91804 (680229), страница 3
Текст из файла (страница 3)
З метою більш інформативного аналізу потенціометричних вимірів були побудовані графіки (рис. 5,6,7), які наочно демонструють отримані результати.
Проводячи порівняльну оцінку вимірів сили струму в пацієнтів трьох підгруп I групи в порівнянні з II й III групами, ми відзначаємо закономірність зростання сили струму пропорційно кількості металевих зубних протезів (рис. 5).
Рис. 5. Показники сили струму (мкА) у пацієнтів трьох обстежених груп
Так, якщо порівняти отримані результати 3 підгруп I групи з даними контрольної групи, то ми побачимо збільшення сили струму в А підгрупі - в 2,6 рази, у Б підгрупі - в 7,2 рази, у В підгрупі - в 11,4 рази. Однак, після видалення з ротової порожнини незнімних зубних протезів, виготовлених з хромо-нікелевих або хромо-кобальтових сплавів, величина сили струму набуває тенденції до зменшення (див. рис. 5), становлячи на цей період в А підгрупі - в 2,0 рази менше, у Б підгрупі - в 3,9 рази, у В підгрупі - в 7,3 рази менше. Цей процес зменшення сили струму наочно простежується й далі, а після заміни хромо-нікелевих та хромо-кобальтових протезів на протези з титану ВТ1-00 результати такі: в А підгрупі - в 1,5 рази, у II групі - в 1,6 рази, у III групі - в 3,4 рази. Найбільш інформативним показником, що повністю, відповідає критеріям біоінертності, є показник сили струму в осіб, протезованих титаном через 6 місяців, який в I групі повністю відповідає контрольній, однак простежується незначне підвищення сили струму в підгрупах Б і В. Показники сили струму в осіб II групи цілком ідентичні показникам контрольної групи.
Результати показників різниці потенціалів у I групі хворих у порівнянні з контрольною також свідчать про закономірне зростання величини різниці потенціалів, яке залежить від кількості незнімних зубних протезів у ротовій порожнині (рис. 6).
Рис. 6. Показники різниці потенціалів (мВ) у пацієнтів трьох обстежених груп
Так, проводячи порівняльний аналіз показників різниці потенціалів 3-х підгруп I групи в осіб з хромо-нікелевими або хромо-кобальтовими сплавами й III (контрольної) групи відзначаємо такі величини: показники різниці потенціалів А підгрупи - в 2,2 рази вище, ніж у III, Б підгрупи - в 4,1 рази, В підгрупи - у 8,3 рази вище контрольної. Після зняття зубних протезів з хромо-нікелевих або хромо-кобальтових сплавів різниця потенціалів значно зменшується й відповідає: в А підгрупі - в 1,7 рази, у Б підгрупі - в 1,9 рази, у В підгрупі - в 4,2 рази вище показників контрольної групи. Після заміни хромо-нікелевих та хромо-кобальтових зубних протезів на титанові показники різниці потенціалів у цих осіб також свідчать про тенденцію до зменшення потенціалу й стосовно контрольної групи відповідно складають: А підгрупа - в 1,5 рази, Б підгрупа - в 1,6 рази, В підгрупа - в 3,4 рази вище контрольної. Через 6 місяців тенденція до зменшення різниці потенціалів триває і в А підгрупі становить 1,0 раз, у Б підгрупі - 1,0 раз, у В підгрупі - 1,1 рази вище контрольної групи. Через 6 місяців показники різниці потенціалів I й II груп зрівнялися з показниками контрольної групи.
При вивченні результатів показників електричної провідності ротової рідини у хворих з хромо-нікелевими або хромо-кобальтовими зубними протезами з подальшою їх заміною на титанові зубні протези відзначається та ж закономірність зростання показників, що прямо залежить від кількості металевих зубних протезів (рис. 7).
Рис. 7. Показники електричної провідності ротової рідини (мкСм) у пацієнтів трьох обстежених груп
Так, у пацієнтів I групи А підгрупи в порівнянні з контрольною групою цей показник був вище в 2,6 рази, у Б підгрупі - в 6,5 рази, у В підгрупі - в 9,8 рази. Після заміни стальних зубів на титанові, показники електропровідності пропорційно зменшувались і через 6 місяців відповідали показникам контрольної групи. Показники електричної провідності ротової рідини II й III груп – ідентичні. При заміні хромо-нікелевих та хромо-кобальтових зубних протезів на титанові, величина потенціометрії в пацієнтів відновлювалася до середньої фізіологічної норми.
З огляду на вищенаведені результати досліджень, можна стверджувати про ідеальну біосумісність титану з тканинами ротової порожнини, що, безперечно, виводить титан у лідери серед матеріалів для виготовлення каркасів штучних мостоподібних протезів.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі вирішена актуальна медико-соціальна задача ортопедичної стоматології. Вперше доказана клінічна ефективність використання незнімних зубних протезів із біоінертного мономатеріалу титану марки ВТ1-00, отриманих на виготовленій нами вакуумній ливарній установці з дозованим температурним режимом розплаву. Доказ клінічної ефективності базується на науковій основі та практичній розробці нових технологічних процесів, а також загальній оцінці стану хворих до та після ортопедичного лікування, його довготривалій стабілізації. Згідно поставлених задач дослідження, його результати дозволяють зробити наступні висновки:
1. Уперше розроблено й впроваджено в широку стоматологічну практику нову технологію лиття зубних протезів з титану й нову ливарну установку з дозованим температурним режимом розплаву титану, що дозволяє створювати точні безусадочні відливки каркасів зубних протезів і забезпечує різке підвищення їх клінічної якості. За рахунок особливостей конструкції ливарної установки отримано значний економічний ефект.
2. З метою визначення ступеню усадки відлитих каркасів зубних протезів з титану, модернізовано і виготовлено спеціальний мікрометр, що дозволяє з високим ступенем точності проводити виміри лінійних й об'ємних величин різних воскових конструкцій і відповідно відлитих по ним титанових аналогів.
3. В результаті проведених вимірів лінійних й об'ємних величин встановлена ідентичність показників розміру воскових і титанових конструкцій: середні показники вимірів величин на воскових композиціях – 0,60±0,14 мм, на титанових - 0,59±0,14 мм. Такі показники розмірів підтверджують безусадочність процесу лиття зубних протезів з титану.
4. Уперше за допомогою спеціального приладу «РОТЕNTIAL» проведено потенціометричні виміри сили струму, різниці потенціалів й електричної провідності ротової рідини в осіб, раніше протезованих хромо-нікелевими або хромо-кобальтовими протезами, з подальшою заміною їх на титан (I група). Доведено, що сила струму, різниця потенціалів й електрична провідність ротової рідини прямо залежать від кількості металевих зубних протезів у ротовій порожнині, й після заміни їх на титанові зуби показники змінюються у бік зменшення цих величин. Через 6 місяців потенціометричні показники I групи наближаються до показників III (контрольної) групи осіб: показники сили струму I групи – 2,6±0,3 мкА, III групи - 2,5±0,2 мкА; показники різниці потенціалів I групи – 31,6±3,0 мВ, III групи - 30,8±3,6 мВ; показники електричної провідності - I групи – 3,0±0,3 мкСм, III групи - 2,9±0,2 мкСм.
5. Дані проведеного порівняльного аналізу результатів потенціометричних вимірів сили струму, різниці потенціалів й електричної провідності ротової рідини в осіб, уперше протезованих титаном (II група), і осіб контрольної (III) групи з інтактним зубним рядом практично збігаються: показники сили струму II групи – 2,5±0,2 мкА, III групи - 2,5±0,2 мкА; показники різниці потенціалів II групи – 30,6±3,0 мВ, III групи - 30,8±3,6 мВ; показники електричної провідності - II групи – 2,9±0,2 мкСм, III групи - 2,9±0,2 мкСм. Подібна ідентичність свідчить про абсолютну нейтральність титану в ротовій порожнині, що є однією з основних вимог, які висуваються до матеріалів для виготовлення зубних протезів.
6. На основі виготовлення високоточних безусадочних зубних протезів з титану, показників вимірів лінійних й об'ємних величин відлитих титанових конструкцій, потенціометричних вимірів сили струму, різниці потенціалів й електричної провідності ротової рідини, відсутності патологічних процесів на слизових оболонках порожнини рота, зумовлених непереносимістю різнорідних металів, а також високої естетичності титанокерамічних конструкцій, доказана клінічна ефективність зубних протезів з титану.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. З метою надання клінічно ефективної стоматологічної ортопедичної допомоги пацієнтам рекомендовано виготовляти зубні протези з біоінертного металу - титан марки ВТ1-00.
2. З метою уникнення негативного впливу на організм людини не рекомендується використовувати зубні протези з різнорідних хромо-нікелевих і хромо-кобальтових сплавів. Особливо це стосується зубних протезів, виготовлених штамповано-паяним методом.
3. Для одержання якісних каркасів зубних протезів з титану рекомендовано користуватися ливарною установкою з дозованим температурним режимом розплаву титану.
4. Для попередження ускладнень, пов'язаних з порушенням потенціометрії в ротовій порожнині, а саме: сили струму, різниці потенціалів й електропровідності ротової рідини, незнімні зубні протези з опорою на імплантах необхідно виготовляти з титану.
5. З метою одержання високоестетичних зубних протезів з титану їх необхідно облицьовувати керамікою «Трицерам», «Наритакі», «Тиціан» або фотокомпозитним матеріалом «Артгласс».
ПЕРЕЛІК РОБІТ ОБУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Шелякова И.П. Новий метод лиття титану / И.П. Шелякова // Новини стоматології. – 2006. - № 1 (46). – С. 72.
2. Шелякова И.П. Сравнительная оценка потенциометрии у лиц, запротезированных хромо-никелевыми, хромо-кобальтовыми сплавами и титаном / И.П. Шелякова // Питання експериментальної та клінічної медицини. – Збірник статей. – Вип. 10, Т.1. – 2006. – С.243-246.
3. Клинико-теоретическое обоснование применения цельнолитых несъемных мостовидных протезов из титана у ВИЧ позитивных пациентов / С.К. Суржанский, О.Ю. Воскресенская, Н.Н. Шендрик, И.П. Шелякова // Современная стоматология. – 2005. - № 4. – С. 139-140. (Дисертантом особисто прийнята участь в обстеженні порожнини рота у ВІЛ-позитивних пацієнтів та запропоновано застосування суцільнолитих біоінертних протезів із титану у даної групи хворих).
4. С титаном в третье тысячелетие / С.К. Суржанский, И.П. Шелякова, А.П. Щербань, К.С. Суржанский // Современная стоматология. – 2005. - № 1. – С. 128-130. (Дисертантом особисто проведено набір клінічного матеріалу).
5. Шелякова И.П. Проявления лейкоплакии в полости рта у лиц, пользующихся зубными протезами из разнородных металлов / Шелякова И.П., Суржанский К.С., Воронина А.О. // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А.Торсуева. - № 1-2(12). – 2006. – С. 241. (Дисертантом особисто було проведено комплексне лікування, яке включало в себе зміну зубних протезів з різноманітних сплавів на біоінертний мономатеріал – титан. Надані рекомендації до широкого застосування титану в ортопедичній стоматології.
6. Деклараційний патент 67950 А, Україна, МПК В22D21/00, В22D27/02. Спосіб лиття металів та пристрій для його здійснення / Суржанський С.К., Мітрус О.В., Головань А.М., Михайличенко В.В., Шелякова І.П., Шендрик М.М. - № 2003076248; заявл. 04.07.03; опубл. 15.07.2004, Бюл. № 7. (Особистий внесок – брала активну участь у конструюванні литварної вакуумної установки з дозованим температурним режимом).
7. Нова технологія виготовлення титанових зубних протезів / С.К.Суржанський, Л.О.Вороніна, І.В.Чайковська, М.М.Шендрик, І.П.Шелякова // Реєстр галузевих нововведень. - 2003. - Вип. № 18-19. - № 158/19/03. – С. 109-110. (Особистий внесок – проводила апробацію пристрою).
8. Шелякова И.П. Клиническая єффективность применения биоинертных несъемных зубных протезов из титана // Материалы II международной научно-практической конференции «Научный прогресс на рубеже тысячелетий -2007», Днепропетровск, 1-15 июня 2007 г. – Т.11. – Медицина. Биологические науки. – Днепропетровск: Наука и образование, 2007. – С. 27-33.
9. Суржанский С.К. Оценка эффективности зубных протезов из титана / С.К.Суржанский, И.П.Шелякова // Materialy Miedzynarodowej konferencji «Dynamica naukowych Badan-2007».- Tym 7.- Medycyna. Nauk biologicznych. Fizyczna kultura i sport.- Przemysl: Nauka i studia, 2007. – S.9-14.
АНОТАЦІЯ
Шелякова І.П. Клінічна ефективність застосування біоінертних незнімних зубних протезів із титану. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України. - Полтава, 2008.
Створено нову особливу ливарну установку з дозованим температурним режимом розплаву титану для безусадочного лиття каркасів зубних протезів. Доведено, що після відливки воскової композиції на титанову не спостерігається об'ємної або лінійної усадки у воскових і титанових композицій. Результати потенціометричних досліджень показали, що сила струму, різниця потенціалів й електропровідність ротової рідини прямо пропорційні кількості металевих включень у ротовій порожнині. Така ж закономірність спостерігається в осіб після заміни хромо-нікелевих і хромо-кобальтових зубних протезів на титанові. Через 20-40 днів ці показники наближаються до показників контрольної групи. Через 6 місяців після протезування зубними протезами з титану показники сили струму, різниці потенціалів й електропровідності ротової рідини були ідентичні показникам контрольної групи.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
