60576 (673821), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

- функціонування приватного сайту „Украински вести / Болгарські вісті”;

- відкриття Української недільної школи у Софії;

- можливість вивчення української мови та набуття спеціальності у Софійському університеті;

- плідна співпраця з Посольством України у Болгарії;

- інтеграція у світове українство;

- співпраця з освітніми і науковими установами України: Національний університет імені Тараса Шевченка, НДІУ МОН України, Інститут досліджень діаспори.

До факторів збереження етнонаціональної ідентичності у діаспорі відносяться: родина, школа, церква, громадські організації, держава.

Щодо Болгарії, то, починаючи з третьої хвилі української еміграції, родина не стала центром збереження етнонаціональної ідентичності. У родинах майже не спілкувалися українською мовою, а в повсякденному вжитку користувалися болгарською та російською мовами, а іноді – тільки болгарською.

Сьогодні українську мову в Болгарії доречно вивчати як іноземну – це реалії часу. Наприклад, болгари, які навчалися в Україні, виявляють бажання навчати своїх дітей в українських вузах. Українці, що проживають у Болгарії, для подальшого навчання дітей починають зупиняти свій вибір на українських вузах також. І перші, і другі мають проблему зі знанням української мови. Тому доцільно піднімати питання про курси української мови як іноземної, які давали б базові знання з української мови, достатні для того, щоб навчатися в українських вузах. Було б добре, якби такі курси видавали відповідний документ на підтвердження знання української мови, визнаний українською державою, як це робиться в європейських країнах щодо інших мов. Українці не мають і своєї церкви. Більшість відвідує болгарську. Громадські організації, що утворилися, не такі потужні і на сьогоднішній день ще не можуть повноцінно виконувати місію збереження етно-національної ідентичності.

Члени клубу інтернаціональної дружби «Мир і злагода», який плідно працює в нашій школі протягом 11 років, готові сприяти забезпеченню підручниками, дитячою і художньою літературою, аудіо і відеозаписами недільної школи та мовних курсів у Болгарії, як це неодноразово робили для українського земляцтва в Естонії. Наш клуб щорічно проводить фестиваль Європейських держав, на якому команди-учасники на одному з конкурсів мають висвітлити стосунки України з тією чи іншою країною і зокрема питання діаспор в цих країнах. Таким чином учні отримують більш глибокі теоретичні знання. Ми також здійснюємо щороку обмін учнями з багатьма школами Західної Європи і готові запропонувати листування і обмін з Болгарською молоддю.

Багато учнів нашої школи відвідали зі своїми родичами Болгарію, відпочиваючи там. Влітку цього року я мав нагоду вперше потрапити до цієї країни. Місто Албена дитячий табір «Бригантина» вразили мене своєю красою, дивовижними краєвидами; синім, прозорим морем (див. фото на стр. 14.). Я познайомився з болгарськими дітьми та вихователями. Люди привітні, щирі, багато посміхаються, дуже схожі на українців, тобто такі як ми і це мене приємно здивувало. Звичайно, я б хотів ще потрапити до Болгарії і відвідати місто Софію.

Інтереси національних меншин у державі відстоює Національна рада з етнічних та демографічних питань при Раді Міністрів Болгарії. Проте жодна українська організація в ній не представлена, тому що лідери цих організацій не є громадянами Болгарії. На превеликий жаль, бачимо, що в Болгарії відбувається процес асиміляції української громади. Скромні здобутки української еміграції у Болгарії на початку ХХІ ст. можна розцінювати як позитивне явище, метою якого є відтворення і збереження етно-національної ідентичності українців у Болгарії.

Українська діаспора, розсіяна по всьому світові, являє собою могутній етнічний кущ, котрий живиться культурою материнського регіону України — і від того, як проходитимуть етнокультурні процеси в Україні, багато в чому залежить життя української діаспори: як східної, так і західної.

Література

1. Арнаудов М. Очерци по българския фольклор.– С., 1968. – 682с.

2. ЦДА, ф. 1717К, оп. 1, а. е. 162, л. 1, 2.

3. Атлас Східної діаспори

4. Українці Болгарії

5. Єдина Україна

6. The New Encycklopaedia Britannica. 15th Edition, vol. 4, p. 68-69.

7. Meyers Konversations-Lexikon. 9. Aufl., Bd. 6, S. 745.

8. Evangelisches Kirchenlexikon. 3. Aufl., Bd. 1, S. 874-875.

Характеристики

Список файлов реферата