58673 (672709), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Таким чином, можна констатувати, що досліджуваний період в Україні існувала певна система підготовки і роботи з кадрами культурно-освітніх закладів, що цілком відповідала існуючому суспільно-політичному устрою. Хоча ця система була спрямована на підготовку фахівців для виконання функцій багато з яких суперечать сучасним завданням, що стоять перед українською культурою, деякі її елементи, на думку автора, можна застосувати і тепер. По-перше, в умовах нинішньої фінансової скрути доцільно було б ширше залучати позабюджетні кошти для підготовки працівників культури. Допомогу в цій справі можуть надати комерційні структури, акціонерні товариства тощо. По-друге, з огляду на дуже низьку зарплату культосвітніх працівників, необхідно шукати додаткові джерела підвищення їх матеріального становища. Місцеві органи влади можуть залучати до цього спонсорів, меценатів з числа підприємців. По-третє, не зважаючи на нові реалії та цінності, не варто забувати і про моральне стимулювання праці служителів культури. Суспільне визнання, пошана та увага актуальні та бажанні завжди.
Джерела та література
1. Дзюба І.М. Між культурою і політикою. – К., 1998 – С.57;
2. Актуальні проблеми суспільного політичного і духовного розвитку в Україні. – Львів, 1992; Україна: друга половина 20століття. Нариси історії. – К., 1997; Україна 20століття. Культура, ідеологія, політика. Збірник статей. – К., 1993;
3. Нариси української популярної культури / За ред. О. Грищенка – К., 1998; Попович М. Нариси історії культури України. – К., 1999; Українсько культура : історія і сучасність: Навч. посібник для вузів. – Львів, 1994;
4. Кравчик Г.Г. Протиріччя культурно українського села у 1960-80 – ті рр.// Український історичний журнал. – 2002 . - №5. – С. 24-34;
5. Материалы 24 съезда КПСС. – М., 1971;
6. Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. К., 1997. – Т.2. – С. 995-996;
7. Центральний державний архів громадських об’єднань України. – Ф. 1. – Оп.32. – Спр.738. – Арк. 21;
8. Архів міністерства культури України. – Ф.1. – Оп.8. - Спр.390. – Арк.26-27;
9. Кадри працівників культури // Соціалістична культура. – 1975. - №9. – С.20;
10. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України. – Ф.5116. – Оп.11. – Спр.316. – Арк. 10; Державний архів Київської області. – Ф. 8456. – Оп.3. – Спр.33. Арк. 73;
11. Державний архів Волинської області. – Ф. 1. – Оп.1. – Спр.1535. – Арк. 60; Державний архів Донецької області. – Ф. 577. – Оп.18. – Спр.23. – Арк.113; Державний архів Закарпатської області. – Ф.19. – Оп.24. – Спр.8. – Арк.116; Державний архів Чернівецької області. – Ф.1. – Оп.33. – Спр.15. – Арк.121;
12. Архів Міністерства культури України. – Ф.1. – Оп.11. – Спр.541. – Арк.13;
13. Белік М. Культурно-освітня робота. // Соціалістична культура. – 1974. - №12 . - С.2;
14. На кошти колгоспів. // Культура і життя. – 1966. – 24 березня;
15. Сиволап Д. Для розвитку культури. // Радянська Україна. - 1971. – 10 вересня;
16. Радянський спосіб життя і завдання підготовки кадрів культурно-освітніх закладів. – Рівне, 1977. – С.47;
17. Державний архів Запорізької області. – Ф.102. – Оп.9. – Спр.174. – Арк.93; Державний архів Київської області. – Ф.5. – Оп.60. – Спр.112. – Арк.48;
18. Державний архів Одеської області. – Ф.11. – Оп.115. – Спр.17. – Арк.32;
19. Державний архів Запорізької області. – Ф.215. – Оп.1. – Спр.934. – Арк.167;
20. Державний архів Київської області. – Ф.8456. – Оп.3. – Спр.934. – Арк.80;
21. Державний архів Дніпропетровської області. – Ф.19. – Оп.64. – Спр.80. – Арк.4;
22. Державний архів Полтавської області. – Ф.15. – Оп.11. – Спр.196. – Арк.50;
23. Нечай С.П. Авторитет культпрацівника. // Культура і життя. – 1975. – 26 жовтня.















