59702 (673289), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Висновки
Таким чином, можна сказати, що саме XIX ст. стало переломним етапом у зміні соціальної природи інтелігенції. Головними рисами її розвитку можна вважати, по-перше, інтенсивний кількісний ріст; по-друге, зміну соціальних джерел формування, демократизацію її складу (феномен різночинної інтелігенції); по-третє, колосальне зростання її впливу в суспільно-політичному та економічному житті суспільства; по-четверте, її остаточне оформлення в окрему, специфічну соціально-професійну верству. Остання риса визначалася головним напрямом соціального розвитку інтелігенції того часу і була пов'язана з розвитком капіталізму в Російській імперії і, зокрема, в Україні.
Список літератури
-
Борисенко В. Й. Курс української історії: 3 найдавніших часів до XX ст.- К.: Либідь, 1998.- 616 с.
-
Грицак Я. Й. Нарис історії України: формування модерної української нації. ХІХ-ХХ ст.: Навчальний посібник.- К.: Генеза, 1996.-360 с.
-
Соціальна і національна структура міського населення Правобережної України (друга половина XIX ст.) // УІЖ №10,1993 р.
-
Интеллигенция и революция XX век./ под ред. Гусева К. В. - Москва, 1985.
-
Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі ХІХ-ХХ ст.: соціально-політичний портрет.-К.: Либідь, 1993.-176 с.
-
Рибалко І. К. Історія України. В 2-х т.: Част.2: Від початку XX с. до лютого 1917 р. - Харків: Основа, 1997. - 336 с.
-
Сарбей В. Г. Україна крізь віки. В 15 т.- т. 9. Національне відродження України. - К.: Альтернативи, 1999.- 336 с













