60280 (673633), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

4. Державна допомога селянським господарствам. Поширення прогресивних форм землеробства. Підсумки та уроки реформи П. Столипіна.

Важливе значення в роки столипіінської аграрної реформи мало надання агрономічної допомоги селянським господарствам з боку земських управ та землевпорядних комісій. На агрономічну допомогу одноосібним господарям Волинської губернії на 1910 р. було виділено 113 200 крб. У 1912 р. ця сума збільшилась до 226 561 крб., в т. ч. на організацію сільгоспскладів — 22 400 крб., розвиток тваринництва 24 600 крб., прокатні станції — 44 043 крб. тощо. У Київській губернії, де агрономічна діяльність губернської управи (пізніше земств) розпочалася з 1908 р., у 1911 р. було влаштовано 111 показових полів, на яких отримувалися врожаї значно вищі, ніж на сусідських селянських полях. Це, безперечно, зацікавлювало селян у перейнятті досвіду правильного обробітку ґрунту.*Розгляд агрономічних заходів на Правобережній Україні у період нового аграрного курсу дає підставу зробити висновки, що уряд поступово збільшував витрати на ці цілі; діяльність зем­левпорядних комісій та земств (губернських управ до березня 1911 р.) спрямовувалась на підтримку в першу чергу хуторян та відрубників. Поступово вони почали надавати можливість усім селянам здійснювати агрономічні заходи у своїх господарствах. Досвід кращих, показових селянських господарств сприяв поступовому втягуванню всього селянського населення у процеси по­ліпшення землеробської культури, яка вела до добробуту та прибутковості у виробництві сільгосппродукції.

Поширенню нововведень у селянських господарствах сприяв розвиток посередницьких операцій губернських земських кас дрібного кредиту, спрямований головним чином на придбання для кредитних кооперативів, прива­тних осіб землеробських машин та знарядь, насіння, міндобрив, дахового заліза тощо. Наприклад, у Волинській губернії посередницькі операції губернської земської каси дрібного кредиту розподілялись у 1910 р. на такі категорії; 1) за дорученням та попередніми замовкого господарства в цілому у хуторян Вантажообіг

наііважливіших річкових пристаней Правобережжя у роки проведення реформи значно збільшився: в районі Києва - з 15,7 млн. пуд. у 1905 р. до 37 млн. пуд. у 1911 р.; у районі Черкас - відповідно з 5,6 млн. пуд. до 12 млн. пуд. Зверталась увага на утримання у придатному стані ґрунтових доріг по селах; для цього існував і спеціальний земський збір з населення. Наприклад, Ушицька повітова земська управа Подільської губернії у 1911 - 1914 рр. на дорожно-будівельні потреби витратила 141,3 тис. крб.З"*

Підводячи підсумки розглянутих у статті питань, необхідно виділити такі моменти:

1) перед столипінською аграрною реформою Правобережна Україна була регіоном інтенсивного розвитку капіталістичних відносин у сі.?іьському господарстві, про що свідчать розвиток торговельного землеробства (переважно цукробурякових господарств та хмелю), збільшення приватного землеволодіння селян, перебудова поміщицьких господарств та створення ними власних заводів по переробці сільгосппродукції;

2) успіху нової аграрної політики тут сприяли: перевага подвірного землеволодіння, яке психологічно підготувало селян до закріплення землі в особисту власність та було прикладом для общинників; наявність значного прошарку заможних та середняків на Волині та Київщині перед реформою; ускладнювали хід реформи: малоземелля значної частини селянства; несправедливі дії землевпорядних органів в ряді місцевостей, що викликало незадоволення селян; інертність та старі зви­чки селянського населення;

3) у землеробстві відбулося збільшення загальної площі засівів, зростання значення селянських цукробурякових плантацій, поступове зменшення поміщицьких засівів, зростання урожайності, переважно в заможних селянських господарствах, внас­лідок впровадження агрономічних заходів (які поступово охоплювали різні прошарки селянства); у тваринництві

- переважно якісні зміни — поступове скорочення екстенсивних галузей та переорієнтація селян на потреби ринку, заведення нових, промислових порід худоби (молочних), птахівництва; збільшення уваги земств до проблем галузі (організація спарувальних пунктів тощо);

4) поширенню нововведень в селянських господарствах сприяли посередницькі операції земських кас дрібного кредиту в розглядуваних губерніях, які допомагали придбати кооперативам, різним верствам селян необхідний сільгоспінвентар та інше на пільгових умовах;

5) у галузях промисловості, пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом, відбувається поступове збільшення випуску продукції, зростання значення селянських господарств у процесі виробництва сировини для переробних підприємств; збільшення випуску будівельних матеріалів внаслідок переходу селян до хутірсько-відрубної системи і їх намаганням поліпшити умови побуту;

6) у розвитку торгівлі - зростання обсягів продажу, експорту селянської сільгосппродукції селянських господарств через включення селянських кооперативів у процеси збуту продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках;

7) у розвитку транспорту - збільшення вантажообігу перевезень, прибутків, зокрема, залізниць по комісійно-позичкових операціях; звернення більшої уваги на будівництво під'їзних рейкових шляхів для посилення товарообміну, на дорожно-будівельні потреби. На основі вищесказаного можна зробити висновок про посилення взаємозалежності між різними галузями народного господарства внаслідок перетворень в аграрній сфері, більш чіткому визначенню кожною з них свого місця, ваги в економіці в умовах значного збільшення ємкості внутрішнього ринку.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Панченко П.П. Аграрна історія України. – К., 2000.

2. Вергунов Віктор Анатолійович, Хижняк Василь Петрович, Кірпаль Зінаїда Петрівна, Кучер Володимир Іванович, Коцур Анатолій Петрович. Україна в умовах столипінської аграрної реформи / УААН ; Державна наукова сільськогосподарська бібліотека / Віктор Анатолійович Вергунов (ред.). — К. : ННЦ "Інститут аграрної економіки", 2006. — 134с

3. Власюк Ігор Миколайович. Вплив столипінської аграрної реформи на соціально- економічний розвиток Правобережної України (1906-1914 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / НАН України; Інститут історії України — К., 2000. — 20с.

4. Терещенко Валентин Дмитрович. Роль іпотечних банків у проведенні столипінської аграрної реформи в Україні (1906-1916 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Черкаський національний ун-т ім. Богдана Хмельницького — Черкаси, 2006. — 20с.

Характеристики

Список файлов реферата