57185 (671762), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Директорія одним із перших своїх заходів оголосила про намір ліквідувати нетрудові господарства в селі, монастирське, церковне і казенне землеволодіння. Уряд мав намір встановити в Україні національний варіант радянської влади, прагнув цим самим вибити з рук більшовиків один з найважливіших пропагандистських козирів. Владу на місцях передбачалося передати Трудовим радам селян, робітників та трудової інтелігенції. Законодавча влада в УНР належала Трудовому Конгресові, який обирало трудове населення без участі «поміщиків і капіталістів». Внаслідок такої політики Директорія залишилась без підтримки переважної більшості спеціалістів, промисловців, чиновників державного апарату – всіх, без кого нормальне існування держави неможливе.
Непослідовність курсу Директорії виявилася у розробці аграрної політики. Декларуючи вилучення землі у поміщиків без викупу і цим задовольняючи маси селянства, Директорія прагнула заспокоїти і поміщиків. Вона пообіцяла їм компенсацію затрат на агротехнічні, меліоративні та інші вдосконалення, раніше проведені в маєтках. За землевласниками залишались будинки, худоба, виноградники та ін. Було також оголошено про недоторканість земель промислових підприємств і цукрових заводів. Конфіскації не підлягали також землі іноземних підданих. Нарешті, в руках заможних селян залишалися ділянки площею до 15 дес. землі. Хоча ці заходи обумовлювалися необхідністю зберегти від розпаду економічного життя, та все ж в умовах більшовицької агітації були розцінені як пропоміщецькі та прокуркульські й відкидалися.
Висновок
Приходу Директорії до влади сприяли народна підтримка, швидке формування численної армії, авторитетні та впливові лідери, вдало обраний момент для повстання.
Суть політики Директорії полягала в затвердженні в Україні національного варіанту радянської влади без крайностей більшовицького максималізму13.
Економічний курс директорії не відзначався послідовністю, особливо у початковий період діяльності. Це передусім виявилося у розробці аграрної політики.
Недалекоглядна, суперечлива внутрішня політика; відсутність моделі державотворення, яка б відповідала тогочасним реаліям; протистояння політичних лідерів; катастрофічно слабіюча армія; міжнародна ізоляція; втрата контролю за розвитком подій були тими слабкими сторонами Директорії, які не дали змоги їй надовго втриматися при владі та утвердити незалежну УНР14.
Список використаної літератури
-
Ананка Ж.П. Симон Петлюра у сучасному вимірі української свідомості. «Трибуна». – №11–12. – 1996.
-
Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 656 с.
-
Бойко О. Історія України (запитання і відповіді). – К.: Видавничий центр «Академія», 1997. – 276 с.
-
Великий довідник школяра: 5–11 класи. – Харків: ВД «Школа», 2003. – 872 с.
-
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Непринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – 374 с.
-
Королев В.И. Страницы истории Украины. Конспекты. – Симферополь: Крымский психолого-педагогический факультет ПГПИ, 1999. – 100 с.
-
Лановик Б.Д., Лазарович М.В. Економічна історія: курс лекцій. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Вікар, 2003. – 405 с.
-
Олейніков О. Симон Петлюра: кривда та дійсність. – Київ, 1997.
-
Чайковський А.С., Батрименко В. І., Зайцев Л.О., Копиленко О.Л., Кривоніс В.М. Історія держави і права України. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 511 с.
1 Королев В.И. Страницы истории Украины. Конспекты. – Симферополь: Крымский психолого-педагогический факультет ПГПИ, 1999. – с. 58
2 Великий довідник школяра: 5-11 класи. – Харків: ВД «Школа», 2003. – с. 449
3 Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. - с. 344
4 Ананка Ж.П. Симон Петлюра у сучасному вимірі української свідомості // Трибуна. - №11-12. - 1996
5 Олейніков О. Симон Петлюра: кривда та дійсність. - Київ, 1997. – с.11
6 Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Непринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. –с. 284
7 Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. - с. 346
8 Бойко О. Історія України (запитання і відповіді). – К.: Видавничий центр «Академія», 1997. –с. 156
9 Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. - с. 347
10 Великий довідник школяра: 5-11 класи. – Харків: ВД «Школа», 2003. – с. 449
11 Королев В.И. Страницы истории Украины. Конспекты. – Симферополь: Крымский психолого-педагогический факультет ПГПИ, 1999. – с. 60
12 Лановик Б.Д., Лазарович М.В. Економічна історія: курс лекцій. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Вікар, 2003. – с.277-278
13 Королев В.И. Страницы истории Украины. Конспекты. – Симферополь: Крымский психолого-педагогический факультет ПГПИ, 1999. – с. 59
14 Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. - с. 349













