57792 (672117), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Вчений прагнув накопичити різноманітну наукову інформацію. Більшу частину його слов'янської колекції складають книжки московських та українських видавництв. Він високо цінував наукові здобутки деяких радянських наукових шкіл, зокрема мовознавчої, фізико-математичної тощо. Серед періодичних видань слов'янськими мовами - газети та журнали країн Європи, США та Канади. Всього понад 90 назв. Комплектів видань за тривалий час практично немає - як з фінансових причин, так і через відсутність можливості для їх постійного зберігання)
Книжкові колекції, що зберігаються у науковій бібліотеці НаУКМА, є невичерпним джерелом різноманітної інформації для студентів, науковців, прикладом великої любові їх збирачів до книги, рідного слова, історії своєї Батьківщини.
3. Основні напрямки діяльності бібліотеки на сучасному етапі розвитку
У лютому 1992 р. бібліотека, як і славетна Академія, відновила свою діяльність, не маючи жодної книжки. Сьогодні її фонд становить понад 200 тис. томів, близько 400 назв періодичних видань. Це сучасна наукова та навчальна література з філософії, історії, релігієзнавства, культурології, економіки, природничих наук, мистецтва, художня література тощо. Майже 40% фонду - література іноземними мовами, передусім англійською. Є в бібліотеці цінні колекції та видання - дарунки різних фондів, установ, приватних осіб з України, СІЛА, Канади, Франції, Австралії, Польщі та інших держав світу. Маємо рідкісні й цінні видання: Требник Петра Могили: Репринтне видання 1646 р. - Канберра; Мюнхен; Париж, 1988; Острозька біблія: Репринтне видання 1581 р. - Вінніпег, 1983; Историко-культурный атлас по русской истории / Сост. Н.Д. Полонская; под ред. проф. М.В. Довнар-Запольского. - К., 1913; Релігійні містерії. - Амстердам, 1698; Грушевський М. Історія України-Руси: В 10 т. - Нью-Йорк, 1954 - 1958; Данте Ааіг'єрі. Божественна комедія / Грав.Г. Доре. - 1890;
Еnсусlоресііа Аmегісаnа: In ЗО vol. - Danbury, 1990: Еnсусlореdiа Вгіtаnnіса: Іn 24 vol. - Сhісаgо; London; Тогоnto, 1958; Тhе New Еnсусlореdiа Вгіtаnnіса: Іn 32 vol. - Сhісаgо, 1994, Епсусlореdiа of Ukraine: Іn 5 vol. Еd. bу Кubiyovyc. - Тогоntо; Вuffalо; London, 1984 та ін.
Цінні колекції передані в дарунок В. Старицьким (Мюнхен), Ю. Паславським, Я. Головачем (обидва США), науковцями з України В. Рінбергта В. Заїкою-Новацьким, ректором-засновником НаУКМА В. Брюховецьким, поетом Д. Павличком тощо. У формуванні фонду сучасної бібліотеки значну допомогу надали Національна парламентська бібліотека України та Бібліотека Конгресу США, Канадський інститут українських студій та Йєлльський університет, фундація "Сейбр" та Товариства прихильників руху в Каналі. Петра Могили та української мови ім.Т. Шевченка в Америці тощо.
За рік бібліотеку відвідують понад 70 тис читачів яким видається близько 120 тис. примірник; Налагоджується система оперативного інформаційної о забезпечення потреб академічного та науково-дослідницького процесу в Університеті. Підготовлено до друку науково-допоміжний бібліографічний покажчик з історії Києво-Могилянської академії, ряд методичних порад читачам. Здійснюється локальне соціологічне дослідження "Аналіз інформаційних та читацьких запитів і міра їх задоволення".
Нагальним питанням для бібліотеки є впровадження сучасних автоматизованих інформаційних технологій: реальний доступ до світових та вітчизняних інформаційних ресурсів, зокрема через INTERNET (робочі станції вже у нас встановлено), а також запровадження автоматизованої бібліотечної системи. На жаль, ринок програмних бібліотечних продуктів в Україні представлений лише кількома загальновідомими системами (ALEPH, LIBER, CDS/ІSIS/m, "Библиотека 4.0", "МАRС") та деякими власними розробками бібліотек. Ми прагнемо ознайомитися з найпоширенішими в світі системами (ТINLIB, \VTLS та ін.), щоб придбати інтегровану систему, яка б задовольняла функціональні потреби.
Основні завдання бібліотеки можна викласти так: підвищувати повноту, оперативність задоволення запитів читачів на основі як власних фондів та баз даних, так й інформаційних ресурсів інших бібліотек України та закордонну; інформаційно забезпечувати всі напрями науково-дослідницької та академічної діяльності Університету; упорядковувати комплектування фонду сучасною вітчизняною та іноземною літературою й періодикою згідно з напрямами професійної орієнтації; розширювати номенклатуру послуг користувачам до рівня, відповідного сучасним закордонним університетським бібліотекам, включаючи доступ до електронних каталогів; оперативно забезпечувати довідковою літературою, надавати послуги на основі СD-RОМ та засобів мультимедіа тощо;
впроваджувати систему штрихового кодування на процеси циркуляції літератури, інвентаризації фонду та здійснити повну автоматизацію процесу реєстрації читачів, зокрема системи контролю "check-point".
Для того, щоб з Університету виходили високоосвічені люди, які б могли визначати політику держави, розумітися на економіці, відроджувати культуру, потрібна сучасна бібліотека з відповідним фондом та технічним обладнанням, яка б надавала доступ у будь-який час до різноманітних інформаційних ресурсів.
Висновок
Києво-Могилянська академія була і залишається символом української культури, української духовності.
Впродовж майже двох століть серед української передової громадськості жевріла думка про відновлення славетного першого вищого учбового закладу всієї Східної Європи. З розпадом колишнього Радянського Союзу це актуальне питання постало з новою силою. На вимогу громадськості при академії наук України та виконкомі Київської міської Ради народних депутатів було створено спеціальну комісію, яка висловилась про відновлення Києво-Могилянської академії як вищого навчального закладу європейського рівня.
У 1992 році відбулося урочисте освячення закладу під назвою "Університет Києво-Могилянська академія". Ректором став кандидат педагогічних і доктор філологічних наук В. Брюховецький - ініціатор і організатор відновлення закладу.
У ХУІІ - XIX ст. Києво-Могилянська академія була окрасою України, духовним культурним центром усього слов'янського світу. Тут готувалися викладачі для інших вищих шкіл, науковці філософи, богослови, знавці мов, поети, художника, музиканти, майбутні державні діячі - формувалася еліта, без якої неможливий історичний поступ нації й країни. У світлій історії Києво-Могилянської академії безумовною складовою поширення знань була бібліотека - одна з найбільших у Європі, непересічна за обсягом фондів та їх цінністю.
Досить важко визначити точну дату створення книгозбірні, але, безперечно, початок вона бере ще з часів Київської братської школи (1615). Заклав бібліотеку Петро Могила. За кілька днів до смерті він заповів Академії всю свою книжкову колекцію (2130 вітчизняних і зарубіжних видань), яку збирав протягом життя. До складу бібліотеки перейшли в свою чергу книжки Йова Борецького та частина бібліотеки друкаря і письменника Тараса Земки. Це стало початком доброї традиції дарування власних книгозбірень видатними діячами України випускниками професорами Академії та інших доброчинців.
Бібліотека Академії комплектувалася на протязі майже двох століть і являла унікальне зібрання книг. Вона мала велике значення для формування світогляду викладачів та студентів.
Книгозбірня Києво-Печерського монастиря сформувалась протягом ХVІІ ст. як з друкованих, так і рукописних книг церковнослов’янською, грецькою і польською мовами. Під час пожежі 1718р. бібліотека майже повністю згоріла й заново почала складатися вже в ХVІІІ ст. За описом 1805р., в ній нараховувалось близько 700 назв книг церковнослов’янською, латинською, російською, польською, частково грецькою мовами.
19 вересня 1991 року згідно з розпорядженням Верховної Ради України після 174-літньої перерви Києво-Могилянську академію було відроджено на її історичній території.16 жовтня 1991 р. відбулася презентація відновленої Києво-Могилянської академії, яка дістала назву Університет "Києво-Могилянська академія". У вересні 1992 року університет прийняв на навчання перших 200 студентів.
Сьогодні в університеті здобувають освіту 2,5 тисячі студентів, які прагнуть знань і успішно оволодівають найрізноманітнішими професіями: історика, філософа, релігієзнавця, мовознавця, політолога, соціолога, правника, економіста, еколога, природознавця та ін.
До послуг студентів чудова сучасна бібліотека, що зусиллями керівництва Академії постійно поповнюється; в даний час її фонд нараховує близько 300 тис. одиниць.
Список використаної літератури
-
Брюховецький В. Відродження: (Про Києво-Могилянську академію) // Київська старовина. - 1993. - №1 - С.2-5.
-
Виговський М., Філоненко С., Києво-Могилянська академія. // Київська старовина. - 1992-№6С.86-94
-
Голобуцький П. Києво-Могилянська академія: До 380-річчя її заснування // Людина і світ. - 1996. - № 1-2. - С.10-14.
-
Жуковський А. Петро Могила - засновник Київської колегії - академії і реформатор освіти в Україні // 1997. Т.34. - С.61-69.
-
Ісаєвич Я.Д. Братство та їх роль у розвитку української культури XVI-XVIIІ століть. - К.: Дніпро. - 1966. - 93с.
-
Історія світової культури: Навч. посібник / Під ред. Л. Левчук. - К.: Либідь, 1997. - 448с.
-
Історія бібліотечної справи на Україні: Збірник наукових праць. К., 1999. - 136с.
-
Розділ 8. Києво-Могилянська академія. - С.132-145.
-
Історія української культури. У 5 т. / Гол. ред. Патон Б. Є. - К.: Наук. думка, 2003. - 1245 с.
-
Т.3. Українська культура другої половини XVII-XVIII століть / Гол. ред. Смолій В.А. - К., 2003. - С.482-522.
-
Казакова Н., Ярошенко Т. Бібліотечні колекції наукової бібліотеки Національного університету „КМА” // Історія бібліотечної справи в Україні: Зб. наук. праць / НПБ України. - К., 1999. - Вип.3. - С.77-78.
-
Кагарлик С.В. Роль Київської академії у зміцненні культурно-освітніх зв’язків на українських землях у XVIII столітті // Укр. історичний журнал. - 1992. - № 3. - С.55-61.
-
Касамлуцький Р.С. Роль Києво-Могилянської академії у відродженні національної культури // Укр. історичний журнал. - 1991. - № 3. - С.47-63.
-
Києво-Могилянська академія в іменах XVII-XVIII ст.: Енциклоп. вид. / Ред. В.С. Брюховецький. - К.: КМ Академія, 2001. - С.54-55, 91-93.
-
Києво-Могилянська академія в документах і рідкісних виданнях з фондів Національної бібліотеки України ім. .В.І. Вернадського.К., 2003. - 478с.
-
Комарницький С.І. На скрижалях духовності // Проблеми вищої школи. - 1993. - Вип.78. - С.106-111.
-
Міцан Т., Принципи структуризації документів Києво-Могилянської академії на основі архівних фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. К., 2004 с.244-259
-
Наукова бібліотека Національного університету „ Києво-Могилянська академія ” // Бібліотечна Україна: Довідник. - К.: Абрис, 1996. - С.75.
-
Роль Києво-Могилянської академії в культурному єднанні слов’янських народів. - К.: Вища школа, 1998.
-
Соколов В. Природничо-наукова і технічна книга в книжковому зібранні Києво-Могилянської академії та шляхи комплектування бібліотек навчальних закладів природничо-науковою літературою в Україні у XVIII ст. // Бібл. планета. - 2001. - № 1. - С. 19-22.
-
Сотниченко П.К. К истории библиотеки Киево-Могилянской академии // История становления и развития академических библиотек: Сб. науч. тр. - М., 1987. - С.87-144.
-
Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Вища школа, 1981. - 235 с.
-
Хижняк З.И. Киево-Могилянская академия. - К.: Вища школа, 1988. - 263 с.
-
Ханас О. Меценат Омелян Антонович подарував мільйон доларів на розвиток НаУКМА // Свобода: видає Народний Союз Торонто, - 2004 №47 с.3
-
Ярошенко Т., Бугасова Т. Бібліотека Національного університету „Києво-Могилянська Академія ” // Бібл. вісн. - 1995. - № 6. - С.31-33.















