56953 (671603), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Оперативная сводка за 20 июня:
"95-я стрелковая дивизия почти вся выбита, в полках осталось, где сто человек, а где и меньше того. Северные укрепления защищает сводная рота саперного батальона береговой обороны главной базы… Оставшаяся у защитников Северной стороны подвижная артиллерия 95-й стрелковой дивизии и зенитные батареи ПВО подтянуты к Инженерной пристани и Михайловскому равелину, но нет ни одного снаряда и негде взять…"
Москва – Кузнецову; Краснодар – Буденному, Исакову. Исходя из данной конкретной обстановки, прошу разрешить мне в ночь на 1 июля вывезти самолетами 200 – 250 ответственных работников, командиров на Кавказ, а также и самому покинуть Севастополь, оставив здесь своего заместителя генерал-майора Петрова И.Е. Противник прорвался с Северной стороны на Корабельную. Боевые действия приняли характер уличных боев. Оставшиеся войска сильно устали, хотя большинство продолжало героически драться. Противник резко увеличил нажим авиацией, танками. Учитывая сильное снижение огневой мощи, надо считать, что в таком положении мы продержимся максимум 2-3 дня".
Однак Севастополь продовжував битися. Притиснуті до моря, його захисники трималися ще більше десяти днів, надаючи мужній опір ворогові. 21 червня 1942 гітлерівці прорвалися до Північної бухти. Одна за одною замовкали батареї. У ті критичні дні героїчні подвиги здійснили тисячі захисників Севастополя. 25 червня фашистські льотчики бомбили будівлю панорами "Оборона Севастополя 1854-1855гг.". Від прямих влучень 5 бомб і 7 великокаліберних снарядів була пробита стіна, зруйнований купол та виникла пожежа. Мальовниче полотно рятували курсанти школи середніх командирів берегової оборони, бійці 11-го окремого батальйону повітряного спостереження, оповіщення і зв'язку. Винесені з вогню фрагменти живописного полотна були вивезені на лідера есмінців "Ташкент" - останньому великому надводному кораблі, що прорвався у Севастополь, під командуванням капітана 3 рангу В. Н. Єрошенка. 29 і 30 червня ворожа авіація здійснила понад 3000 літако-вильотів, скинула на місто до 15 тис. бомб, артилерія обрушила близько 8000 снарядів, до 14000 хв. Фашистське командування кинуло в бій всі сили і засоби. Резерви захисників міста танули, кінчалися снаряди, патрони, гранати. 30 червня зав'язалися бої на Корабельної стороні. Вперто відбивали атаки ворога захисники на Малаховому кургані, Лабораторному шосе, Історичному бульварі, біля хуторів Комуна, Бермана. Вночі, коли закінчилися набої, залишки військ СОР почали відходити до бухт Стрілецька, Очеретяна, Козача і на мис Херсонес. Тут бої тривали ще до 4 липня, а в окремих місцях - до 12 липня. 1 липня опір захисників міста припинилося, крім окремих розрізнених вогнищ. Гарнізон форту "Максим Горький-2" відмовився здатися і був підірваний німецькими саперами разом з фортецею. Залишки Приморської армії, позбавлені вищого командування, відійшли на мис Херсонес, де чинили опір ще 3 дні.
Висновок
3 липня 1942 року в зруйноване місто фашисти безчинствували в ньому 22 місяці. Вони знищили в інкерманських штольнях 3 тис. жінок, старих і дітей, у Троїцькому тунелі - понад 400 робітників. 12 липня окупанти зігнали на стадіон "Динамо" 1500 жителів, а після пограбування та знущання розстріляли їх на 5-му км Балаклавського шосе. За час окупації міста фашисти розстріляли, спалили, втопили в морі, насильно погнали в Німеччину десятки тисяч севастопольців. 4 липня 1942 газета "Правда" і Радінформбюро повідомили, що радянські війська залишили Севастополь. У повідомленні Радінформбюро говорилося: "Військове і політичне значення Севастопольської оборони у Вітчизняній війні радянського народу величезне. Сковуючи велика кількість німецько-румунських військ, захисники міста сплутали і засмутили плани німецького командування. Залізна стійкість севастопольців стала однією з найважливіших причин, що зірвали горезвісне" весняний наступ "німців. Гітлерівці програли в часі, в темпах, понесли величезні втрати людьми." За 8 місяців оборони ворог втратив біля стін Севастополя до 300 тис. солдатів убитими і пораненими. Газета "Правда" писала: "Подвиг севастопольців, їх безмежна мужність, самовідданість, лють у боротьбі з ворогом житимуть у віках, їх увінчає безсмертна слава".
Телеграмма Генштаба Красной Армии командующему войсками Северо-Кавказского фронта маршалу С.М. Буденному об эвакуации бойцов и командиров из Севастопольского оборонительного района (СОР), 4 июля 1942 года.
На побережье СОР есть еще много отдельных групп бойцов и командиров, продолжающих оказывать сопротивление врагу. Необходимо принять все меры для их эвакуации, посылая для этой цели мелкие суда и морские самолеты. Мотивировка моряков и летчиков невозможности подхода к берегу из-за волны неверна. Можно подобрать людей, не подходя к берегу, а принимая их на борт в 500-1000 м от берега. Прошу приказать не прекращать эвакуацию и сделать все возможное для вывоза героев Севастополя. Ватутин, Рыжков
Повністю евакуювати всі війська з міста не вдалося. , Що залишилися на березі билися до тих пір, поки не вичерпалися боєприпаси, продовольство і питна вода. Частини захисників міста все ж таки вдалося пробитися в гори і з'єднатися з партизанами. Отже, Севастополь був залишений. Однак значення його оборони важко переоцінити. Це була не просто вперта оборона одного міста, а ціла епопея, що зробила величезний вплив на весь хід війни і зіграла виняткову роль у відбитті наступу південної групи німецьких армій. Боротьба захисників Севастополя зробила величезну допомогу нашому фронту за сотні кілометрів від цього міста. Севастополь був потрібний фашистам ще в жовтні-листопаді 1941 року, а вони зуміли захопити його ціною величезних втрат тільки в липні 1942 року. Війська Севастопольського оборонного району з 30 жовтня 1941 по 4 липня 1942 року втратили понад 200 тисяч солдатів і офіцерів, у тому числі 156880 безповоротно. При виконанні бойових завдань в районі Севастополя загинули крейсер "Червона Україна", 4 ескадрених міноносця, 4 великих транспорту, 2 підводні човни; 1 лідер і 3 есмінця отримали тяжкі ушкодження, не рахуючи малих бойових кораблів, як трофеї німці захопили 622 гармати, 758 мінометів і 26 танків. За взяття Севастополя командувач 11-ю армією Е. фон Манштейн отримав звання фельдмаршала, а весь особовий склад армії - спеціальний нагрудний знак "За підкорення Криму" ( "Кримський щит"). Висновок: Севастопольці героїчно боронили своє місто, ніж мали великий вплив на продовження війни і захисту всієї батьківщини, оскільки вони утримували величезну фашистську армію під стінами одного міста, ніж рушили плани Гітлера швидко завоювати СРСР. Також оборона Севастополя мала велике стратегічне та патріотичне значення.
Список використаної літератури
-
www.sevastopol.info
-
википедия
-
velikvoy.narod.ru
-
www.booksite.ru
-
battle-war.by.ru
-
"Военная литература"( militera.lib.ru)
-
dic.academic.ru
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
