posobie (676885), страница 8
Текст из файла (страница 8)
7-14 років - 16, 11, 26, 36, 31, 46;
15 років і більше - 16(17), 11, 26(27), 36(37), 31, 46(47).
Використання КПІ для обстеження дітей до 3 років і 5-6 років автор не рекомендує.
При відсутності зуба, що підлягає дослідженню, можна вивчати найближчий зуб у межах однойменної групи. Якщо відсутні всі зуби однойменної групи, то реєструється максимальна тяжкість стану пародонта. При наявності ряду ознак реєструють більш важку поразку (більш високий бал). У випадку сумніву перевагу віддають гіподіагностиці.
Методика визначення. Для визначення ознак поразки пародонта (кровоточивість, зубний камінь, ясенна чи пародонтальна кишеня), а також зубного нальоту застосовують стоматологічний зонд, для визначення патологічної рухливості зубів - зонд і пінцет. Виражають у балах:
0 - здоровий пародонт (зубний наліт і ознаки поразки пародонта при обстеженні за допомогою інструментів не визначаються);
1 - зубний наліт (будь-яка кількість м'якого білого нальоту, яка виявляється зондом на поверхні коронки зуба, у міжзубних проміжках чи приясенній ділянки);
2 - кровоточивість (видима неозброєним оком кровотеча при легкому зондуванні зубоясенного жолобка чи кишені);
3 - зубний камінь (будь-яка кількість твердих відкладень у підясенній ділянці зуба);
4 - кишеня (ясенна чи пародонтальна кишеня, яка виявляється зондом);
5 - рухливість зуба (патологічна рухливість зуба II-III ступеня).
КПІ визначають за формулами
для індивідуума:
КПІі =
n
де - сума балів кожного зуба;
n - число досліджуваних зубів;
середній КПІ для обстежуваної групи:
КПІі
КПІсер. =
n
де КПІ - сума балів індивідуальних КПІ;
n - число обстежених осіб.
Оцінка результатів.
0,1-1,0 - ризик захворювання;
1,1-2,0 - поразка легкого ступеня;
2,1-3,5 - поразка середнього ступеня;
3,6-5,0 - поразка важкого ступеня.
Приклад 25.
Обстежено 25 чоловіків у віці 35-44 років, що працюють у цеху гальванізації.
У обстеженого N зубограма має вид:
| бали | 3 | 2 | 4 | |||||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 5 | 2 | 4 |
КПІі = (3+2+4+5+2+4) : 6 = 20:6 = 3,33.
Висновок: поразка тканин пародонта середнього ступеня (пародонтит).
За аналогією обчислюємо КПІі в інших 24-х осіб.
Обчислюємо КПІсер.
КПІсер. = (3,33+2,57+1,18+2+2,5+………):25=67,5:25=2,7...
Висновок: в обстеженої групи чоловіків даної вікової категорії відзначається поразка пародонта середнього ступеня.
3. Комбінований пародонтальний індекс для епідеміологічних досліджень (КПІЕ, Т.В. Нікітіна, 1982).
Заснований на клінічному комбінованому пародонтальному індексі. Для епідеміологічних досліджень автор пропонує ввести в нього оцінку поширеності процесу й обмежити кількість досліджуваних зубів.
Методика визначення. Оцінюють запалення ясен (В) за вакуум-пробою чи клінічно, збиток кісткової тканини (Д) в ділянці 17, 12, 21, 26, 37, 32, 41, 46 зубів, і поширеність процесу (Р) біля кожного зуба в балах.
Оцінка запалення (В):
0 - вакуум-проба за Кулаженком в межах норми (клінічно - кровоточивість відсутня);
1 - зниження показників вакуум-проби за Кулаженком в 1,5 рази, але не більш ніж у 3 рази (клінічно - кровоточивість слабка);
2 - зниження показників вакуум-проби за Кулаженком в 3 рази, але не більш ніж у 4 рази (клінічно - кровоточивість значна);
3 - зниження показників вакуум-проби за Кулаженком в 4 рази і більш (клінічно - кровоточивість спонтанна).
Оцінка втрати кісткової тканини (Д):
0 - відсутність зубоясенних кишень;
2 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені не більш 2 мм;
4 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені від 2 до 4 мм;
6 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені від 4 до 6 мм;
8 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені від 6 мм і більш.
Оцінка поширеності процесу (Р):
- візуально підраховують кількість зубів, навколо яких відзначені ознаки запально-дистрофічного процесу, і поділяють на загальне число зубів.
Обчислення КПІЕ проводять за формулою
(В + Д) Р
КПІЕ = х ,
8 n
де (В + Д) - сума балів біля обстежуваних зубів;
8 - число обстежуваних зубів;
Р - число зубів з ознаками запально-дистрофічного процесу;
n - загальне число зубів.
Приклад 26.
Обстежено 50 жінок у віці 35-44 років, що працюють перекладачами.
У обстеженої N оцінюємо запальний компонент(В):
| бали | 1 | 0 | 0 | 1 | ||||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 1 | 1 | 1 | 1 |
У = 1+0+0+1+1+1+1+1 = 6.
Оцінюємо збиток кісткової тканини (Д):
| бали | 2 | 0 | 0 | 2 | ||||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 2 | 2 | 2 | 4 |
Д= 2+0+0+2+2+2+2+4 = 14.
Оцінюємо поширеність процесу (Р): із усіх зубів (32) близько 27 відзначені ознаки запально-дистрофічного процесу.
Р = 27:32 = 0,84.
КПІ = [(6+14) : 8] х 0,84 = 2,5 х 0,84 = 2,1.
За аналогією обчислюємо КПІЕ для інших 49 осіб.
Обчислюємо КПІЕ:
КПІЕ = (2,1+2,8+2,4+1,9+ … … …) : 50 = 2,43...
В.Ф. Куцевляк
Ю.В. Лахтин
ИНДЕКСНАЯ ОЦЕНКА
ПАРОДОНТАЛЬНОГО СТАТУСА
Учебно-методическое пособие
Суми
ВВП “Мрія-1” ЛТД
2002
ББК 56.61
К 95
Печатается с разрешения учебно-методического
Совета ХМАПО (протокол № 5 от 22.05.2002 г.)
Рецензенты:
Г.Ф.Катурова - зав. кафедрой терапевтической стоматологии Харьковского государственного медицинского университета, профессор.
В.И.Гризодуб - зав. кафедрой ортопедической стоматологии и ортодонтии Харьковской медицинской академии последипломного образования, д.м.н., профессор.
В.Ф. Куцевляк, Ю.В. Лахтин Индексная оценка пародонтального
К 95 статуса: Учебно-методическое пособие.- Сумы: ВВП «Мрія-1” ЛТД, 2002.- 80 с.
ISBN 966-566-188-4
Авторы пособия - К у ц е в л я к В.Ф. – д.м.н., профессор, зав. кафедрой терапевтической и детской стоматологии Харьковской медицинской академии последипломного образования, Л а х т и н Ю.В. – к.м.н., доцент этой же кафедры,- рассматривают основные вопросы математической оценки состояния тканей пародонта: назначение индексов, методы их вычисления, интерпретация полученных данных. Описаны конкретные примеры использования индексов.
Для врачей-стоматологов, интернов и студентов по специальности «Стоматология».
ББК 56.61
ISBN 966-566-188-4 © Куцевляк В.Ф., 2002
© Лахтин Ю.В., 2002
ВВЕДЕНИЕ
Проблема патологии тканей пародонта до настоящего времени сохраняет свою актуальность в виду широкой распространенности заболеваний среди населения и неблагоприятных последствий для здоровья.
Существующие методы диагностики поражений пародонта, в основном, удовлетворяют практическим запросам стоматологов. Среди диагностических приемов в пародонтологии значительную роль отводят математическим методам оценки состояния тканей пародонта. На сегодняшний день предложено около 100 различных индексов. В учебной литературе дана характеристика некоторым признанным и часто применяемым методам математической оценки пародонтального статуса, однако большинству из них не уделено должного внимания. Кроме того, в отдельных публикациях предлагаются новые методики, которые не нашли отражения в книгах, изданных ранее.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
