58556 (672629), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Панас Феденко не став виключенням, будучи прихильником збереження єдності українських земель, проголошеної на Трудовому Конгресі, він розцінив її як таку, що зрадила здобутки національної революції. Цікаво, що, якщо в 1920 році молодий політик рішуче відкидав цю угоду, то, переглянувши події, в Енциклопедії Українознавства (1949 р.), зазначав наступне з її приводу наступне: “Хоч яким несприятливим було ставлення поляків, без договору з ними не можна було продовжувати регулярної боротьби з большевиками й зберегти від інтернування Армію УНР, що верталась з Зимового походу ”.¹³ Певно, час вніс свої корективи й навчив Панаса Васильовича давати більш виважені оцінки подіям та вчинкам окремих осіб.

Як знаного майстра – агітатора у липні 1920 року перед відступом української армії на Захід, центральний провід УСДРП постановив відправити П.Феденка для політичної роботи в ті області України, що вже перебували під владою більшовиків. Вже вкотре П.Феденко довелося побувати у багатьох містах та селах – Барі, Вінниці, Умані, Кривому Розі, Катеринославі. Його подорож відбувалася не в фешенебельному потязі або авто, а пішки. Це допомогло йому добре зорієнтуватися в подіях на Україні. Сумна картина скрізь зустрічала мандрівника – агітатора. На власні очі П.Феденко бачив масштабне поширення явищ, які характеризують, зазвичай, низькій ступінь розвитку суспільства – проституції, венеричних хвороб, еміграційних процесів, голоду, тощо.

Подорожуючи Україною до грудня 1920 року, Панас Васильович багато зробив для популяризації ідей соціал-демократії, здобутків національної революції, однак обставини сталися так, що йому довелося залишити рідну землю. Йому поталанило переправитися на правий, молдовський, берег Дністра й через Бухарест і Чернівці добратися до Львова – столиці стародавньої Галичини. Тут у лютому 1921 року Панасу Васильовичу пощастило зустрітися з І.Мазепою, який кілька місяців вже перебував З того часу в його біографії розпочалася емігрантська доба.

Саме на роки Української революції припали перші кроки П.Феденка-політика. Він вітав утвердження влади Центральної Ради, бо він, що всі проблеми, які непокоїли українське суспільство (влаштування земельного питання, функціонування державних органів влади тощо) будуть нею вирішенні.

Можна стверджувати, що, незважаючи на досить молодий вік, у 1920 році П.Феденко вже сформувався як політик з солідним досвідом роботи, який в наступні роки ще більше поглибив. П.Феденко вже тоді був яскравим представником української соціал-демократії та українського національного руху, якому не зрадив протягом всього свого тривалого життя. Гадаємо, що перспективною є робота по аналізу та пошуку джерел, які допомогли б краще зрозуміти та оцінити роль цієї людини у визвольних змаганнях в Україні на початку минулого століття. Це б допомогло поповнити скарбницю матеріалів історії вітчизняної інтелігенції, а особливо тих її сторінок, що розповідають про сприйняття та оцінку нею переломних моментів в минулому нашої країни.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

1 Дивись: Чабан М. Панас Феденко (Сторінки біографії нашого краянина, пов’язані з Придніпров’ям і зокрема Криворіжжям) // Кур’єр Кривбасу. – 1997. – Травень. – С.119 – 135; Грачевська Т. Український соціал – демократ П.Феденко: катеринославський період діяльності. // Молода нація. – 2004. - №3. – С.63 – 71; Голуб А. “В ім’я історичної правди” (Наукові студії П. Феденка в еміграції) // Грані. – 2000. - №5. – С.76 – 78; 2.Феденко П. Повстання нації // Збірник пам’яти Симона Петлюри (1879 – 1926). Накладом між організаційного комітету для вшанування пам’яти Симона Петлюри в Празі. – Прага, 1930. – С.76; 3.Феденко П. Історія революції(1917 – 1921). – Б. м., Б. р. – С.28 – 29; 4. П.Ф. Більшовицька “соціалістична революція” і вимоги життя // Наше слово. – 1917. – 21 грудня. – С.1; 5.Так само. – С.1; 6.Феденко П. Влада Павла Скоропадського (п’ятьдесяті роковини перевороту в Україні). – Лондон – Мюнхен: Наше слово, 1968. – С.13; 7. Так само. – С.17 – 18; 8. Декларація фракції УСДРП Конгресу Трудового Народу України //Робітнича газета. – 1919. – 29 січня. – С.2 – 3; 9. Чабан М. Панас Феденко (Сторінки біографії нашого краянина, пов’язані з Придніпров’ям і зокрема Криворіжжям) // Кур’єр Кривбасу. – 1997. – Травень. – С.129; 10. Феденко П. Минуло півстоліття. Зимовий похід Армії Української Народної Республіки (1919 – 1920 рр.). – Нью-Йорк – Джерсі Ситі: Свобода, 1972. – С.17; 11. Так само. – С.28; 12.Феденко П. Внутрішнє положення на Україні // Вільна Україна. – Львів – Київ, 1921. – Січень – Лютий. – Ч.1.- С.53; 13.Грицак Я.Нарис історії України: формування модерної української нації XIX – XX ст. – К.: Ґенеза, 2000. – С.153 – 154; 14.Феденко П. Доба Директорії // Енциклопедія Українознавства в 2-х томах / Під голов. ред. проф. д – ра В. Кубійовича. Том I. – Мюнхен – Нью-Йорк, 1949. – С.525.

Характеристики

Список файлов реферата