59918 (673423), страница 3
Текст из файла (страница 3)
У Харкові розпочав свій творчій шлях Микола Костомаров (1817-1885 рр) – видатний історик, який створив фундаментальні праці переважно з історії Київської Русі та Гетьманщини („Богдан Хмельницький”, „Руїна”, „Мазепа і мазепинці” та ін). Професор Харківського університету І. Срезневський підготував до друку 6 випусків фольклорних та історико-літературних збірників „Запорожская старина”, що виходили у 1833-1838 рр. у Харкові.
Кирило-Мефодіївське братство. У січні 1846 р. у Києві виникла таємна політична організація Кирило-Мефодіївське братство (товариство). Воно ставило собі за мету об’єднання слов’янських земель навколо України на принципах демократичної федерації. Засновниками братства були професор Київського університету історик М.І. Костомаров, учитель В.М. Бєлозерський і службовець канцелярії Київського генерал-губернатора М. Гулак. У квітні 1846 р. до братства приєднався Тарас Шевченко. Всього у товариство увійшло 12 чол. (дрібна українська шляхта, службовці та ін).
Програмні положення братства було викладено у „Книзі буття українського народу” і „Статуті Слов’янського братства”, написаних М. Костомаровим. Вони, зокрема, передбачали: створення демократичної федерації рівноправних слов’янських республік; знищення самодержавства й скасування кріпосного права та суспільних станів; утвердження в суспільстві демократичних прав і свобод для громадян; рівноправність національних мов, культур та освіти для всіх слов’янських народів; побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення низки реформ.
Головною метою товариство вважало досягнення державної незалежності України з демократичним ладом на зразок США або Франції. Державну незалежність країни братчики уявляли у федеративній спілці таких самих незалежних слов’янських держав, кожна з яких мала б становити штат, або складалася б із кількох штатів.
При цьому погляди окремих членів товариства не були однорідні. М. Костомаров і його прихильники припускали домогтися здійснення своїх політичних ідеалів мирним реформістським шляхом, згідно з „Євангельскими правилами любові, лагідності і терпіння”. Т. Шевченко стояв на революційно-демократичних позиціях, закликаючи до насильницького скасування існуючого ладу. Найбільш помірковану позицію займав П. Куліш, який обмежувався ідеями відродження української культури і національних традицій.
Братчики поширювали ідеї товариства через розповсюдження його програмних документів, прокламацій, писали наукові праці й виступали з лекціями у навчальних закладах Києва в яких проповідували свої погляди; спілкувалися про розвиток народної освіти; збирали кошти на відкриття народних шкіл, написання й видання нових книг. Особливу роль відіграв збірник поезій Т. Шевченко „Кобзар”, що вийшов у Санкт-Петербурзі у 1840 р. і здобув колосальну популярність та відіграв виняткову роль у розвитку національної свідомості українців.
Кирило-Мефодіївське братство проіснувало 14 місяців. У березні 1847 р. за доносом студента-провокатора організацію було викрито, а її членів заарештовано й вивезено до Петербурга. Слідство тривало протягом березня-травня 1847 р. і були присуджені різні покарання. Шевченко віддали у солдати й відіслали до Оренбургського корпусу із забороною писати і малювати. На трирічний термін було ув’язнено у Шліссербурзьку фортецю М. Гулака. Протягом року відбував ув’язнення М. Костомаров. Інших членів братства царський режим вислав у віддалені губернії імперії під нагляд поліції.
Значення Кирило-Мефодіївського братства полягало в тому, що воно вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху, фактично започаткувавши перехід від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України. То була спроба передової частини національної еліти осмислити й усвідомити місце й роль українського народу в тогочасному світовому історичному процесі. Кирило-Мефодіївське товариство сформувало основні постулати українського національного відродження, визначило форми й методи досягнення поставленої мети.
В українському національному відродженні виняткову роль відіграв Т. Шевченко. Він народився у 1814 р. в сім’ї селянина-кріпака в с. Моринцях на Черкащині. Рано лишився сиротою. Був „козачком” у дворі поміщика П. Енгельгарда, який переїхав до Петербурга.1832 р. відданий у науку до художника Ширяєва. У 1838 р. російськими художниками К. Брюловим та іншими митцями юнака було викуплено з кріпацтва. У тому ж році Шевченко вступив до імператорської Академії мистецтв. Писав вірші. У 1840 р. вийшла друком збірка поезії під назвою „Кобзар”. Після закінчення Академії приїхав до Києва, де познайомився з М. Максимовичем, П. Кулішом, М. Костомаровим та ін. У 1845-1846 рр. обіймав посаду члена Київської археографічної комісії, збирав етнографічні матеріали, історичні документи. У березні 1847 р. за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві та за антисамодержавні поезії заарештований і засланий солдатом до Орської фортеці Оренбурзького корпусу. У 1857 р. звільнили із заслання. У 1858 р. він прибув до Москви, потім до Петербурга. У 1859 р. приїхав на Україну, де перебував під наглядом поліції. Тяжка десятирічне заслання, хвороби спричинили передчасну смерть поета.10 березня 1861 р. він помер. Поховано його у Петербурзі, а у травні 1861 р. прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева.
Виняткове значення Шевченка як поета. Його поетична спадщина стала цілою добою в історії української літератури. З ім’ям Шевченка пов’язане утвердження української літературної мови. Однак, поезія Шевченка не обмежувалася оплакуванням героїчного минулого, а будила національні почуття й давала бачення майбутнього: якщо Україна в минулому користувалася правами самостійної держави, то це мало служити підставою для здобуття політичної незалежності в майбутньому.
Великою заслугою Шевченка було те, що його творчість сприяла згуртуванню українського народу. Він активно виступив проти соціальної несправедливості. Він був першим, хто сформулював українську національну ідею і через свої твори зробив її надбанням усього українського загалу, чим посприяв згуртуванню українців у боротьбі за національне визволення.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
