91663 (680115), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Широкомасштабними епідеміологічними кластерними досліджен­нями, проведеними також за нашою участю у рівномірно розташованих кластерах (населених пунктах) України, виявлена наявність йододефіциту майже на всій території держави. Дослідження екскреції йоду засвідчило, що у цілому в Україні має місце йодний дефіцит слабкого ступеня. Але існують суттєві відмінності у споживанні йоду населенням різних кластерів (населених пунктів) [Кравченко В.І і співавт., 2005]. Суттєві розбіжності у споживанні йоду спостерігаються і в різних країнах Європи та безпосередньо на територіях окремих країн [Герасимов Г.А., 2003, 2006]. Наші спостереження, як і більшість досліджень в різних країнах світу [Basil S., Hetzel B., 1994; Delange F. et al., 1998], виконані на найбільш чутливій до йододефіциту категорії населення – дітях, у яких, внаслідок недостачі мікроелементу страждає фізичний та інтелектуальний розвиток.

Отримані в роботі результати про недостатнє йодне забезпечення населення Північного регіону України підтверджується й іншими дослідженнями, які виконані в дещо іншій площині. Ці дослідження на популяції жінок дітородного віку засвідчили наявність йодної недостатності різного ступеня у жінок і новонароджених дітей [Ткачук Л.А., 2006].

Отже, проведені нами дослідження серед дітей різного віку показали наявність йодного дефіциту переважно середнього та слабкого ступенів тяжкості у населених пунктах північних областей України.

ВИСНОВКИ

1. З’ясовані основні характеристики поширеності та захворюваності на дифузний еутиреоїдний зоб, визначені показники йодної забезпеченості населення на територіях Північного регіону, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, а також рівень споживання препаратів, що містять йод. Це дозволило визначити ступінь йодної забезпеченості населення та рекомендувати заходи нормалізації йодного статусу.

2. Проведені відповідно до вимог ВООЗ дослідження йодної забезпеченості дітей і підлітків у Північному регіоні України, в областях, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, засвідчили наявність йодного дефіциту різного ступеня: слабкого у Київській області, помірного – у Житомирській, Рівненській, Чернігівській областях, вираженого – в окремих районах Чернігівської області.

3. Пальпаторні та ультразвукові дослідження показали, що найбільша частота випадків зоба має місце у Чернігівській області: Чернігівському районі – 59,8%, Ріпкинському – 57,2% обстежених дітей. У Рівненській області: Дубровицькому районі – 55,3%, Рокитнівському – 23,6%. У районах Житомирської та Київської областей цей показник коливається від 21% до 32%.

4. Екскреція йоду з сечею у дітей і підлітків, використана як основний показник забезпечення організму йодом, була знижена, медіана екскреції йоду з сечею серед обстежених (критичний рівень – 100 мкг/л) складала від 25,8 мкг/л у смт. Михайло-Коцюбинське Чернігівської області до 70,1 мкг/л у м. Київ, що відповідало йодній недостатності помірного і слабкого ступеня.

5. Виявлено низький рівень йодної профілактики у Північному регіоні. Встановлено, що йодовану сіль постійно вживали від 0,19% до 9,01% обстежених, продукти моря, препарати, що містять йод, споживає незначна частина населення – до 6,47%.

6. Виявлено, що у сільських населених пунктах порівняно з міськими спостерігається більша частота випадків дифузного зоба та нижчі показники екскреції йоду з сечею.

7. Доведено ефективність масової йодної профілактики із застосуванням йодованої харчової солі у дітей шкільного віку та необхідність контролю за споживанням йоду.

8. Ефективне забезпечення організму йодом може бути досягнуто за рахунок не лише йодованої солі, але й інших препаратів, що містять йод, зокрема йодованої води “Йодіс”.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для профілактики розповсюдження тиреоїдної патології в Україні доцільно впровадження регулярного моніторингу стану йодного забезпечення населення як у межах держави, так і в окремих її регіонах. Головними критеріями ефективності йодної профілактики є визначення частоти випадків дифузного зоба серед населення, контроль споживання йоду, що має проводитися шляхом визначення екскреції йоду з сечею та його вмісту в йодованій солі та йодованих продуктах.

2. Головним засобом йодної профілактики в Україні слід вважати харчову йодовану сіль з обов’язковим контролем вмісту цього мікроелемента в ній.

3. Для групової профілактики з високою ефективністю може бути використана йодована вода “Йодіс” із вмістом 100 мкг йоду на 200 мл на добу впродовж року.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тронько М.Д., Кравченко В.І., Турчин В.І., Суоніо Е., Боярська О.Я., Белінгіо Т.О., Гембицький М., Кульчинська Я.Б. Йодний дефіцит і стан щитовидної залози у дітей північних районів Київської області, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії // Ендокринологія. – 1999. – Т.4, №1. – С. 4-10.

Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.

1. Тронько М.Д., Кравченко В.І., Бертоліні Р., Суоніо Е., Турчин В.І., Лузанчук І.А., Письменна Н.В., Кульчинська Я.Б., Шаблій О.В. Частота зоба та йодної недостатності у дітей і підлітків з радіаційно забруднених районів Житомирської області // Ендокринологія. – 2002. – Т.7, №2. – С.154-161.

Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.

1. Кравченко В.І., Тронько М.Д., Мельниченко В.М., Турчин В.І., Лузанчук І.А, Ткачук Л.А., Шаблій О.В Вивчення йодної забезпеченості дітей м. Києва // Лікарська справа. – 2002. – №8. – С. 59-62.

Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.

1. Тронько М.Д., Кравченко В.І., Бертоліні Р., Суоніо Е., Турчин В.І., Епштейн О.В., Лузанчук І.А., Кульчинська Я.Б., Боярська О.Я., Копилова О.В. Йодне забезпечення та ендемія зоба у дитячого населення Північного регіону України // Журн. АМН України. – 2003. – Т.9, №1. – С. 52-61.

Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.

5. Турчин В.І., Кравченко В.І., Лузанчук І.А., Кульчинська Я.Б., Миронюк Н.І. Розповсюдженість зоба та йодний дефіцит у дітей в Північному регіоні України // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. – С. 343-345.

Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.

6. Лузанчук І.А., Кравченко В.І., Турчин В.І. Ендемія зоба серед дітей Харківської, Дніпропетровської, Донецької областей та Автономної Республіки Крим // Ендокринологія. – 2004. – Т.9, №2. – С. 46-53.

Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури та узагальнення результатів, написання фрагмента статті.

7. Кравченко В.І., Лузанчук І.А., Ткачук Л.А., Турчин В.І., Миронюк Н.І. Дослідження йодного дефіциту в Україні на початку виконання Державної програми профілактики йодозалежних захворювань // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т.8, №3-4. – С. 103-106.

Автор самостійно проводив аналіз та узагальнення матеріалів, взяв участь у написанні фрагмента статті.

8. Миронюк Н.І.,Турчин В.І., Лузанчук І.А. Розповсюдженість і захворюваність на ендемічний дифузний та вузловий зоб і рак щитоподібної залози у дітей та дорослих західних областей України // Львівський медичний часопис. – 2004. – Т.10, №1. – С. 70-75.

Автор самостійно проводив аналіз та узагальнення матеріалів, взяв участь у написанні фрагмента статті.

Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.

9. Бебешко В.Г., Сиваченко Т.П., Єлагін В.В., Кравченко В.І., Турчин В.І., Чикалова І.Г., Андрійчук В.В. Профілактика ендемічного зоба у дітей, які проживають у регіонах низькоінтенсивного випромінювання та йодної недостатності // Фармацевтичний журнал. – 2005. – №2. – С. 50-57.

Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.

10. Кравченко В.І., Ткачук Л.А., Турчин В.І., Лузанчук І.А., Тронько М.Д., Миронюк Н.І., Лубянова І.П., Каракашян А.Н., Калачева І.В., Кармазина О.О., Рудич О.А. Споживання йодованих продуктів та стан йодної забезпеченості України // Доповіді Національної академії наук України. – 2005. – №10. – С. 188-194.

11. Tronko M., Kravchenko V., Fink D., Hatch M., Turchin V., McConnell R., Shpak V., Brenner A., Robbins J., Lusanchuk I., Howe G. Iodine excretion in regions of Ukraine affected by the Chornobyl Accident: experience of the Ukrainian-American cohort study of thyroid cancer and other thyroid diseases. Thyroid. 2005 Nov; 15(11): Р. 1291-7.

Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.

12. Миронюк Н.І., Кравченко В.І., Турчин В.І., Калачева І.В., Хобта С.І. Оцінка рівня забезпеченості йодом населення та споживання йодованих продуктів у Західному регіоні України відповідно до національних досліджень // Проблеми ендокринної патології. – 2005.– №1. – С. 42-50.

Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.

13. Кравченко В.І., Миронюк Н.І., Турчин В.І., Лузанчук І.А., Ткачук Л.А. Динаміка йодного статусу в північних областях України, що були забруднені внаслідок Чорнобильської аварії // Ендокринологія. – 2006. – №1. – С. 124-133.

Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.

14. Тронько Н.Д., Кравченко В.И., Мельниченко В.М, Турчин В.И., Лузанчук И.А. Коррекция йодного дефицита у детей употреблением йодированной воды // Материалы международной научной конференции. Человек, питание, здоровье. Россия, Тверь. 9-10 ноября 2006 г. – С. 115-122.

Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.

15. Декл. пат. 67154 А Україна, МПК⁷ А61К33/18. Спосіб компенсації йодного дефіциту у дітей / Тронько М.Д., Кравченко В.І., Турчин В.І., Лузанчук І.А.; Ін-т ендокрин. та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМНУ. – №2003077197; заявл. 30.07.03; опубл. 15.06.2004, Бюл. №6.

АНОТАЦІЯ

Турчин В.І. Йодний дефіцит та патологія щитоподібної залози серед дитячого населення у Північному регіоні України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія. – Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, Київ, 2008.

Проведено комплексне обстеження 10 682 дітей у населених пунктах Київської, Житомирської, Чернігівської та Рівненської областей України. Стан щитоподібної залози (ЩЗ) оцінювали на підставі пальпаторного обстеження, ехографічного дослідження та визначення екскреції йоду з сечею.

У Житомирській області за даними пальпаторних обстежень частота випадків зоба була у межах від 26,4% до 43,4%, а за даними ультразвукових досліджень у різних вікових групах – від 16,01% до 35,61%. Медіана екскреції йоду з сечею у середньому по області була 46,7 мкг/л. У Київській області за даними пальпаторних досліджень, частота випадків зоба
I-II ступеня в середньому становила від 27,85% до 40,6%. За результатами ультразвукових досліджень частота випадків, коли об’єм ЩЗ перевищував рекомендовані норми складала від 1,6% до 67,24%. Медіана йодурії становила від 46,3 мкг/л до 223,2 мкг/л.

У Рівненській області за результатами пальпаторних обстежень частота випадків зоба I-II ступеня становила від 23,53% до 55,22%. Ці дані підтверджуються результатами ультразвукових досліджень. Медіана екскреції йоду з сечею складала від 47,72 мкг/л до 67,2 мкг/л.

У Чернігівській області медіана екскреції йоду з сечею була у межах від 25,8 мкг/л до 63,4 мкг/л.

Шляхом пальпаторного обстеження дифузний зоб I ступеня виявлено у 29,34% дітей м. Києва. Медіана екскреції йоду обстежених становила
62,9 мкг/л.

Населення Північного регіону України недостатньо забезпечене йодованою харчовою сіллю, постійно вживають йодовану сіль від 0,4% до 4,6% опитаних.

Для профілактики тиреоїдної патології може бути використана вода “Йодіс”. Вживання йодованої води протягом року підтримує показники йодурії на рівні норми у 95% дітей.

Ключові слова: діти, щитоподібна залоза, йодна недостатність, екскреція йоду з сечею.

Характеристики

Список файлов реферата