91784 (680209), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Зважаючи на більшу вираженість у підлітків із хронічною патологією ГДЗ проявів СХНІ, змін вегетативного, гормонального гомеостазу і психологічного статусу та малочисельність групи обстежених віком 7 - 12 років, проводили вивчення впливу лікувальних технологій у пацієнтів 13 - 18 років. Для цього з метою корекції виявлених змін в комплекс лікування вважали за доцільне включити комплексний препарат метаболічної дії Кардонат і седативну настойку Фітосед.

Для аналізу ефективності терапії підлітки кожної із нозологій були розподілені на 4 групи, які були ідентичними за віком, статтю та кількістю дітей. 20 пацієнтів в межах кожної із нозологій отримувала традиційну терапію (згідно з Протоколами МОЗ України), 20 - на фоні традиційної терапії приймали препарат Кардонат, 20 - настойку Фітосед, 20 - отримували комплексне лікування з включенням препарату Кардонат і настойки Фітосед. Пацієнти приймали Кардонат по 1 капсулі 3 рази на день, Фітосед – по 30 крапель 3 рази на день протягом одного місяця.

Критеріями ефективності лікування вважали позитивні зміни основних клінічних симптомів, позитивну динаміку щодо показників вегетативного, гормонального гомеостазу, психологічного статусу та зменшення проявів синдрому метаболічної інтоксикації у обстежених.

Аналіз динаміки основних клінічних синдромів і симптомів під впливом лікування показав позитивні зміни показників при використанні всіх медикаментозних схем. Однак, встановлено більш виражений регрес скарг та об’єктивних даних хвороби при ХГД, ВХ ДПК та ГЕРХ під впливом комплексного лікування з включенням в базисну терапію препаратів Кардонат і Фітосед. Так, у підлітків з ХГД біль в животі і посилення болю після лікування були констатовані тільки у 10,0% та 5,0%, відповідно, а голодний і нічний біль - не були зареєстровані. У 92,9% обстежених цієї групи констатовано відновлення апетиту, а такі прояви диспепсичного синдрому, як нудота, блювання і відригання та симптоми СХНІ після лікування з включенням в терапію препаратів Кардонат і Фітосед місця не мали.

У пацієнтів пубертатного віку з ВХ ДПК, які отримували терапію з включенням препаратів Кардонат і Фітосед, констатовано зниження больового синдрому у 84,2%, зменшення голодного й нічного болю у 94,4% і 94,1%, відповідно. У 93,7% хворих цієї групи зареєстровано зменшення відчуття загальної слабкості, а інші прояви СХНІ та диспепсичного синдрому не зустрічались.

У обстежених з ГЕРХ після комплексного лікування з включенням препаратів Кардонат і Фітосед із основних клінічних симптомів були констатовані тільки біль в епігастрії й правому підребір’ї (у 11,8%), печія і нудота (у 10,0%, відповідно) та загальна слабкість (у 5,0%).

За даними аналізу КІГ під впливом комплексного лікування з включенням препаратів Кардонат і Фітосед констатували посилення активності симпатичного відділу ВНС у пацієнтів з ХГД, на що вказує достовірне (р<0,05) зниження Х, Мо та підвищення АМо, ІН і ВПР. При цьому у підлітків з ВХ ДПК констатована лише тенденція (р > 0,05) таких змін.

У хворих з ГЕРХ зареєстроване достовірне (р<0,05) підвищення Х і Мо та зниження АМо, ІН, ВПР, що свідчить на користь посилення активності парасимпатичного впливу, зниження активності адренергічних механізмів регуляції на фоні комплексного лікування.

За аналізом показників ПАПР і Мо під впливом комплексного лікування відмічено посилення ролі врівноваженого каналу регуляції і послаблення ролі гуморального каналу, які у пацієнтів з ХГД визначені у 29,0% і 38,7%, відповідно проти 12,9% і 54,8%, відповідно до лікування, а у підлітків з ВХ ДПК -22,5% і 42,5%, відповідно, проти 7,8% і 62,7%, відповідно. В той же час, у пацієнтів з ГЕРХ діагностовано зменшення ролі нервового каналу регуляції до 37,5% проти 57,3% до лікування та посилення ролі врівноваженого каналу до 28,2% проти 9,8%.

Таким чином, констатовано врівноваження симпатичних і парасимпатичних впливів на серце, підвищення адаптаційно -пристосувальних можливостей та зниження напруги компенсаторних механізмів організму у підлітків з хронічною патологією ГДЗ.

У підлітків з хронічною патологією ГДЗ відмічали під впливом лікування позитивну динаміку психоемоційного стану. Оптимізація психологічного статусу була максимально вираженою у пацієнтів, які в складі традиційної терапії отримували настойку Фітосед або одночасно приймали препарати Кардонат і Фітосед в комплексному лікуванні. Так, у хворих із ХГД, які отримували комплексне лікування покращення самопочуття, активності та настрою констатовано у 89,5%, відповідно. У 84,2%, відповідно, обстежених з ВХ ДПК відмічено покращення самопочуття та активності , а у 89,5% -настрою. Пацієнтам з ГЕРХ було притаманне покращення самопочуття у 89,5%, підвищення активності у 85,0%, а відновлення настрою у 90,0% випадків.

Крім того, під впливом комплексної терапії відмічено зростання кількості дітей з гармонічним типом відношення до хвороби, який відмічався у 95,0% підлітків з ХГД, у 85,0% - з ВХ ДПК і у 90,0% - з ГЕРХ проти 41,3%, 25,0% і 30,0%, відповідно до лікування та зниження рівнів шкільної тривожності у обстежених всіх нозологій.

Динаміка МСМ, ЛІІ та ЦІК, як параклінічних маркерів синдрому ендогенної інтоксикації, показала значне зниження концентрації даних показників у хворих, які отримували в складі комплексного лікування препарат метаболічної дії Кардонат або приймали комплексне лікування з включенням препаратів Кардонат і Фітосед. Так, у пацієнтів з ХГД та ГЕРХ, які приймали препарат Кардонат на фоні стандартної терапії констатована достовірна (р<0,02<0,001) різниця концентрації МСМ, ЛІІ та ЦІК у обстежених всіх нозологій в порівнянні з відповідними показниками до лікування та встановлена тенденція (р >0,05) наближення маркерів ендотоксикозу до відповідних у здорових. Найбільша позитивна динаміка ЛІІ визначена у підлітків з ГЕРХ (0,99±0,04). ЦІК найістотніше знизились у пацієнтів з ХГД (13,8±0,90), а МСМ після лікування були практично однаковими у обстежених з ХГД і ГЕРХ та становили (0,268±0,014) ум.од., і (0,270±0,012) ум.од., відповідно.

У підлітків з ХГД і ГЕРХ, які отримували комплексну терапію з включенням препаратів Кардонат і Фітосед, констатовано достовірне (р0,2>0,5) від відповідних у здорових, а у пацієнтів з ВХ ДПК була помітною тенденція (р>0,05) наближення концентрацій МСМ (0,271±0,011) ум.од., ЛІІ (1,12±0,04) та ЦІК (14,1±0,92) до відповідних показників у здорових.

Статистичний аналіз показав, що у пацієнтів з ХГД, ВХ ДПК та ГЕРХ найістотніше показники МСМ знизились під впливом комплексного лікування з включенням препаратів Кардонат і Фітосед. В той же час у дітей з ХГД та ВХ ДПК відмічено практично однаковий вплив терапії на МСМ серед обстежених, які отримували традиційне лікування або настойку Фітосед в його складі, а у хворих з ГЕРХ констатовані практично однакові дані щодо стандартного лікування з включенням препарату Кардонат і стандартного лікування з включенням препаратів Кардонат і Фітосед.

Динаміку показників концентрації кортизолу та АКТГ в сироватці крові вивчали у хворих з ХГД, ВХ ДПК та ГЕРХ, які в складі традиційної терапії отримували препарати Кардонат і Фітосед (рис.). Під впливом лікування визначено підвищення концентрації кортизолу у всіх обстежених групах, при чому у пацієнтів з ХГД рівень гормону практично наблизився до аналогічного у здорових. Не зважаючи на те, що рівень кортизолу в сироватці крові хворих з ВХ ДПК змінився найменше, втім виявлено чітку тенденцію (р>0,05) до підвищення концентрації гормону.

Під впливом комплексного лікування у обстежених всіх нозологій встановлено зниження рівня АКТГ в сироватці крові. Однак, якщо у пацієнтів з ХГД і ГЕРХ зниження концентрації гормону констатовано достовірним (р0,05).

Аналіз результатів 6 -місячного диспансерного спостереження показав загострення захворювання через 3 -4 місяці у всіх дітей, яке проявлялось відновленням больового синдрому, появою диспепсичних симптомів та ознак СХНІ. Однак, у пацієнтів, які під час лікування отримували традиційну терапію, ці зміни були виражені більше, в порівнянні з дітьми, які отримували комплексне лікування з включенням препарату Кардонат і настойки Фітосед. На ФЕГДС у хворих з загостренням захворювання діагностовано ознаки гіперацидного гастродуоденіту.

Більш оптимальним залишався і психоемоційний стан пацієнтів, які отримували комплексну терапію. Так, у цих обстежених рівні загальної шкільної тривожності відмічені у меншої кількості хворих (33,3%) в порівнянні з аналогічними даними в групах хворих, які отримували тільки стандартне лікування (47,7%).

Таким чином, запропонований комплекс лікування хронічної патології ГДЗ з включенням препарату метаболічної дії Кардонат і настойки Фітосед сприяє більш швидкій зворотній динаміці клінічних симптомів і синдромів, оптимізації параклінічних показників синдрому метаболічної інтоксикації, нормалізації вегетативного і гормонального гомеостазу, покращенню психоемоційного статусу хворих, підвищенню адаптаційних можливостей і попередженню рецидивів захворювання, що дозволяє рекомендувати його до застосування у практичній діяльності педіатрів та сімейних лікарів.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання -удосконалення діагностики і лікування дезадаптивних змін у дітей і підлітків із хронічною патологією ГДЗ шляхом проведення комплексної синдромологічної оцінки клінічних даних, вивчення порушень вегетативного, психоемоційного статусу, гормонального гомеостазу, синдрому ендогенної інтоксикації та корекції виявлених змін препаратами метаболічної і седативної дії.

1. Домінуючим в клінічній картині пацієнтів з хронічними захворюваннями ГДЗ є больовий синдром, що мав місце у 91,1% обстежених з ХГД, у 94,5% -з ВХ ДПК, у 88,9% -з ГЕРХ. У дітей і підлітків із хронічною патологією верхніх відділів травной системи поряд із больовим і диспепсичним синдромами основним є СХНІ, який характеризується загальною слабкістю (63,8%), зниженням апетиту (67,9%), швидкою втомлюваністю (55,4%), головним болем і головокружінням (45,4% і 42,9% відповідно). Прояви, як больового, так й диспепсичного синдромів і СХНІ прогресували у пубертатному віці та були максимально вираженими у підлітків з ВХ ДПК, що зумовлювало тяжчий перебіг цієї нозології.

2. ВВТ тонус у дітей та підлітків із хронічною патологією ГДЗ характеризується напруженням| центрального контуру регуляції ритму серця з високим рівнем функціонування адренергічних регуляторних механізмів, а також посиленням функціонування парасимпатичної ланки ВНС у хворих з ХГД і ВХ ДПК та підвищенням впливу симпатичної ланки ВНС у пацієнтів з ГЕРХ.

3. Обстеженим із хронічною патологією ГДЗ притаманне напруження адаптаційно - пристосувальних механізмів. Як у дітей, так і у підлітків із ВХ ДПК і ХГД має місце гіперпарасимпатикотонічна вегетативна реактивність, в той час, як у пацієнтів із ГЕРХ визначена гіперсимпатикотонічна вегетативна реактивність. У хворих із ВХ ДПК констатовано гіпердіастолічний варіант КОП, що є проявом дезадаптації.

4. У пацієнтів із хронічною патологією ГДЗ захворювання перебігає на фоні порушень психоемоційної сфери. Властивим для дітей є хронічний стрес у субкомпенсованій, а для підлітків - у декомпенсованій стадії, який проявляється несприятливим станом щодо самопочуття, активності та настрою, патологічним типом відношення до хвороби, підвищеним рівнем тривожності, агресії та порушенням шкільної адаптації.

5. У підлітків із патологією верхніх відділів травної системи констатовано наявність хронічного стресу, про що свідчить низький рівень кортизолу незалежно від нозології при існуючий тенденції до підвищення вмісту АКТГ у обстежених з ХГД і ГЕРХ та достовірне підвищення концентрації АКТГ у пацієнтів з ВХ ДПК. Встановлено прямий кореляційний зв’язок (r = 0,40) між зниженням показників кортизолу, підвищенням АКТГ та наявністю інфікування Нр й зростанням рівня ацидності шлункового соку.

6. Включення комплексного препарату метаболічної дії Кардонат і седативної настойки Фітосед в комплексне лікування підлітків із хронічною патологією ГДЗ дозволяє досягти швидшого регресу клінічних симптомів, зменшення порушень з боку ВНС, оптимізації гормонального гомеостазу, зниження рівня тривожності, тим самим зменшуючи частоту рецидивів, підвищуючи адаптаційні можливості та стійкість до хронічних стресогенних ситуацій.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Враховуючи виражені зміни вегетативного гомеостазу у дітей та підлітків із хронічною патологією ГДЗ доцільно ввести в діагностичний комплекс обстеження таких пацієнтів КІГ та КОП.

2. В комплексі обстежень пацієнтів із хронічними захворюваннями верхніх відділів травної системи доцільно проведення визначення концентрації в сироватці крові кортизолу та АКТГ, як маркерів хронічного стресу та тяжкості патологічного процесу.

3. Зважаючи на наявність у пацієнтів із хронічною патологією ГДЗ змін психоемоційного статусу, які ускладнюють перебіг захворювання і сприяють виникненню резистентності до терапії, доцільним є проведення на практиці оцінки динаміки психоемоційного статусу хворих, як показника рівня адаптації та клінічної ефективності лікування.

4. Включення в комплексне лікування підлітків із ХГД, ВХ ДПК і ГЕРХ препаратів метаболічної та седативної дії (на прикладі комплексного препарату Кардонат і настойки Фітосед) дозволяє підвищити ефективність корекції дезадаптивних змін. Препарат Кардонат рекомендуємо застосовувати протягом одного місяця по 1 капсулі 3 рази на день, а настойку Фітосед - по 30 крапель 3 рази на день протягом місяця. Пацієнтам з ВХ ДПК рекомендуємо повторний курс лікування препаратами Кардонат і Фітосед у складі комплексної терапії у вказаних дозах через 4-6 місяців.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Алексеєва Ю.І. Особливості клінічного перебігу хронічних захворювань верхніх відділів травної системи у дітей шкільного віку / А.Б. Волосянко, Ю.І. Алексеєва // Перинатологія і педіатрія. -2007. -№1 (29). -С.97-100. (Здобувачем особисто проведений збір матеріалу та аналіз отриманих даних).

2. Алексеєва Ю.І. Корекція синдрому хронічної неспецифічної інтоксикації у дітей шкільного віку із хронічною патологією верхніх відділів травної системи / А.Б. Волосянко, Ю.І. Алексеєва // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. -2007. -випуск 16, книга 3. -С.114-118. (Здобувачем особисто здійснено аналіз клінічних симптомів, маркерів синдрому хронічної неспецифічної інтоксикації та ефективності лікування).

3. Алексеєва Ю.І. Клініко -параклінічна характеристика синдрому хронічної неспецифічної інтоксикації у дітей із патологією травної системи / Ю.І. Алексеєва // Архів клінічної медицини. -2007. -№1 (11). -С.7-9.

4. Алексеєва Ю.І. Етіологічні і патогенетичні особливості захворювань верхніх відділів травної системи у дітей шкільного віку / Ю.І. Алексеєва // Галицький лікарський вісник. -2007. -Т.12, №2. -С.103-105.

5. Алексеєва Ю.І. Особливості вегетативного статусу у школярів із хронічною патологією гастродуоденальної зони / А.Б. Волосянко, Ю.І. Алексеєва, Н.С. Алексеєва // Галицький лікарський вісник. -2007. -Т.13, №3. -С.10-12. Здобувачем особисто проведено аналіз особливостей вегетативного статусу у дітей з патологією гастродуоденальної зони та статистична обробка отриманих даних).

6. Алексеєва Ю.І. Особливості гормонального та психоемоційного статусу у дітей із хронічною патологією гастродуоденальної зони / А.Б. Волосянко, Ю.І. Алексеєва, В.Є. Арциховська // Архів клінічної медицини. -2007. -№2 (12). -С.19-21. (Здобувачем особисто здійснено аналіз показників гормонального статусу, характеристик психоемоційного стану, формулювання висновків).

7. Алексеєва Ю.І. Корекція змін гормонального статусу та психоемоційного стану у дітей із хронічною патологією верхніх відділів травної системи /А.Б. Волосянко, Ю.І. Алексеєва // Галицький лікарський вісник. -2007. -Т.14, №4. -С.31-33.(Здобувачем особисто проведено збір літературних даних, ана­ліз клінічного матеріалу).

8. Алексеєва Ю.І. Особливості вегетативного гомеостазу у дітей із хронічною патологією гастродуоденальної зони / Ю.І. Алексеєва // Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007. -Т. 7, вип. 4 (20). -С.61-64.

9. Алексеєва Ю.І. Психоемоційний статус у дітей із патологією верхніх відділів шлунково - кишкового тракту і можливість його корекції / А.Б. Волосянко, Ю.І. Алексеєва, О.О. Цицюра // Перинатологія і педіатрія. -2008. -№1 (33). -С.124-127.(Здобувачем особисто проведено збір та обробка матеріалу, аналіз отриманих даних).

АНОТАЦІЯ

Алексеєва Ю.І. Клініко-параклінічні особливості адаптації у дітей та підлітків з хронічною патологією гастродуоденальної зони. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. – “Педіатрія”. ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України”, Київ, 2008.

Характеристики

Список файлов реферата