58776 (672767), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Словенія займає міцні позиції на міжнародній арені. До кінця 1992 р. її незалежність визнало більшість країн світу. Вона є членом ООН (1992), ОБСЄ (1992), Ради Європи (1993), СОТ (1995), ЄС (2004). З метою прискорення євроінтеграції приєдналася до держав Вишеградської групи (1996) і Центральноєвропейської угоди про вільну торгівлю (1996). Це принесло країні зниження імпортних тарифів на 80% індустріальних товарів. Словенія бере участь у Європейській асоціації вільної торгівлі, Південно-Східній Європейській ініціативі співробітництва, Центральноєвропейській ініціативі, Альпійсько-Адріатичному Співтоваристві та ін.
Стосунки з НАТО почали налагоджуватися у рамках програми «Партнерство заради миру» (з 1994 р.). Референдум 2003 р., показав, що ідею вступу до НАТО позитивно сприйняло близько 66% мешканців. З 2004 р. країна є офіційним членом цього об'єднання.
Словенія підписала найважливіші міжнародні конвенції щодо нерозповсюдження ядерної, хімічної та біологічної зброї та ін. У 1998 р. словенський уряд заснував Міжнародний довірчий фонд з розмінування і допомоги жертвам мін з метою ефективного сприяння стабілізації у Боснії і Герцеговині. Словенія підтримує Європейську конвенцію з прав людини тощо.
Країна налагодила добрі відносини з найближчими сусідами. Врегульована проблема демаркації сухопутного та морського кордонів з Хорватією. Прийняті програми транскордонного співробітництва з Італією, Австрією, Угорщиною. Словенія тісно співпрацює з Австрією у межах Альпійської ініціативи з метою захисту навколишнього середовища і забезпечення сталого розвитку прикордонних регіонів. Добросусідські відносини в різних сферах склалися з Угорщиною (діють угоди про міжнародний залізничний, автомобільний та морський транспорт; взаємне заохочення та захист інвестицій; взаємне визнання дипломів; транскордонне залізничне сполучення та ін.).
Словенія визнала незалежність України 11 грудня 1991 р., а 10 березня 1992 р. встановила з нею дипломатичні відносини. Проте до середини 90-х років XX ст. словенсько-українські відносини практично не розвивалися. Перший вагомий документ (про співробітництво між міністерствами закордонних справ обох країн) було підписано в січні 1994 р. Двосторонній діалог активізувався лише в 1996 р. На сьогодні укладені угоди про торгово-економічне співробітництво (1996), співробітництво в галузі освіти, науки і культури (1997) і науково-технічній сфері (2002), ряд документів економічного змісту. У 2001 р. була досягнута домовленість про будівництво прямої залізничної магістралі між Києвом і Любляною.
Висновки
Отже, загалом, Словенія за роки незалежності створила і зміцнила демократичні інститути влади, далі за інші посткомуністичні країни просунулася шляхом ринкових реформ і забезпечення високого життєвого рівня населення.
Значно покращилося і економічне становище Словенії. Словенія сьогодні є доволі успішною, її сталість підтримується політичною стабільністю. Майже весь час незалежності при владі перебуває Ліберально-демократична партія. Інвесторів приваблює висококваліфікована робоча сила з розвинутою культурою виробничих відносин.
Головними зовнішньоекономічними партнерами Словенії є Німеччина, Італія, Австрія, Франція. На членів ЄС припадає більше 60% словенського експорту. Економіку найбільше інвестують австрійці, швейцарці, німці, французи, італійці.
Список літератури
-
История южных и западных славян: в 2-х т. – Т. 2. Новейшее время: Учебник / Под ред. Г.Ф. Матвеева и З.С. Ненашевой. – М.: Изд-во МГУ, 2001.
-
Кріль М.М. Історія країн Центрально-Східної Європи (кінець ХХ – початок ХХІ ст.): Навч. посібник. – К.: Знання, 2008.
-
Яровий В.І. Новітня історія країн Східної Європи: Курс лекцій (40–90-ті рр. ХХ ст.). – К.: Либідь, 1997.
-
Яровий В.І. Історія західних та південних слов’ян у ХХ ст.: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996.















