91295 (679848), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні патентно-інформа-ційного пошуку, складанні аналітичного огляду вітчизняної та іноземної літератури, формулюванні мети та завдань дослідження. Автором самостійно здійснено порівняльну токсикологічну оцінку та класифікацію досліджуваних інсектицидів та фунгіцидів, обґрунтовано ДДД та гігієнічні нормативи новалурону, проведено визначення вмісту новалурону в пробах ґрунту, листя, плодах яблунь, яблучному соку, повітрі, нашивках на спецодязі та змивах з відкритих ділянок шкіри методом ВЕРХ, встановлено закономірності поведінки досліджуваних пестицидів в об’єктах агроценозу, визначено їх екотоксикологічний ризик та розраховано потенційний ризик шкідливого впливу на працюючих.

Автор брала участь в експериментальному вивченні впливу новалурону на процеси самоочищення води модельних водойм, в розробці аналітичних методів визначення новалурону в сільськогосподарській сировині та об’єктах довкілля, в проведенні натурних досліджень з вивчення умов праці при застосуванні досліджуваних препаратів, у визначенні залишкових кількостей синтетичних піретроїдів, тіаметоксаму та стробілуринів ¹.

Статистична обробка, узагальнення та аналіз результатів дослідження, оформлення методичних вказівок з аналітичного визначення новалурону, розробка регламентів та інструкцій з безпечного застосування досліджуваних препаратів та формулювання висновків роботи здійснено автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи викладено і обговорено на міжнародному, державному та регіональному рівнях: 56 і 61 наукових конференціях студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю (Київ, 2001, 2007); Другій Міжнародній конференції з екологічної хімії (Кишинів, 2002); Першому Міжнародному симпозіумі „Методи хімічного аналізу” (Севастополь, 2002); VII з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Тернопіль, 2003); V Всеросійській конференції з аналізу об’єктів навколишнього середовища „Экоаналитика – 2003” з міжнародною участю (Санкт-Петербург, 2003); Всеросійському симпозіумі „Хроматография и хроматографические приборы” (Москва, 2004); XIV з’їзді гігієністів України „Гігієнічна наука та практика на рубежі століть” (Дніпропетровськ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття” (Київ, 2004); IV Міжнародній конференції „Воздух 2004. Научно-технические, социальные и экономические проблемы воздушной среды” (Санкт-Петербург, 2004); ХІ конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Полтава, 2006); науково-практичній конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції „Збереження здоров’я населення урбанізованих територій: наукові і практичні аспекти впливу чинників довкілля” (Дніпропетровськ, 2007).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 23 наукові праці, серед яких 8 статей у наукових журналах, що входять до переліку фахових видань ВАК України, 1 патент та 13 тез доповідей на конференціях і з’їздах. Матеріали дисертації відображені у 3 Інформаційних бюлетенях „Нові пестициди: токсиколого-гігієнічні характеристики, нормативи і регламенти, заходи безпеки” (Київ, 2001, 2002, 2003) та 2 методичних вказівках з аналітичного визначення пестицидів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу; 8 розділів, які включають аналітичний огляд літератури, опис матеріалів і методів досліджень, результати власних досліджень, їх аналіз і узагальнення; висновків; 4 додатків та списку використаних джерел (бібліографічний покажчик вміщує 250 джерел літератури, з яких 47 – іноземних). Робота ілюстрована 62 таблицями та 22 рисунками. Повний обсяг дисертації – 233 сторінки; ілюстрації, таблиці, додатки та список використаних джерел займають 4, 16, 26 та 28 сторінок відповідно.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, об’єкти та методи дослідження. З метою реалізації поставлених завдань було проведено 22 серії натурних спостережень за динамікою залишкових кількостей досліджуваних пестицидів у об’єктах агроценозу яблуневого саду та 12 серій натурних експериментів з гігієнічної оцінки умов праці при застосуванні досліджуваних препаратів. Дослідження здійснювали впродовж 7 вегетаційних сезонів у промислових яблуневих садах (вентиляторне обприскування) та в умовах приватних підсобних господарств (ранцеве обприскування) у різних агро-кліматичних зонах України: Поліссі, Лісостепу та Степу. При обґрунтуванні ГДК новалурону у воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення проведено 3 серії лабораторних дослідів, у ході яких здійснено 252 фізико-органолептичних, 540 санітарно-хімічних та 84 санітарно-мікробіологічних дослідження. На етапі розробки методів визначення новалурону в об’єктах навколишнього середовища проведено 280 аналізів методом ТШХ та 276 – методом ВЕРХ. В ході натурних досліджень здійснено 144 вимірювання фізичних параметрів повітря. При вивченні поведінки пестицидів у об’єктах агроценозу та гігієнічній оцінці умов праці виконано 1639 аналізів методом газорідинної хроматографії та 229 – методом ВЕРХ. Статистичній обробці методами варіаційної статистики був підданий цифровий матеріал обсягом 3300 одиниць спостереження. Кореляційний та регресійний аналіз здійснено на 67 масивах загальним об’ємом 401 одиниця спостереження.

Порівняльна токсиколого-гігієнічна оцінка сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів. На підставі аналізу даних літературних джерел, інформації Інтернет-сайтів і матеріалів досьє фірм-виробників встановлено, що препарати Актара 25 WG, Рімон 10, Флінт 50 і Стробі та їх д.р. є малотоксичними (4 клас) при пероральному та помірно токсичними (3 клас) при інгаляційному надходженні в організм лабораторних тварин. В той же час більшість з досліджуваних синтетичних піретроїдів та їх д.р. при пероральному надходженні є помірно токсичними (3 клас), а при інгаляційному – високотоксичними (2 клас). При перкутанному надходженні усі досліджувані речовини є мало або помірно токсичними.

Віддалені ефекти дії (канцерогенна, мутагенна, тератогенна активність та вплив на репродуктивну функцію) не є лімітуючими при токсикологічній оцінці усіх досліджуваних д.р. та препаратів на їх основі.

Враховуючи, що найменша максимальна недіюча доза новалурону (1,1 мг/кг) встановлена в хронічному досліді на щурах-самцях за загальнотоксичною дією, обґрунтовано ДДД новалурону для людини на рівні 0,01 мг/кг (коефіцієнт запасу 100).

Розробка хроматографічних методів визначення залишкових кількостей новалурону. Розроблені оптимальні умови екстракції, очищення та концентрування новалурону з об’єктів навколишнього середовища. Встановлено, що найоптимальнішим методом хроматографічного визначення новалурону, враховуючи його леткість, полярність та розчинність, є ВЕРХ. Виявлено, що в умовах ВЕРХ новалурон ефективно визначається ультрафіолетовим детектором при довжині хвилі 252 нм на сталевій колонці 2504,6 мм, заповненій нерухомою фазою Нуклеосил 100-5 С₁₈, при кімнатній температурі. Найкращою є рухома фаза ацетонітрил–бідистильована вода (7+3 за об’ємом) при швидкості 1,0 мл/хв. За цих умов час утримування новалурону становить 7,6±0,3 хвилини, мінімальна кількість речовини, що детектується, 20 нг, лінійний діапазон детектування 20–200 нг.

У результаті вивчення закономірностей хроматографічної поведінки новалурону в умовах ТШХ на пластинках „Silufol UV₂₅₄” та „Sorbfil” встановлено, що для виявлення зон його локалізації специфічною є реакція азосполучення з α-нафтолом. При цьому мінімальна кількість новалурону, що детектується, становить 1 мкг, лінійний діапазон детектування 1–10 мкг.

Запропоновані методи аналітичного визначення новалурону з використанням ВЕРХ є високочутливими і селективними, з межами кількісного визначення (МКВ) в повітрі робочої зони – 0,5 мг/м³, атмосферному повітрі – 0,008 мг/м³, воді – 0,002 мг/дм³, ґрунті, яблуках та яблучному соку – 0,05 мг/кг.

Еколого-гігієнічна оцінка поведінки пестицидів в об’єктах агроценозу яблуневого саду. Динаміка залишкових кількостей інсектицидів та фунгіцидів в об’єктах агроценозу при застосуванні досліджуваних препаратів в максимальних нормах витрат і кратності обробок незалежно від способу обприскування (вентиляторне або ранцеве) підкоряється експоненціальній залежності (рис. 1). За стійкістю в ґрунті та вегетуючих сільськогосподарських культурах в агро-кліматичних зонах України досліджувані пестициди є помірно небезпечними і згідно з чинною гігієнічною класифікацією можуть бути віднесені до 3 класу небезпечності.

Результати проведених досліджень дозволили обґрунтувати величини МДР лямбда-цигалотрину, зета-циперметрину, есфенвалерату, тіаметоксаму, трифлоксистробіну та крезоксим-метилу у яблуках та яблучному соку та терміни очікування до збирання урожаю після останньої обробки яблуневих садів досліджуваними препаратами (табл. 1). На момент збирання урожаю залишкових кількостей пестицидів у плодах яблунь та яблучному соку не виявлено. Теоретичні концентрації пестицидів, розраховані на основі математичних моделей на час закінчення терміну очікування, нижчі за величини МДР (див. табл. 1), що підтверджує можливість отримання безпечної сільськогосподарської продукції при дотриманні встановлених агротехнічних та гігієнічних регламентів.

Таблиця 1

Математичні моделі процесу зникнення досліджуваних пестицидів з плодів яблунь

П р и м і т к и:

1. * – в умовах приватних підсобних господарств;

2. н.д. – не допускається.

Характеристики

Список файлов реферата