60117 (673544), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Незважаючи на невдоволення властей, чехословацька громадськість надавала значну матеріальну й моральну підтримку німецьким, австрійським, угорським, польським, румунським, югославським емігрантам найрізноманітніших політичних поглядів. Прага поряд із Парижем і Москвою стала великим центром антифашистської еміграції.
Таким чином, після приходу до влади в Німеччині в 1933 р. А. Гітлера зовнішньополітична ситуація для Чехословаччини погіршилася. Проблема Судетської області, в якій панували настрої профашистської Судетськонімецької партії, стала найголовнішим питанням в зовнішній політиці Чехословаччини. Хоча Чехословаччина підтримує зв’язки з СРСР, однак вона продовжує залежати від Франції, тому обирає політику невтручання в європейські справи.
Висновки
Таким чином, економічна залежність Чехословаччини від іноземних держав спричинила поширення світової економічної кризи на цю державу. Зовнішньоекономічна залежність призвела до негативних наслідків в економіці та справила значний вплив й на суспільно-політичне становище Чехословаччини.
Отже, в першій половині 30-х рр. ХХ ст. зовнішня політика Чехословаччини була спрямована на союз з Францією. Вплив Франції на Чехословаччину був дуже сильним. Світова економічна криза продемонструвала зовнішньоекономічну залежність Чехословаччини від Франції та Англії. Прихід до влади А. Гітлера в Німеччині призвів до створення в Судетській області профашистської партії, що більш загострило зовнішньополітичну ситуацію в Чехословаччині.
Список літератури
-
Головин Ю. Чехословаччина в 1918–1939 рр. // Історія України. – 2006. – №3. – С. 22–24.
-
Історія південних та західних слов'ян./За ред. В.А. Пономаренка. – К, 1987. – 428 с.
-
Краткая история Чехословакии: С древних времен до наших дней. – М.: Наука, 1988. – 346 с.
-
Новейшая история стран Европы и Америки. Часть 1. 1918–1939. / Под ред. Е.И. Юровской. – М., 1984. – 438 с.
-
Социальная структура и политические движения в странах Цент¬ральной и Юго-Восточной Европы. – М., 1986. – 288 с.
-
Яровий В.І. Історія західних та південних слов’ян у ХХ ст. – К.: Либідь, 1996. – 416 с.















