Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Таким чином, зміст, обумовленість та тісний взаємозв’язок представлених етапів дозволяє стверджувати, що комплекс методів і засобів математичної та програмної підтримки, пов’язаний зі створенням семантико-синтаксичної класифікації клінічних діагнозів, складає інформаційну технологію класифікації клінічних діагнозів на основі семантико-синтаксичної моделі.

У п’ятому розділі розглянуто особливості розробки госпітальної системи в контексті створення гнучких, легко адаптивних інформаційних систем. Особлива роль при цьому відведена організації, формі надання та використанню метаінформації для вирішення задач динамічної зміни або адаптації інтерфейсу користувача та підсистеми аналітики. Так, у рамках завдання побудови гнучкої госпітальної інформаційної системи запропоновано модельно-орієнтований підхід з використанням фреймової парадигми для побудови моделі системи, що дозволяє не тільки розширити метамову, яка стоїть над формалізмами моделей об’єктно-орієнтованого проектування шляхом включення додаткових граней, але й по-новому розглянути шляхи подання метаінформації.

Сутність підходу полягає в відображенні метаінформації, що міститься у зовнішньому джерелі, на ту або іншу функціональну вісь системи. Головною відмінністю від шаблону TypeSquare можна вважати виділення в окремий клас безлічі граней які описують атрибути. Крім того, виділено комплексні атрибути (слоти), які забезпечують зв'язок з концептами, задані гранями (обмеження на значення, тип умови). Так, безліч збережених об'єктів предметної області (сутності) можна розділити по типу на статичні (довідники) і динамічні. Кожна сутність має безліч атрибутів, які можуть бути простими (приймати значення, обмежені лише типом і розміром) або бути посиланнями на інші сутності (тобто бути слотами або зовнішніми ключами). При цьому на слоти можуть накладатися обмеження як за характером значення (наприклад, хірурги — це доктори зі спеціалізацією "хірургія"), так і за обов'язковістю завдання значення (якщо значення слота/атрибута не задане або задане невірно – примірник сутності не має змісту). З кожним із атрибутів/слотів може бути пов'язане певне число граней, які визначають їхнє відображення на ту або іншу функціональну вісь системи.

Визначено безліч можливих граней атрибутів, необхідних для опису моделі, яка може бути реалізована в завданнях побудови гнучкої підсистеми введення даних, що включає в себе створення інтерфейсу користувача, введення та контролю введеної інформації, а також підсистеми аналізу інформації, був отриманий наступний варіант відображення моделі в реляційні таблиці (рис. 3).

Структура таблиці sconcept складається з атрибутів: Name (ім’я концепту або таблиці в БД); OwnerID (посилання на концепт); TypeID (тип концепту, наприклад, концепт користувача, системний концепт, довідник); Description (природне ім'я концепту для відображення в інтерфейсі програми).

Структура таблиці sattribute складається з атрибутів: TableID (ID таблиці до якої належить атрибут), Description (опис атрибута), Name (природне ім'я атрибута для роботи с таблицями), Type (тип атрибута), Size (Розмір поля атрибута), Readonly (Прапор „тільки читання” для атрибута), Width (Ширина атрибуту в пікселях для відображення його на екрані), Caption (Підпис атрибуту, який виводиться на екран для користувача), VR (Обмеження на значення атрибута), FKey (ID концепту, з яким пов'язаний атрибут), PKey (прапорець, чи є цей атрибут первинним ключем свого концепту), Norder (порядковий номер атрибуту для виводу на екран), NRMin (мінімальне значення даного атрибуту), NRMax (максимальне значення даного атрибуту), iVR (додаткова умова або умови, що пов'язують можливі значення атрибута з контекстом системи), SlotType (тип зв'язку із зовнішнім концептом), DefaultFunction (значення за замовчанням).

Підсистема статистики. Так, приймаючи до уваги різноманітність і динамізм зміни статистичних форм звітності ДЛЗ України, а також формування поза-звітних форм для внутрішнього використання в ЛЗ, було обрано рішення для побудови цієї підсистеми на базі програмного шаблону „інтерпретатор” у рамках загального напрямку “захист коду від варіацій”, що найбільш відповідає запропонованим вимогам. Зміст підходу полягає в тому, що логіка побудови звіту виноситься в деяке зовнішнє стосовно системи джерело (файл, таблицю бази даних), яке може бути частково або повністю доступним користувачам з певними правами доступу. У загальному випадку, користувач може як змінювати саму логіку побудови вже існуючого звіту (алгоритм його формування), так і створювати нові звіти, при цьому код програми залишається незмінним. У цьому випадку сама програма працює як інтерпретатор команд користувача, описів, правил у реальні звіти. Зміна логіки побудови звіту може виконуватися двома способами: шляхом додавання SQL-команд з наступним заповненням стовпчиків примірника таблиці-шаблона звіту; шляхом додавання рядка з описом створення екземпляра компоненту та подальшим викликом його методів. Підсистема припускає незалежне використання компоненту виводу на друк і логіки побудови звіту. Загальна модель класів підсистеми представлена на рис. 4.

Таким чином, на основі моделі класів, підсистема статистики дозволяє: динамічно створювати, змінювати структуру та алгоритми формування звітів; налагоджувати форму виводу; задавати механізми контролю формування звітності. При реалізації підсистеми статистики розглянуто питання розробки інтерфейсу, який дозволяє динамічно змінювати форму і алгоритми формування існуючих форм або будувати нові форми звітів на базі програмного шаблону „інтерпретатор”; створено механізми контролю формування звітів і перевірки адекватності отриманих результатів шляхом будування контрольних списків пацієнтів, звірки отриманих значень тощо; розглянуто систему налагодження інтерфейсу виводу звітів (завдання заголовків, методу виводу, шрифту тощо).

Стосовно особливостей проектування та реалізації підсистеми аналітики визначено: структуру метаінформації, що дозволяє формувати аналітичні вибірки; основний алгоритм формування звітів двох видів (одержання значення шуканих атрибутів за результатами сформованої вибірки; аналіз результату шляхом створення аналітичних звітів, що досліджують залежність параметрів різного класу).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі дано нове рішення задачі розробки та реалізації інформаційної технології семантико-синтаксичної класифікації, головною ознакою якої є поєднання принципів компактності та повноти опису клінічних діагнозів, що дозволяє суттєво спростити процес завдання та обробки клінічних діагнозів в інформаційних системах.

В ході аналізу отриманих результатів були зроблені наступні висновки:

1. Простота в користуванні, компактність, врахування семантичних обмежень на формування діагнозу та обов’язкове надання механізмів формування синтаксично правильних описів діагнозів є основними факторами, які впливають на впровадження автоматизованого класифікатора клінічних діагнозів в лікувальні заклади України.

2. Для забезпечення можливості повної репрезентації сутності класифікації клінічних діагнозів формальна модель клінічного діагнозу повинна включати семантичну і синтаксичну складові, описані на базі формальних граматик і дескрипційної логіки.

3. Концептуальна модель класифікації діагнозів, основана на формальної семантико-синтаксичної моделі з використанням фреймового і об’єктно-орієнтованого підходів опису знань, є базою для структурної та функціональної складових класифікації клінічних діагнозів.

4. Особливістю даталогічної моделі, яка відображає класифікацію в схему реляційної бази даних, є використання шаблону Composite, що обумовлює збереження мережі фреймів класифікації.

5. Розроблена мова керування класифікацією забезпечує можливість завдання абстрактних фреймів, які складаються зі слотів клінічних характеристик, спадкування фреймів діагнозів від абстрактних фреймів і керування фреймами діагнозів.

6. Розроблений механізм взаємодії розробленої класифікації зі стандартними термінологічними системами, описаний кодами взаємодії, дозволяє представити розроблену класифікацію як потенціальну частину більш загальної сучасної термінологічної системи, поширюючи її семантичні та синтаксичні можливості при описі клінічних діагнозів.

7. Використання розробленої автоматизованої класифікації в госпітальної інформаційної системі дозволяє деталізувати статистичні та аналітичні форми звітності лікувального закладу, що надає додаткову інформацію для удосконалення лікувально-діагностичної діяльності стаціонару.

8. Технологія проектування аналітичної підсистеми та підсистеми статистики госпітальної інформаційної системи на базі метаінформаційного підходу дозволяє скоротити витрати, пов’язані з побудовою стандартних та розширених звітних та аналітичних форм, а також зробити більш швидкою адаптацію розробленої госпітальної інформаційної системи до іншого лікувального закладу.

ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Литвинов А. А. Модели и алгоритмы компьютерной обработки диагнозов на базе УКСКБ. – Днепропетровск: Научная книга, 2000. – 64 c.

2. Литвинов А. А., Пеньков А. П. Инфологическая модель обобщенного лечебного учреждения // Системные технологии. Рег. межвуз. сб. научн. работ. № 5. – Днепропетровск, 2001, С. 56-60.

3. В. С. Хандецкий, А. А. Литвинов. Методика формирования модели диагноза на базе унифицированной клинико-статистической классификации болезней. Информационные технологии. - № 4, 2002. Москва. Машиностроение.- C. 49-54.

4. Литвинов А. А. Реализация механизма аналитических выборок в информационных аналитических системах.// Сб. тез. докл. по мат. Междунар. науч. конф. “Теория и техника передачи, приема и обработки информации”. Харьков-Туапсе, 2003. - С. 451-452.

5. Литвинов А. А. Использование кэш-справочников в медицинских информационных системах //Системные технологии. Рег. межвуз. сб. науч. работ. – Вып. 5(28). – Днепропетровск, 2003. - С.75-80.

6. Литвинов А. А. Использование метаданных при проектировании и реализации медицинской информационной системы // Системные технологии. Рег. межвуз. сб. науч. работ. – Выпуск 6(35). – Днепропетровск, 2004. - С.33-39.

7. Литвинов А. А. Использование фреймовой классификации диагнозов в медицинской информационной системе. //Сб. тез. докл. по мат. Международной научно-пратической конференции “Математическое и программное обеспечение интеллектуальных систем”. Днепропетровск, 2004. - С.83-84.

8. Литвинов А. А. Использование метаинформации при построении аналитической подсистемы медицинской госпитальной системы // Системные технологии. Рег. межвуз. сб. науч. работ. – Выпуск 6(41). – Днепропетровск, 2005. - C. 105-114.

9. Литвинов А. А. Использование метаинформации при реализации пользовательского интерфейса медицинской госпитальной системы. Сб. тез. докл. по мат. Межд. научно-практ. конф. “Математическое и программное обеспечение интеллектуальных систем”. Днепропетровск, 2005. - C.106-107.

10. Litvinov A. A. The structure of electronic classification of disease for Ukrainian medical information systems //Сб. тез. докл. по мат. Междунар. научно-практ. конф. “Математическое и программное обеспечение интеллектуальных систем”. Днепропетровск, 2006. - C.98-99.

11. Литвинов О. А. Формалізація клінічного діагнозу і модель електронної класифікації діагнозів для Медичних Інформаційних Систем України. // Системные технологии. Рег. межвуз. сб. научн. работ. – Выпуск 2(49). – Днепропетровск, 2007. - С.46-56.

12. Березницький Я. С., Литвинов О. А. Комп’ютерна програма „Унифицированная клинико-статистическая классификация болезней (УКСКБ) органов пищеваниения”. Свід. про реєстр. на твір № 8958. Дата реєстрації 12.12.2003.

13. Березницький Я. С., Литвинов О. А., Ксікевич Л. М. Комп’ютерна програма „Meddoc”. Свід. про реєстр. на твір № 14980. Дата реєстрації 07.12.2005.

14. Коваленко А.С., Литвинов А.А., Голубчиков М.В. Особенности проектирования подсистемы статистики госпитальной информационной системы //УСиМ. – Вып. 5(211). – К., 2007. – С. 61–68.

Анотації

Литвинов О. А. Інформаційна технологія класифікації клінічних діагнозів на основі семантико-синтаксичної моделі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.09 – Медична та біологічна інформатика і кібернетика. – Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАНУ і МОНУ, Київ, 2008.

Дисертація присвячена розробці інформаційної технології класифікації клінічних діагнозів, що відповідає вимогам ЛПЗ України.

Для досягнення цієї мети проведено аналіз існуючих класифікацій медичної термінології та виділено пріоритетні вимоги та форму класифікації для ефективного використання в госпітальній інформаційній системі. Проведено формальний опис клінічного діагнозу як елемента класифікації. Запропоновано концептуальну та даталогічну модель клінічної класифікації діагнозів. Розроблено та реалізовано комплекс програмних компонентів для ефективного використання пропонованої класифікації. Розроблено та реалізовано механізми узгодження даної класифікації зі стандартними термінологічними системами.

Розроблена класифікація впроваджена в розроблена госпітальну інформаційну систему. До особливостей розробки госпітальної системи слід віднести використання шаблону проектування „інтерпретатор” для підсистеми статистики, що дозволяє досягнути гнучкості архітектури даної підсистеми, та розробку підсистеми аналізу інформації на засадах метаінформаційного підходу з застосуванням фреймової парадигми опису знань.

Характеристики

Список файлов реферата