60473 (673754), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

В економічному відношенні античне суспільство було більш розвиненим. Якщо у країнах Стародавнього Сходу раби займались переважно тяжкою непродуктивною працею, то у античних країнах праця рабів застосовувалась у матеріальному виробництві в усіх сферах господарства.

Матеріальна культура стародавніх цивілізацій грунтувалася на сільському господарстві, ремеслах з галузевою структурою. Техніка праці була ручною. Високого рівня розвитку досягли будівельна справа, архітектура.

Якщо у країнах Стародавнього Сходу основними джерелами рабства були війни та піратство, то у країнах античного світу набуло поширення боргове рабство, хоч і тут, особливо у Стародавньому Римі, війни залишалися одним з важливих джерел поповнення армії рабів.

У Стародавній Греції переважало міське, промислово-торгове рабство. У Стародавньому Римі при наявності величезних земельних масивів панувало латифундійне рабство. Господарство було замкненим, натуральним, хоча в цей період уже зароджувалися торгово-грошові відносини.

Головною формою економічних відносин між країнами була експортно-імпортна посередницька морська торгівля. Якщо у країнах Стародавнього Сходу і Античній Греції домінувала зовнішня торгівля, то в Римській імперії провідна роль належала внутрішній торгівлі. Існували професійне купецтво, розвинена грошова система, банківська справа, комерційне і боргове лихварство.

Античне господарство втягнуло в свою економічну орбіту й населення сучасної південної України. Північночорноморські міста-поліси як колонії спочатку Стародавньої Греції, а згодом і Стародавнього Риму підтримували економічні зв'язки з центрами античних держав та їхніми провінціями.

Отже, із появою греків, на півдні, на вузькій смузі Чорноморського узбережжя розвинулася міська цивілізація. І хоч торгівлею, ремеслами, школами, широкими контактами ці міста прискорювали культурний розвиток неосяжної української периферії, вони були тільки ще одною гілкою Стародавньої Греції і аж ніяк не органічною частиною українського середовища.

Висновок

Велика Грецька колонізація, яка розпочалась у VIII ст. до н.е. і тривала до VI ст. до н.е. набуває широкого розвитку. Причиною її стала гонитва за новими землями, за здобиччю, хлібом. Колонії стали центром торгівлі греків з варварами. Засновані колонії були незалежні від своїх метрополій, тобто від грецьких міст, з яких походили переселенці. Відносини між місцевими племенами і метрополіями були мирними, базувалися на рівноправних договірних засадах.

Впродовж усього часу тривали тісні культурні та економічні зв’язки з грецьким світом – містами Середземномор’я, а згодом і північного узбережжя Чорного моря – та з навколишніми племенами.

Із V ст. до н.е. починається класичний етап історії античних міст. У цей час еллінський світ переживає період небаченого розквіту грецької культури: створюється багато величних пам’яток архітектури і мистецтва, розвиваються наука, література, які залишилися назавжди в скарбниці людських цінностей.

Істотну роль зіграла колонізація і для історичного розвитку корінної території Греції. Прискорений колонізацією зріст ремісничого виробництва і торгівлі посилював в метрополіях ремісничо-торговельні прошарки демосу, які боролися з родовою аристократією.

Таким чином, колонізація VIII-VI ст. до н. е. була одним з важливих чинників у процесі остаточної ліквідації пережитків родового ладу і повної перемоги рабовласницького способу виробництва в Греції. Не зважаючи на те, що про внутрішні події соціально-політичного життя грецьких колоній в перший період їх існування відомо не багато, можна сказати, що вже в VII-VI ст. тут йшла запекла класова боротьба.

Із появою греків, на півдні, на вузькій смузі Чорноморського узбережжя розвинулася міська цивілізація. І хоч торгівлею, ремеслами, школами, широкими контактами ці міста прискорювали культурний розвиток неосяжної української периферії, вони були тільки ще одною гілкою Стародавньої Греції і аж ніяк не органічною частиною українського середовища.

Використана література

1. Злупко С.М. Економічна історія України: Навчальний посібник. – К., 2006. – С. 53-58.

2. Крип’якевич І. Всесвітня історія: у 3 кн. – К.: Либідь, 1995 – Кн. 1. – С. 160-163.

3. Субтельний О. Україна: історія. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1992. – С. 26-28.

4. Царенко О.М., Захарчук А.С. Економічна історія України і світу: Навчальний посібник. – Суми, 2000. – С. 25-27.

5. Черкашина Н.К. Економічна історія: Навчальний посібник. – К., 2003. – С. 30-32.

6. "Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорномор’я".

http://www.djerelo.com/index.php?option=com_content&task=view&id=5730&Itemid=347

1. "Велика Грецька колонізація у Північному Причорномор’ї".

http://bezobeda.net/blog/2006-11-26-627

Характеристики

Список файлов реферата