59891 (673407), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Більшовицька УНР, хоч і мала деякі ознаки незалежної держави, надалі залишилася маріонетковим формуванням раднаркомівських політиків.

Утворення КП(б)У

Через два дні після саморозпуску першого українського радянського уряду 18—20 квітня 1918 р. відбулася партійна нарада за участю представників більшовицьких організацій Києва та Катеринослава. Представники Харкова і Донбасу своїх делегатів не вислали, займаючись творенням сепаратної від України Донецько-Криворізької республіки. Саме ця таганрозька нарада Й оформила існування окремої більшовицької партії в Україні. Взагалі ж було обговорено дві пропозиції: Е. Квірінга — створити автономну партію, але підлеглу ЦК і з'їзду РКП(б); М. Скрипника (віл "групи товаришів") — створити самостійну Комуністичну партію, яка б мала свій ЦК і була зв'язана І РКП(б) через III Інтернаціонал. Першу пропозицію підтримало 21, а пропозицію Скрипника — 35 делегатів. Отже, протягом трьох місяців, аж до І з'їзду КП(6)У, Існувала як формально незалежна від РКП(б) і рівноправна з нею чотиритисячна більшовицька партія в Україні. За пропозицією того ж Скрипника конференція ухвалила (34 — "за") назву партії Комуністичнії партія (більшовиків) України. Пропозиції Квірінга ( Російська Комуністична партія на Україні), Василя Шахрая — Григорія Лапчинського (Українська комуністична партія) — були відхилені.

1 з'їзд КП(6)У, що відбувався в Москві 5—12 липня за участю 212 делегатів на кошти ЦК РКІІ(б), скасував постанову таганрозької наради. Постановою цього з'їзду КП(б)У фактично перетворювалась в обласну організацію РКП(б), а лідера більшовиків-самостійників М. Скрипника було усунуто з ЦК КП(б)У і терміново відкликано до Москви. Там же, у Москві, діяв протягом кількох місяців ЦК КП(б)У на чолі Із Г. П'ятаковим, хоч ситуація вимагала праці у підпіллі. Слабкою була також організаційна діяльність багатьох комітетів, партійна дисципліна. Це і дало підстави Л. Троцькому на IX з'їзді РКП(б) заявити, що в Україні він "в першому ліпшому місті зустрічав скільки завгодно критики, базікання й мимрення, а коли доводилось мобілізувати працівників на фронт — йшло 5 чоловік, а дезертирувало 95 чоловік".

У резолюції І з'їзду КІІ(б)У "Укріпна і Росія" підкреслювалося, що відокремленим України має тимчасовий характер. Повстання проти Інтервентів, яке висувалось на порядок денний, повинно було сприяти "поновленню революційного возз'єднання України з Росією". Ігнорування національних прагнень української» народу пояснювалося не стільки російськомовним складом керівництва КП(б)У (його більшість становили росіяни, євреї і зрусифіковані українці), скільки сподіванням на світову революцію і бажанням утворити "всесвітню пролетарську комуну".

Окремими, не зв'язаними з КП(б)У самостійницькими течіями українського комунізму були Українська Комуністична партія (більшовиків) та Українська Комуністична партія (УКП). Перша сформувалась у травні 1018 р. на базі Української партії соціалістів-революціонерів. що була, до речі, найчисленнішою партією в Українській Центральній Раді. Лідером боротьбистів був Гнат Михайличенко, розстріляний 1910 р. денікінцями. У 1920 р. партія налічувала 15 тис. членів.

УКП сформувалась у січні 1920 р. з українських соціал-демократів. Діяла переважно у містах. Налічувала до 3 тис. членів. Лідером партії був Михайло Ткаченко. На початку 30-х років під час сталінських "чисток" більшість боротьбистів і у катетів були репресовані.

Характеристики

Список файлов реферата