91810 (680233), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

1. Встановлено, що одностороння втрата жувальних зубів спричинює клінічні та функціональні порушення в усіх компонентах зубощелепного апарату, вираженість яких не залежить суттєво від належності дефекту до верхньої або нижньої щелепи. При односторонніх необмежених дефектах зменшується жувальна ефективність на 7,4 – 78,8 %, виникають зубоальвеолярні деформації (69,2 %), підвищене стирання зубів верхньої та нижньої щелеп (86,3 %), збільшується кількість площинних міжзубних контактів і з’являються центричні та ексцентричні супраконтакти (79,4 %), відхиляються від норми електроміографічні показники жувальних м’язів (92,5 %) та змінюється взаєморозташування суглобових елементів скронево-нижньощелепних суглобів (36,2 %).

2. Встановлено, що функціональні порушення залежать від змін оклюзійної поверхні зубів, кількості відсутніх бічних зубів та зростають зі збільшенням терміну їх втрати. При відсутності двох і більше молярів впродовж 1,5 років діагностувалося збільшення площі та глибини фасеток стирання на оклюзійній поверхні зубів на стороні, протилежній дефекту зубного ряду, що пов’язано з формуванням там звичного центру жування. Найбільш виражене стирання, як наслідок функціонального перевантаження, відмічалося на оклюзійній поверхні зубів, які обмежують дефект зубного ряду, що підтверджувалося наявністю на них також клиноподібних дефектів (18,2 %) та емалевих тріщин (54,6 %). Оклюзійні взаємовідносини при втраті трьох і більше жувальних зубів (28,7 %) при латеротрузійному русі на робочій стороні характеризувалися заміною «іклового захисту» на «групову направляючу функцію». При цьому у обстежених в контакті знаходилися ікла, бокові та центральні різці, які в наслідок цього значно стиралися.

3. При аналізі діагностичних моделей щелеп встановлено, що зубощелепні деформації та підвищене стирання, спричинені односторонньою втратою бічних зубів, призводять до появи центричних та ексцентричних супраконтактів. Переважна кількість центричних супраконтактів локалізувалася на стороні, протилежній дефекту зубного ряду в ділянці переважно опорних горбиків премолярів і молярів. Ексцентричні балансуючі та гіпербалансуючі оклюзійні супраконтакти виникали в ділянках дефектів зубного ряду у 24,7 % випадків.

4. В результаті електроміографічних досліджень жувальних м’язів при односторонніх необмежених дефектах зубних рядів встановлено, що функціональні зміни у них формувалися як на стороні дефекту зубного ряду, де вони були більш виражені, так і на протилежній стороні, виникали при втраті групи молярів і прогресували зі збільшенням кількості втрачених зубів. Динаміка змін електроміографічних показників в меншому ступені залежала від терміну втрати зубів та віку пацієнта. Електроміографічні показники, незважаючи на збереження загальної структури електроміограми, характеризувалися зменшенням амплітуди біопотенціалів власне жувального та скроневого м’язів в середньому на 57,3 %, як показника сили їх скорочення у 97,2 % пацієнтів, порушенням співвідношення періодів активності та спокою у вигляді переваги останнього (89,5 %), що свідчило про превалювання процесів гальмування над процесами збудження, наявності фрагментації періоду активності (4,7 %). Сплески спонтанної активності в періоді спокою були відсутні в жодному із досліджуваних випадків.

5. Показано, що при односторонніх необмежених дефектах відбувається зміщення нижньої щелепи у бік дефекту зубного ряду у 31,8 % пацієнтів з втратою групи молярів та 68,2 % – з втратою групи молярів та премолярів. У пацієнтів з додатковими включеними дефектами на протилежній стороні, зміщення нижньої щелепи було менш виражене. У 64,7 % пацієнтів з односторонніми необмеженими дефектами на нижній та верхній щелепах, нижня щелепа займала переважно переднє положення, а у 35,3 % – зміщувалася дистально. Зміна положення нижньої щелепи діагностувалася у пацієнтів з втратою зубів терміном більш ніж два роки потому і обумовлювалася значними змінами рельєфу оклюзійної поверхні зубів, а також дією жувальних м’язів.

6. Доведено, що в результаті виражених клінічних та функціональних змін зубощелепного апарату пацієнти з односторонніми необмеженими дефектами зубних рядів потребували проведення реабілітаційних заходів перед протезуванням, а саме, 77,1 % – вибіркового пришліфування, 17,5 % – виготовлення оклюзійних кап, 5,4 % – виготовлення незнімних ортопедичних конструкцій. Критеріями успішного проведення реабілітації були відсутність скарг у пацієнтів з боку жувальних м’язів та скронево-нижньощелепних суглобів і позитивна динаміка відновлення електроміографічних показників жувальних м’язів (збільшення амплітуди біопотенціалів, збільшення довжини періоду активності, наближення співвідношення періодів активності та спокою до 1).

7. Обґрунтовано показання до застосування малих сідловидних протезів як альтернативного методу протезування односторонніх необмежених дефектів зубних рядів. До них відносяться: відмова пацієнта від імплантації або бюгельного протезування, відсутність не більше ніж двох молярів, атрофія альвеолярного паростку І, ІІI або ІV типу за Ельбрехтом, відсутність патологічної рухомості опорних зубів, переважання розмірів кореневої частини зуба над коронковою, достатня для розташування елементу кріплення висота коронкової частини зуба, стабільно фіксована висота прикусу, відсутність парафункціональних ознак.

8. З’ясовано, що ступінь відновлення функціонального стану зубощелепного апарату залежить від результативності проведених реабілітаційних заходів та використаної для лікування конструкції протезу. За результатами електроміографічних досліджень та визначення жувальної ефективності доведено, що при протезуванні незнімними конструкціями на імплантатах, у порівнянні з іншими видами протезування, спостерігалася найбільш позитивна динаміка відновлення функціонального стану зубощелепного апарату.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

(* – особистий внесок здобувача)

1. Неспрядько В.П. Сучасні проблеми імплантації в стоматології / В.П. Неспрядько, О.В. Войцеховська //Актуальные проблемы медицины и биологии. – Киев, 2001. – № 2. – С. 335 – 337 (*–аналіз джерел літератури, написання статті).

2. Неспрядько В.П. Изменение тканей пародонта опорных зубов при протезировании несъемными протезами / В.П. Неспрядько, О.В. Войцеховська // Актуальные проблемы медицины и биологии. – Киев, 2002. – № 2. – С. 350 – 354 (*–проведення досліджень, написання статті).

3. Неспрядько В.П. Клінічні прояви крайових протетичних пародонтитів / В.П. Неспрядько, О.В. Войцеховська // Актуальные проблемы медицины и биологии. – Киев, 2003. – № 1. – С. 343 – 347 (*–проведення досліджень, написання статті).

4. Войцеховська О.В. Функціональні зміни жувальних м’язів у пацієнтів з односторонніми необмеженими дефектами зубних рядів / О.В. Войцеховська // Современная стоматология. – 2006. – № 2. – С. 150 – 152.

5. Войцеховська О.В. Взаємозв’язок оклюзійних порушень зі змінами скронево-нижньощелепних суглобів пацієнтів з односторонніми необмеженими дефектами зубних рядів / О.В. Войцеховська // Современная стоматология. – 2006. – № 4. – С. 122 – 124.

6. Войцеховська О.В. Оцінка використання малих сідловидних протезів для заміщення односторонніх необмежених дефектів зубних рядів за даними електроміографії / О.В. Войцеховська // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. – 2007. – № 2. – С. 105 – 111.

7. Войцеховська О.В. Клінічна характеристика зубних рядів пацієнтів з односторонніми необмеженими дефектами зубних рядів / О.В. Войцеховська // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2007. – № 1 – 2. – С. 52 – 55.

8. Неспрядько В.П. Вибір методу лікування при односторонніх необмежених дефектах зубних рядів / В.П. Неспрядько, О.В. Войцеховська // Актуальные проблемы медицины и биологии. – Киев, 2007. – №1. – С. 73 – 81 (*–проведення експериментальних досліджень, написання статті).

9. Патент 28763 Україна, МПК А 61 С 13/00. Спосіб виготовлення малого сідловидного протеза / Жегулович З.Є., Войцеховська О.В.; заявник та патентовласник Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. – u200707803; заявл. 11.07.07; опубл. 25.12.07.

10. Войцеховська О.В. Електроміографічні дослідження жувальних м’язів при частковій втраті зубів / О.В. Войцеховська // Актуальні проблеми сучасної медицини: 59 науково-практична конференція студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю, 6 – 8 квітня 2005р.: тези доп. – Київ, 2005. – С. 179.

11. Войцеховська О.В. Клінічна характеристика зубних рядів пацієнтів з односторонніми необмеженими дефектами зубних рядів / О.В. Войцеховська / О.В. Войцеховська // Український науково – медичний молодіжний журнал: 60 ювілейна науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми сучасної медицини»: тези доп. – Київ, жовтень 2006.– С. 101 – 102.

12. Войцеховська О.В. Внутрішньосуглобові зміни скронево-нижньощелепних суглобів пацієнтів з односторонніми кінцевими необмеженими дефектами зубних рядів / О.В. Войцеховська // Український морфологічний альманах. – 2006. – Т.4, № 2. – С. 122.

13. Войцеховська О.В. Використання малих сідлоподібних протезів для заміщення кінцевих необмежених дефектів зубних рядів / О.В. Войцеховська / О.В. Войцеховська // ХІ конгрес світової федерації українських лікарських товариств, 28 – 30 серпня 2006 р.: тези. доп – Полтава; Київ; Чикаго, 2006. – С. 165.

14. Войцеховська О.В. Внутрішньосуглобові зміни скронево-нижньощелепних суглобів пацієнтів з односторонніми необмеженими дефектами зубних рядів / О.В. Войцеховська // Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Новітні підходи до лікування в сучасній медицині», 17 – 19 квітня 2007 р.: тези доп. – Ужгород, 2007. – С. 127.

15. Войцеховська О.В. Залежність зміни оклюзійної поверхні зубів пацієнтів з односторонніми необмеженими дефектами від напрямку зміщення нижньої щелепи / О.В. Войцеховська // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2007. – № 3. – С. 198.

16. Войцеховська О.В. Вплив односторонньої втрати зубів на розвиток функціональних порушень в зубощелепному апараті / О.В. Войцеховська // Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини. – Суми, 2007. – С. 203.

17. Неспрядько В.П. Комплексне обстеження клінічного та функціонального стану зубощелепного апарату при односторонніх необмежених дефектах зубних рядів / В.П. Неспрядько, О.В. Войцеховська // Інформаційний лист. – № 38 – 2008. – Київ, 2008. – 4 С.

АНОТАЦІЯ

Войцеховська О.В. Клінічне та лабораторне обгрунтування реабілітації зубощелепного апарату при односторонніх необмежених дефектах зубних рядів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2008.

Дисертація присвячена клінічному та лабораторному обгрунтуванню реабілітації зубощелепного апарату пацієнтів з односторонніми необмеженими дефектами зубних рядів з урахуванням виявлених клінічних та функціональних порушень.

Клінічними та лабораторними дослідженнями встановлено, що одностороння втрата жувальних зубів призводить до виникнення функціональних порушень в усіх компонентах зубощелепного апарату, вираженість яких залежить від кількості втрачених зубів та терміну їх втрати. Такі порушення знижують ефективність протезування. Тому першим етапом в лікування пацієнтів була передпротезійна реабілітація. На підставі електроміографічних досліджень доведено необхідність раннього протезування односторонніх необмежених дефектів зубних рядів та встановлено, що найбільш оптимальним методом лікування є зубна імплантація.

Ключові слова: зубощелепний апарат, односторонній необмежений дефект, жувальні м’язи, скронево-нижньощелепні суглоби, передпротезійна реабілітація.

АННОТАЦИЯ

Войцеховская О.В. Клиническое и лабораторное обоснование реабилитации зубочелюстного аппарата при односторонних неограниченных дефектах зубных рядов.–Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2008.

Диссертация посвящена клиническому и лабораторному обоснованию реабилитации зубочелюстного аппарата пациентов с односторонними неограниченными дефектами зубных рядов с учетом выявленных клинических и функциональных нарушений.

Клиническими исследованиями установлено, что в результате образования таких дефектов возникают клинические изменения во всех компонентах зубочелюстного аппарата: появление зубочелюстных деформаций, повышенной стираемости зубов, патологии пародонта, преждевременных межзубных контактов. Електромиографическими исследованиями выявлено, что в жевательных мышцах уменьшался период активности и увеличивался период покоя, снижалась амплитуда биопотенциалов.

Показано, что при односторонних неограниченных дефектах, под действием жевательних мышц, происходит смещение нижней челюсти в сторону дефекта зубного ряда у 31,8 % пациентов с потерей группы моляров и у 68,2 % пациентов с потерей группы моляров и премоляров. У 64,7 % пациентов с односторонними неограниченными дефектами на нижней и верхней челюстях, нижняя челюсть занимала преимущественно переднее положение.

Подобные нарушения снижали эффективность ортопедического лечения односторонних неограниченных дефектов. В связи с этим на первом этапе лечения проводилась предпротезионная реабилитация зубочелюстного аппарата. Для этого применялось пришлифовывание зубов, протезирование временными ортопедическими конструкциями, а также изготовление оклюзионных шин (кап). Выбор того либо иного вмешательства зависел от степени выявленных функциональных нарушений и проводился после анализа диагностических моделей челюстей в артикуляторе. При помощи электромиографического исследования жевательных мышц было установлено, что уже на ранних этапах реабилитационного лечения увеличивалось время биоэлектрической активности жевательных мышц, а также возрастала амплитуда биопотенциалов, что свидетельствовало о наличии положительной динамики восстановления функционального состояния зубочелюстного аппарата.

Обосновано, что выбор конструкции протеза для замещения одностороннего неограниченного дефекта зависел от количества отсутствующих зубов и степени функциональных изменений в зубочелюстном аппарате. Так, в большинстве случаев, у пациентов І группы (отсутствовал 2 моляр) не было выраженных клинических и функциональных нарушений. В связи с этим замещение одностороннего дефекта не проводилось.

У пациентов II группы (отсутствие группы моляров) были выявлены как клинические, так и функциональные нарушения. Для протезирования пациентов этой группы применялись бюгельные протезы и несъемные протезы на имплантантах. Альтернативным методом лечения пациентов с отсутствием группы моляров являлись малые седловидные протезы. Электромиографическими исследованиями жевательных мышц установлено, что наиболее положительная динамика восстановления функционального состояния зубочелюстного аппарата наблюдалась при протезировании несъемными конструкциями на имплантантах. Через 3, 6 и 9 месяцев после протезирования такими конструкциями увеличивались длительность периода биоэлектрической активности жевательных мышц и амплитуда биопотенциалов (сила сокращения мышц), как на стороне дефекта, так и на противоположной стороне.

Характеристики

Список файлов реферата