57254 (671809), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

В Українській козацькій державі фінанси підпорядковувалися гетьману, вони були невіддільні від його приватного господарства. Доходи створеного державного скарбу за Б. Хмельницького становили сотні тисяч золотих. Частину доходів він діставав від земельних володінь — колишніх королівщин, маєтків магнатів, шляхти і католицького духовенства. У трьох воєводствах (Київському, Брацлавському та Чернігівському) королівни-нам належало близько 450 міст і сіл, магнатам і шляхті — близько 1400, католицькій церкві — понад 50. Ці землі частково були зайняті селянами й козаками, частково перейшли у відання військового скарбу. Більшу частину цих земель держава передала старшині та козакам, які не одержували ніякої платні грішми, а також монастирям. Деяку частину землі військовий скарб продав.

Значні доходи козацька держава одержувала із сільськогосподарських промислів. У її власність перейшли млини, винокурні, броварні, корчми, лісові буди та інші підприємства, які раніше належали королівщинам або шляхті. В умовах становлення та зміцнення Української держави великого поширення набула оренда. Орендували винокурні, шинки, корчми, млини та ін. Великими орендарями були магістрати й монастирі. Поруч з ними багаті козаки та міщани брали оренду на власні імена. Вони здебільшого орендували млини, винокурні, шинки.

Важливою статтею поповнення державного скарбу були доходи від торгівлі. Існував ряд внутрішніх торгових зборів, що їх платили на торгах і ярмарках, зокрема возове — від возів, помірне — від мір збіжжя, повідерщина — від продажу відрами спиртних напоїв, а на дорогах — мостове, перевіз. Великі міста гроші від цих зборів брали на власні потреби, а містечка — передавали їх до скарбу. Повністю належали скарбові кордонні мита від ввезення та вивезення товарів. Усі старі оборонні універсали, надані купцям, було скасовано, "аби і найменший ущербок скарбові нашому войсковому не бил", проте гетьман іноді звільняв купців від мит та інших торгових зборів.

Кошти державного скарбу за Б. Хмельницького витрачали в основному "на утримання послів і на всякі військові потреби". Рядових козаків за свою службу забезпечували земельними ділянками. Проте вища військова старшина й адміністрація одержували платню грішми: генеральний писар — 1000 золотих, генеральний обозний, військові судді — по 300, судовий писар — 100, гетьманський бунчужний, гарматні, полкові, сотенні хорунжі — по 50 золотих. Така платня була затверджена "Березневими статтями" 1654 р. Делегати Війська Запорозького пропонували видавати платню також полковникам і полковим осавулам по 200 золотих, сотникам — по 100, іншим старшинам — по 50, рядовим козакам — по 30 золотих, але це прохання не було задоволене.

Однак, незважаючи на складні умови Визвольної війни середини XVII ст., фінанси України в цілому були добре організовані. Державний скарб, успішно долаючи труднощі, виконував покладені на нього важливі функції.

Список літератури

1. Cубтельний О. Україна. Історія. – К., 1991.

2. Барг М. Некоторые теоретико-методологические вопросы истории формирования мирового рынка в XVI – XVIII вв. // Экономическая история: Исследования, историография, полемика. – М., 1992.

3. Бойко І. Селянство України в другій половині XV – першій половині XVIII ст. – К., 1990.

4. Борисенко В. Курс української історії. З найдавніших часів до XX ст.—К., 1996.

5. Васильева Р., Смолка А. Соціально-економічна політика Б.Хмельницького // Економіка України. - 1995. -№11. – С. 73-80.

6. Грицак Я. Нарис історії України. – К., 1996.

7. Дорошенко Д. Нарис історії України. – Львів, 1991.

8. Ефименко А. История украинского народа. – К., 1990.

9. Історія економічної думки України: Навчальний посіб./ Р.Васильєва, Л.Горкіна, Н. Петровська та ін. – К., 1993.

10. Крип’якевич І. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.

11. Крип’якевич І. Історія України. – Львів, 1990.

12. Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. Економічна історія світу і України: Підручник. – Тернопіль, 1997.

13. Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. Історія господарства: Україна і світ: Підручник. – К, 1999.

14. Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. Історія господарства: Україна і світ: Підручник. – К., 1995.

15. Михайлина П. Визвольна боротьба трудового населення міст України (1569-1654 рр.). – К., 1975.

16. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. – К., 1992. – Т.1. – С.225-232.

17. Сидоренко О. Українські землі у міжнародній торгівлі (IX – сер.XVII cт.). – К., 1992.

18. Смолка А. Аграрна політика та земельні відносини в Україні у період Хмельниччини // Історія народного господарства та економічної думки України. – 1997. – Вип. 29. – С. 136-146.

19. Стельмах С., Пивовар С. Всесвітня історія (запитання і відповіді). – К., 1996.

20. Степанков В. Антифеодальна боротьба в роки Визвольної війни та її вплив на формування української держави. – Львів, 1991.

21. Чайковський В. Економічна історія світу і України: Навч. посіб. – Тернопіль, 1997.

11

Характеристики

Список файлов реферата