60488 (673763), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

У лютому 1668 р. він несподівано повернувся проти московських залог і присилував їх уступити з України. Повстання було переведене так зручно і так складно, і так заскочило москалів, що вони майже без опору покинули Україну; це також доказ талановитості Брюховецького. Але загинув він марно, убитий юрбою.

Його наслідники Дамян М н о г о г р і ш н и й (1668-1689)та І в а н Самійлович (1672-1689) мусіли наново прийняти московський протекторат, хоч на легших умовах, бо московські залоги на Україні зменшено й гетьманський уряд мав більшу свободу рухів. Многогрішний, хоч без ширшої освіти, був дуже енергійний і консеквентний, старався високо поставити авторитет гетьмана гак, що старшина закидала йому абсолютизм. Також прикладав він велику вагу до дисципліни у війську, гостро карав і рядових козаків і старшину. »Поки я гетьманом, поти буду усмирювати самовільників, кілько в мене сили«, заявив він полковникам. Він тримав при собі відділ чужоземного війська, а на раді у Глухові 1669 р. утворив окремий полк війська, що мав повнити службу безпеки т. зв. компанійців. Для розвитку війська мало значіння й те, що тоді вперше утворено на Гетьманщині почти.

Самойлович дійшов до булави як проводир старшинської олігархії, що усунула Многогрішнього. Але у своїй політиці він ішов шляхом свого попередника, а власне змагав до сильної влади гетьмана над військом. і хоч у соціальних справах годився зі старшиною, то, як керманич держави, був неуступчивий і переводив на свою руку те, що вважав за конечне з державного погляду. Так, проти рішень ради, він утримав дальше наймане, охотне військо; так само ввів нові податки на військові потреби. Він утворив також формацію бунчукових товаришів, почесний відділ при боці гетьмана, де військову, службу повнили сини старшин, що згодом займали вищі військові уряди.

Самойлович домагався об’єднання цілої Придніпрянщини під своєю булавою, успішно реалізував з Дорошенком, остаточно перетягнув на свого сторону правобережні полки і прийняв титул гетьмана обох сторін Дніпра. Сильно укріпив Чигирин, двічі обороняв його перед турками, яких привів Юрій Хмельницький. А потім, як довелося, внаслідок мирових умов, залишити Правобережжя, вія уміло перевів тамошнє військо й "населення на свою сторону. Поборював сильно автономні змагання Запорозької Січі, обсадив своєю залогою Кодак і старався утримати Запоріжжя під своїм наглядом.

У травні 1687 р., з наказу царя, Самойлович відправився разом із московським військом на Крим. Козацького війська було 20000, наказним гетьманом назначено гетьманового сина, Григорія. Війська пішли на низ Дніпра, перейшли Кінські Води й увійшли у Великий Луг. Але татари запалили степ і через те треба було вертатися назад. Московський воєвода, князь Голіцин, зробив винуватцем невдачі обох Самойловичів; гетьмана з сином ув’язнили й заслали на Сибір.

Так закінчився період Руїни на Українських землях. Наступний гетьман Іван Мазепа – це вже інша сторінка і історії України.

Характеристики

Список файлов реферата