хворих на подагру та здорових осіб мали інверсний характер. У здорових найнижчі значення СК у сечі впродовж доби спостерігали у денний проміжок часу, а саме о 10.00-18.00 (рис.5). В цей час у хворих на подагру виявили максимальну концентрацію даного показника. Середньодобові значення обох груп між собою не відрізнялися.

За наявності супутніх уражень органів ГБС виявили підвищення концентрації СК у сечі в ранкові години (10.00), але без змін середньодобових значень. Відсутність супутньої патології ГБС характеризувалася зсувом фази з 10.00-14.00 на 18.00.

Ритми ПНМП і ПВМП у хворих на подагру характеризувалися незначним зростанням середньодобових значень (відповідно на 16,5% і на 15,2%) проти групи здорових осіб за рахунок збільшення даного показника у всі часові періоди (рис.6).

Відмінностей середньодобової активності ПНМП і ПВМП, а також хронограм залежно від наявності супутніх уражень ГБС не встановили.

Оцінка ритму КАП виявила більш, ніж удвічі зростання даного показника у хворих на подагру (середньодобова активність збільшилася в 2,3 раза проти групи здорових осіб за рахунок підвищення її активності у всіх вимірах) (рис.7). Максимальні значення КАП у дослідній групі виявили о 10.00, тоді як у здорових осіб - о 22.00. Наявність супутніх уражень органів ГБС надавало КАП ультрадіанний характер ритму.

Порівняльний аналіз хронограм СФА, ФФА і НФА (рис.8) показав, що у здорових осіб дані показники характеризувалися незначними амплітудними змінами впродовж доби, тоді як у пацієнтів виявили збільшення активності цих процесів у 2,1 раза з максимумами о 10.00. Наявність супутньої патології з боку ГБС призводила до незначного зростання СФА, ФФА і НФА впродовж всієї доби.

Наявність тофусів супроводжувалася зниженням рівня ВГ у крові, концентрації СК у сечі, СФА плазми крові та підвищенням активності каталази крові, концентрації СК у крові і КАП. Тривалість хвороби більше 10 років характеризувалася зниженням про- і антиоксидантного стану крові, концентрації СК у сечі, СФА і підвищенням КАП крові. У хворих на подагру з віком підвищується активність каталази крові, концентрація СК у крові та СФА та знижується – концентрація СК у сечі і КАП. Наявність тофусів, більша тривалість хвороби та вік хворих на інші біохімічні параметри достовірно не впливали.

Встановлена наявність прямого кореляційного зв’язку між концентрацією СК і вмістом МА (r=+0,76, р<0,05), рівнем загального білірубіну і ПНМП (r=+0,51, р<0,05) та активністю ЛДГ (заг.) і МА крові (r=+0,56, р<0,05).

При додатковому призначенні до основних терапевтичних схем лікування фітоліту і холіверу досягнуто прискорення, порівняно з групою порівняння, регресу клінічних проявів.

Характеристики

Список файлов реферата