59880 (673399), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Козаки проживали на хуторах і в містах Корсунь, Канів, Черкаси, Чигирин. Основними заняттями козаків були полювання, рибальство, бджільництво, скотарство, згодом і землеробство.

Треба визначити, що козацтво як соціальна верства не було однорідним: запорізьке (низове) козацтво – козаки, які проживали в пониззі Дніпра в межах військово-політичної організації Запорізької Січі; реєстрове козацтво – заможні, привілейовані козаки, які перебували на державній службі в Речі Посполитій; нереєстрове козацтво, яке виникло внаслідок самовільного «покозачення» і не маючи офіційно визначеного статусу, вело козацький спосіб життя у прикордонних районах.

Таким чином, протягом XV–XVI ст. у суспільстві сформувалася нова соціальна верства – козацтво, яка виникла як опозиція, як виклик існуючій системі, як нова еліта, що небезпідставно претендувала на роль політичного лідера і владу.

6. Понятійний апарат

Васал – (лат. vascus – слуга) – феодал (у середньовічній Західній Європі), який одержував земельне володіння від могутнішого феодала-сеньйора і був залежним від нього.

Васальна залежність – форма підлеглості нижчого соціального стану стосовно вищого, підкореної країни щодо країни-завойовниці.

Городові козаки – частина українського козацтва, яке проживало не на Січі, а у волостях або містах – землях, що були під владою місцевої адміністрації Великого князівства Литовського. Назва козацького стану у XVII –XVIII ст., до якого належали особи, внесені до козацьких списків (компутів).

Експансія – (лат. expansio – розширення, розповсюдження) – розширення сфери впливу держав, громадських груп, організацій, здійснюване насильницькими або іншими подібними засобами.

Литовський статут – кодекс середньовічного права Великого князівства Литовського, що діяв на захоплених ним українських землях в XVI– першій половині XIX ст. Статут був складений на основі великокнязівських привілеїв, жалуваних грамот, судебника Казимира 1468 р., польських законодавчих актів та інших юридичних документів. Він видавався в трьох редакціях – 1529, 1566, 1588 рр.

Магдебурзьке право – феодальне міське право, що склалося в XIII ст. у німецькому місті Магдебурзі. Воно передбачало міське самоврядування, надання містам податкового і судового імунітету, права власності на землю, привілеїв у сфері ремесла і торгівлі, а також звільнення мешканців міст від більшості повинностей.

Реєстрові козаки – частина українських козаків, узятих урядом Речі Посполитої на військову службу і внесених в особливий список (реєстр).

Службові селяни – ремісники, бортники, рибалки, конюхи, ловчі, які обслуговували двір феодала. Вони об'єднувалися в сотні, якими керував сотник, і, крім виконання основної спеціальної служби, залучалися до відбування панщини та сплачували данину.

Тяглі селяни – володіли власною тягловою силою, на якій працювали на землі пана (панщина). Крім того вони сплачували грошові та натуральні податки на користь пана та держави, виконували державні повинності (підвідну, ремонт замків, будування мостів, прокладання шляхів тощо).

Унія – (пізньолат. unio – єдність, об’єднання) – об’єднання, союз держав під владою одного монарха.

Фільварки – багатогалузеві господарчі комплекси, що базувалися на щотижневій на панщинній праці залежних селян, були орієнтовані на товарно-грошові відносини, хоча і зберігали значні риси натурального господарства.

Чиншові селяни, або данники – це особисто вільні та економічно незалежні селяни-общинники. Вони працювали на власній землі, сплачували феодалам натуральну (мед, збіжжя, птиця, шкіра та ін.) й грошову ренту (чинш). Ці селяни зустрічались там, де пани не потребували барщини на їхні землі. З ростом фільваркової системи ця категорія селянства зникла.

Література

1. Аркас М. Історія України-Русі. – Одеса: Маяк, 2008. – С.6-15.

2. Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2009. – С. 9 – 40.

3. Давня історія України: Навч. посібник: У 2 кн./ Толочко П.П. – К.: Либідь, 2009. – Кн.1. – 240 с.

4. Історія України. Нове бачення: у 2 т./ За ред. В. А. Смолія. – К.: Україна, 2007. – Т. 1. – С. 5 – 39.

5. Історія України. Курс лекцій: у 2-х кн.: Навч. посібник / Мельник Л. Г, Верстюк В. Ф., Демченко Н. В. та ін. – К.: Либідь, 2008. – Кн. 1. – С. 5 – 34.

6. Кормич Л.І., Багацький В.В. Історія України від найдавніших часів до 21 століття – Харків: Одіссей, 2008. – С.28-53.

7. Лановик Б.Д., Матейко Р.М., Матисякевич З.М. Історія України. - К.: Знання, 2006. – С.152-226.

Характеристики

Список файлов реферата