90898 (679551), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

2. підвищити спортивну працездатність;

3. сприяти швидкому входженню в спортивну форму.

Тривалість сеансу тренувального масажу складає 40-60 хвилин. Велике значення для тренувального масажу має облік навантаження, яке падає на ті або інші групи м'язів і суглоби в кожному виді спорту. Так, для велосипедистів і ковзанярів скорочують час на масаж м'язів грудей і рук, але збільшують тривалість масажу м'язів ніг. Загальний же час тренувального масажу залишається постійним.

В даний час використовується переважно відновний масаж, що частково виконує роль тренувального. Додатково застосовуються такі засоби, як аутогенне тренування, заняття на тренажерах, електростимуляція м'язів і ін.

Попередній масаж – це короткочасний масаж, направлений на те, аби щонайкраще підготувати спортсмена до змагання або до тренувального заняття.

Даний вигляд спортивного масажу виконується протягом 5-20 хвилини за 10-20 хвилин до розминки перед змаганням або тренуванням, або після неї.

Відомі наступні різновиди попереднього масажу: розминка, масаж в передстартових станах (заспокійливий і тонізуючий), що зігріває і мобілізуючий.

Відновлювальний масаж – це вид масажу, що вживається після будь-якого роду навантаження (фізичною і розумовою) і при будь-якій мірі стомлення для максимально швидкого відновлення різних функцій організму і підвищення його працездатності.

Завдання відновлювального масажу:

1. відновити рухову працездатність;

2. зняти відчуття стомлення;

3. підготувати організм до майбутнього фізичного навантаження.

Відновлювальний масаж проводиться після змагань або тренувань і в перервах між ними. Тривалість сеансу, а також глибина і інтенсивність масажу мають бути індивідуальними для кожного спортсмена.

При його призначенні необхідно враховувати вид спорту, навантаження, фізичний стан спортсмена, величину масажованої поверхні і розвиток м'язового апарату. Тривалість загального сеансу відновного масажу рівна в середньому 40-60 хвилинам.

Відновлювальний масаж найбільш ефективний при проведенні щоденного як мінімум дворазового сеансу. У таких видах спорту, як легка атлетика, боротьба, плавання, бокс та інші, відновлювальний масаж, короткий за часом, проводиться в перервах між змаганнями.

Масаж при спортивних травмах і деяких захворюваннях. Раціонально побудована система спортивної підготовки, куди входить і масаж, сприяє попередженню і лікуванню значного числа травм і пошкоджень, а також захворювань, пов'язаних з перевантаженнями, перетренуванням. Масаж – це невід'ємна частина комплексного лікування спортивних травм і захворювань. Він має велике значення при відновленні (реабілітації) працездатності після них. Найбільш поширені спортивні травми – удари, розтягування в'язок, різні пошкодження м'язів і сухожиль, вивихи.

Основні прийоми масажу при пошкодженнях і захворюваннях ті ж, що і при тренувальному, відновному і інших сеансах масажу. У ряді випадків, особливо при приватному масажі, слід користуватися розтираннями і мазями, зазвичай використовуваними при захворюваннях м'язів (міалгія, міозит) і периферичної нервової системи (невралгія, неврози, радикуліт, ішіас). Розтирання і мазі сприяють швидшому відновленню функцій суглобів і в'язок при вивихах, ударах і інших травмах.

Методи масажу

Під методом масажу розуміють спеціальні механічні прийоми, що проводяться за допомогою рук, спеціальних апаратів (пристосувань) і інколи (у східному масажі) ніг в певній послідовності.

По методу виконання масаж підрозділяється на ручний, апаратний і комбінований.

2. Дренажний масаж

Техніка маніпуляцій, при якій масажист впливає на серцево-судинну систему, — від крупних судин до капілярів (кровоносних і лімфатичних), при цій техніці прокачується кров і лімфа.

При використанні цього масажу забирається весь застій в судинах, покращується водний баланс шкіри і її дренаж — здатність виводити токсини і вуглекислий газ. Завдяки цьому клітини шкіри, підшкірної клітковини і м'язів починають оздоровлюватися. Рекомендується тим, хто страждає куперозом, червоністю, спазмами м'язів, для зменшення набряків після хірургічної пластики особи.

Біоваськулярний (біосмотичний дренажний) масаж

Унікальна техніка, вирішальна велику частину проблем, пов'язаних з судинною недостатністю як лімфатичного так і венозного ланок дренажної системи.

Враховуючи різноманіття косметичних проблем, що виникають в результаті судинних порушень, методика є на сьогоднішній день одній з тих, що самих зажадалися на професійному ринку.

Розглядаються різні рівні додатка, починаючи з інтерстиціальної ланки (реабсорбція первинної лімфи), переходячи до каналикулярної ланки (основний магістральний дренаж) і завершуючи гангліонарним етапом (робота на лімфовузлах).

Окрім цього, обговорюються питання посилення осмотичних механізмів проникнення активних косметичних компонентів в епітеліальні тканини (біоосмотична техніка), профілактики гіперчутливості і поєднання багатокомпонентних завдань.

В цілому техніка є незамінною у вирішенні проблем судинного характеру, в процесі реабілітації хірургічних хворих (особливо косметичних клінік), а також як симптоматичний засіб лікування при системних прогресуючих захворюваннях.

Дренажна масажна техніка

Системний лімфодренаж, тканинний дренаж. Дренаж внутрішніх органів, висцеромассаж. Масаж по «відсисаючій» методиці. Техніка вичавлювання і випрасовування. Приватний, місцевий лімфодренаж використовується в роботі з целюлітом. Системний лімфодренаж ефективно бореться з набряками, тому використовується в боротьбі із застійними явищами. Вісцеромассаж дає фахівцеві інструмент для нормалізації роботи внутрішніх органів.

Дія масажу на серцево-судинну і лімфатичну системи під впливом масажу збільшується кількість функціонуючих капілярів, вони розкриваються, що обумовлює посилений приплив артеріальної крові, сприяє активізації кровообігу в цілому, перерозподілу крові від внутрішніх органів до м'язів і шкіри. Це, у свою чергу, викликає підвищення місцевої температури, зігрівання тканин, зміну їх фізико-хімічного стану, у зв'язку з чим покращується їх еластичність.

На дорозі дотримання лімфатичних судин від органів і частин тіла до стволів і проток лежать багаточисельні лімфатичні вузли, що відносяться до органів імунної системи. Відповідно будові і функціям в лімфатичній системі виділяють лімфатичні капіляри (лімфокапелярні судини), в них з тканин всмоктуються колоїдні розчини білків, здійснюється додатковий до вен дренаж тканин — всмоктування води і розчинених в ній кристалоїдів, видалення з тканин чужорідних часток (зруйновані клітини, мікробні тіла, пилові частки).

Масаж сприяє відтоку лімфи з органів і тканин. Зворотний струм лімфи неможливий, оскільки на внутрішній поверхні лімфатичних судин майже один над одним знаходяться клапани. Ось чому масажні прийоми виконуються по ходу цих судин.

Уповільнення руху лімфи наводить до погіршення живлення тканин і клітин. При травмах і захворюваннях опорно-рухового апарату струм лімфи сповільнюється, настають застій і набряк.

Масаж, виконаний по ходу лімфатичних судин, прискорює лімфотік від органів і тканин. Це сприяє, з одного боку, активнішому постачанню органів різними живильними речовинами, а з іншої — швидшому виходу з організму продуктів розпаду. При масажі відбувається ліквідація застійних явищ (причому не лише на масажованій ділянці, але і в розташованих поруч органах і тканинах), а також розсмоктування набряків різного походження.

Масаж благотворно впливає на серцево-судинну систему. Завдяки масажу кров відливається від внутрішніх органів до поверхні шкіри і м'язових пластів, настає помірне розширення периферичних судин, полегшується робота лівого передсердя і лівого шлуночку, підвищується нагнітальна здатність серця, покращується кровопостачання і скоротлива здатність сердечного м'яза, усуваються застійні явища в малому і великому кругах кровообігу. Пожвавлюється обмін в клітинах, підвищується поглинання тканинами кисню. Масаж також стимулює кровотворну функцію, сприяючи підвищенню вмісту в крові гемоглобіну і еритроцитів.

Дія масажу на серцево-судинну систему, перш за все, виявляється в розширенні і збільшенні кількості функціонуючих капілярів. Під впливом масажу, особливо розминки, в масажованому м'язі число розкритих капілярів і ширина їх різко зростають.

Розширення капілярної мережі шкіри під впливом масажу і поліпшення венозного кровообігу в результаті його прискорення під впливом ритмічних масажних рухів полегшує роботу серця. Масаж викликає незначні зміни артеріального тиску. Наприклад, у здорових людей загальний масаж підвищує тиск систоли на 13,3..20 ГПа і викликає незначне зниження тиску діастоли. Відмічено що масаж голови, шиї області надплеччів і живота у хворих гіпертонічною хворобою сприяє також зниженню тиску систоли і діастоли. Під впливом масажу у хворих гіпертонією і гіпотонією покращується капілярний кровообіг. При цьому масаж живота викликає почастішання ритму сердечних скорочень, а масаж комірної зони - його уповільнення.

Дія масажу як механічного чинника «спричиняє за собою включення центральної нервової системи в регуляцію функцій кровообігу», що підтверджується збільшенням і прискоренням потоку крові і лімфи в областях, віддалених від масажованих ділянок тіла. Виражений вплив надає масаж на лімфотік. Лімфатична система тісно пов'язана з кровоносною системою.

Лімфатична система - це система лімфатичних капілярів, які з'єднуються в крупніші судини. Лімфатичні судини проходять через ряд вузлів, в яких відбувається утворення лімфоцитів.

Лімфатичні вузли — наче фільтри, де лімфа очищується від продуктів розпаду і токсичних речовин стомлення. Розминати (масажувати) лімфатичних вузлів, особливо за наявності інфекційного процесу, протипоказано.

Лімфатичні вузли беруть участь в кровотворенні і імунологічному захисті. У них затримуються і руйнуються мікроби, активно протікає фагоцитоз. При затримці циркуляції лімфи, її застої виникають набряки. Тканинна рідина і лімфа складають близько чверті маси тіла. Послаблення руху лімфи наводить до погіршення живлення тканин і клітин, до зниження змінних процесів.

Масаж проводять зазвичай по ходу лімфатичного струму до розташування найближчих лімфатичних вузлів. Такі напрями називають масажними лініями або масажними напрямами. Велика частина лімфатичних судин йде паралельно кровоносним, утворюючи в деяких місцях довкола них лімфатичну мережу.

Перелік літературних джерел

1. Белая Н.А. Лечебный массаж. – М.: Советский спорт, 2001. – 304 с

2. Демитр Шойлев "Спортивная травматология". София: Медицина и физкультура, 1996 г.

3. Краснов А.Ф., Аршин В.М., Цейтлин Н.Д. "Справочник по травматологии". М.: "Медицина", 1994 г.

4. Курпан Ю.И., Таламбум Е.А., Силин Л.Л. "Движение против остеохондроза позвоночника" М.: Физкультура и спорт 1997 г.

5. Дубровский В.И., Дубровская Н.М. «Практическое пособие по массажу» Издательство «Шаг» М. 1993 г.

Характеристики

Список файлов реферата