Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Написання і розсилка прес-релізів сприяє підтримці постійного контакту із засобами масової інформації, які представляють інтерес як канали поширення інформації про компанію. Написання і розсилка прес-релізів - це один з поширених способів передачі інформації в ЗМІ. Зміст прес-релізу може торкатися самих різних тим, наприклад:

- вихід на нові ринки;

- кризові ситуації, аварії, події;

- коментарі відносно важливих подій в галузі країні;

- зміна статусу компанії (злиття, акціонування);

- розробка і випуск нового продукту або послуги і так далі.

Написання прес-релізів зазвичай підпорядковане певним правилам. Важливо, щоб підготовлений прес-реліз був зручним джерелом інформації саме з точки зору журналіста. Український досвід взаємодії із ЗМІ показує, що ідеальним є той прес-реліз, текст якого може бути без змін опублікований журналістами як звичайна авторська стаття. Розсилка прес-релізів здійснюється по узгодженій із замовником базі спеціально відібраних цільових ЗМІ. Крім того розсилка прес-релізів може здійснюватися по базі ЗМІ, наданій замовником [7, с. 118-119].

Взаємодію із ЗМІ носить двосторонній характер. З одного боку, організація прагне передати інформацію про себе в ЗМІ. А з іншого боку - відстежити зміст масових комунікацій по низці запитань. Моніторинг і аналіз засобів масової інформації є надійним каналом зворотного зв'язку, який допомагає отримати безцінну інформацію як про імідж і репутацію, так і про процеси, що відбуваються в бізнес-довкіллі. За допомогою моніторингу і аналізу ЗМІ можна отримати інформацію про стан ринку, нові тенденції, можливі перспективи. Моніторинг і аналіз ЗМІ дозволяє зібрати дані про діяльність конкурентів, що дає можливість швидко реагувати і приймати необхідні контрзаходи. За допомогою моніторингу і аналізу ЗМІ можна отримати цілісну картину того, як громадськість сприймає компанію, який імідж конкурентів, і на підставі отриманих даних відстежувати реакцію цільової аудиторії на кроки, які компанія робить на шляху просування своїх товарів або послуг. Моніторинг і аналіз ЗМІ ведеться організаціями не лише для оцінки громадської думки з приводу власної діяльності або діяльності конкурентів. Він корисний також для аналізу і використання досвіду інших організацій в рішенні конкретних завдань. Часто історії успіху попередників, відбиті в ЗМІ, служать моделлю поведінки на ринку для інших компаній, або, навпаки, є для них прикладом того, як не слід вести просування своєї компанії і продукції [6, с. 94-96].

Інформаційне спонсорство є формою взаємовигідної співпраці організатора якого-небудь заходу із ЗМІ. Інформаційне спонсорство часто використовується при організації конференцій, концертів і інших подій, що знаходять відгук у широкої громадськості. При інформаційному спонсорстві ЗМІ надають інформаційну підтримку заходу. Це означає, що інформаційні спонсори представляють на своїх сторінках анонси заходу, а потім публікують статті присвячені цій події. Співпраця із ЗМІ на умовах інформаційного спонсорства припускає, що організатори зі свого боку надають своїм інформаційним спонсорам різні рекламні можливості як під час самого заходу, так і до і після його. Найчастіше інформаційне спонсорство включає наступні можливості для ЗМІ:

- розміщення найменування і логотипу інформаційних спонсорів в рекламних матеріалах заходу;

- розміщення інформації про інформаційного спонсора в роздавальних матеріалах пропонованих безкоштовно учасникам заходу;

- розміщення банерів інформаційних спонсорів під час заходу в місцях, що привертають особливу увагу аудиторії;

- розміщення банерів інформаційних спонсорів на сайті або сторінці заходу в Інтернеті;

- інші.

Таким чином, інформаційне спонсорство можна рахувати як бартерним обміном послугами, спрямованих на просування, рекламу, а також формування іміджу і репутації як заходу і його організаторів, так і засобів масової інформації, що надають підтримку у формі інформаційного спонсорства.

3. Висновки

Взаємодія із ЗМІ незамінна в роботі будь-якої компанії, адже саме таким чином здійснюється контакт з самими різними групами: клієнтами (існуючими і потенційними), партнерами, акціонерами, державними структурами і так далі. Чим більше або відомо організація або персона, тим більше і частіше їй доводиться спілкуватися із ЗМІ. Саме здатність швидко охоплювати великі групи людей визначає цінність взаємодії із ЗМІ. Провідна роль засобів масової інформації у формуванні громадської думки відбивається в їх визначенні як "четверта влада". Media Relations - реалізація програм, спрямованих на розвиток стосунків із засобами масової інформації. Media Relations включає управління інформацією, медіа-планування, поширення інформаційних матеріалів, організація спеціальних заходів для представників ЗМІ: брифінгів, прес-конференцій, прес-турів, інтерв'ю, "круглих столів". Робота із ЗМІ і через ЗМІ - повсякденна практика більшості PR -агентств. Сфера взаємин будь-якого PR - суб'єкта із ЗМІ включає наступне: планування і проведення інформаційних кампаній в ЗМІ; представлення інтересів клієнта в засобах масової інформації; консультації з питань позиціонування компанії в засобах масової інформації; організація і супровід прес-турів; РR - консалтинг з питань визначення і аналізу ризик-факторів; освітлення в ЗМІ заходів клієнта.

Налагодити позитивний контакт із засобами масової інформації - один з ключових обов'язків РR -технолога. Саме ЗМІ виступають посередниками між замовником на PR - послуги і споживачем. ЗМІ є посередником між фірмою, що будує свій імідж, прагне до підтримки своєї репутації, і споживачем. Фактично ЗМІ - виконавці певного замовлення, затребуваного з двох сторін. Отже, ЗМІ визначають досягнення кінцевої мети будь-якого PR - замовлення - сморід завойовують громадську думання роблячи його союзником фірми або персони.

2. Список використаних джерел

1. Богданов Е. Н. Психологические основы Паблик рилейшнз. – СПб: Питер, 2003. – 401с.

2. Королько В. Г. Основы паблик рилейшнз. – М.: "Рефл-бук", 2000. – 528с.

3. Почепцов Г. В. Паблик рилейшнз для профессионалов. – М.: "Рефл-бук", 2005. – 640 с.

4. Алешина И. В. Паблик рилейшнз для менеджеров. – М.: "Рефл-бук", 2006. – 100 с.

5. Крюков С. В. Корпоративный PR. – М.: "Рефл-бук", 2006. – 326 с.

6. Абельмас Н. В. Универсальный справочник по Паблик Рилейшнз. – СПб.: " Феникс", 2008. – 95 с.

7. Галумов Э. А. Основы PR. – М.: Летопись XXI, 2004. – 408 с.

8. Джефкинс Ф. Паблик рилейшнз: Уч. пос. для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 416 с.

9. Панкратов Ф.Г. Рекламная деятельность. – М.: Дашков и К, 2003. – 526с.

10. Рева В. Е. Коммуникационный менеджмент. – СПб.: ПГУ, 2003. – 218с.

11. Харрисон Ш. Связи с общественностью: Вводный курс. – СПб.: ПГУ, 2003. – 218 с.

12. Емельянов С. М. Теория и практика связей с общественностью. – СПб.: Питер, 2005. – 334 с.

13. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. – СПб.: Питер, 2002. – 326 с.

14. Зуляр Ю.А. Массовые коммуникации в рекламе. – М.: Оттиск, 2002. – 326 с.

Характеристики

Список файлов реферата