ref12385 (668676), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Великий білий Лівадійський палац розташований у невеликому поселенні Лівадія в 3 км від Ялти. Був збудований всередині пейзажного парку, що заклав садівник Петер у 1834 р., у стилі неоренессансу архітектором Красновим у 1910 – 11 рр.. Будівля двоповерхова, всередині є 3 маленькі подвіря (італійське, турецьке). До 1917 р. був літньою резиденцією імператорської сім’ї. Сімя Миколи ІІ відпочивала тут 4 рази і провела в Криму в-загальному 6 місяців. потім став приміщенням санаторію для вищих державних діячів. В 1945 році, з 4-го до 11-го лютого, у палаці відбулась зустріч радянського лідера Сталіна, англійського прем’єр-міністра Черчілля та американського президента Рузвельта (так звана Ялтинська, або Кримська конференція), на якій вирішувалось питання відношення держав до Німеччини після закінчення війни, розділу військових інтересів союзників та було закладено фундамент для створення в недалекому майбутньому Організації Об’єднаних Націй, “польське питання” (яке на цій конференції вирішити не вдалось), до того ж, в цьому палаці була резиденція американської делегації, яка провела там 3 свої засідання. В їдальні, найбільшому приміщенні палацу, відбулось 8 офіційних засідань конференції.
Юсупівський палац знаходиться в поселенні Кореїзі. Він був збудований ще в 20-тих рр.. ХІХ ст.. Палац переходив від одного поміщика до іншого, поки на початку ХХ ст. не потрапив до рук князя Юсупова, що збудував новий кам’яний корпус. Після революції палац став будинком відпочинку. В 1945 р., під час Кримської конференції, тут розміщувалась радянська делегація. Після війни будівля знову стала курортом і залишається ним до сьогодення.
Палац “Ластівкіне гніздо” розміщений на мисі Ай-Тодор, на кілька кілометрів західніше Ялти. Він був збудований в 1912 р. на вершині скелі по проекту британського інженера Шервуда. Палац переніс 7-бальний землетрус в 1927 р., але він майже не постраждав, якщо не рахувати зламаного нижнього балкону. Приміщення слугувало читальною залою санаторію “Перлина”, але потім його використання заборонили через аварійну ситуацію. В 1968 р. почалось відновлення пам’ятки. Під фундамент будівлі було підведено монолітну залізобетонну плиту, сам палац був оточений антисейсмічними поясами. В 1971 році палац прийняв свій початковий вигляд. Він доводить нам, що архітектори початку ХХ ст. вже вміли використовувати будь-яке місце і площу для побудови таких величних споруд. Взагалі, “Ластівкіне гніздо” стало символом Ялти і всього Криму. Палац зображується на багатьох рекламних плакатах, сувенірах. Мільйони фотокарток з його зображенням розійшлись по світу. “Ластівкіне гніздо” символізує справжній Крим в єднанні моря, повітря та землі.
Музеї Криму, збудовані протягом епохи нового часу або присвячені подіям цієї епохи, розміщені перевано в містах : Ялті, Феодосії, Севастополі та інших. Особливе місце займає Нікітський ботанічний сад, який також можна віднести до категорії наукових установ. Він був закладений у 1812 р. шведським біологом Стевеном в 7 км від Ялти. На початку ХХ ст. при саді було створено лабораторію по винаходу і створенню ефірних масел. Зараз сад включає в себе 3 відділення : Центральне (поблизу Ялти), Приморське (біля поселення Портеніт) та Степове (біля поселення Гвардійське). Він розташований над берегом на середній висоті 500 – 600 метрів над рівнем Чорного моря і спускається до нього терасами. Рельєф всередині саду досить різноманітний, що пов’язано з існуванням тут різноманітних рослин, пристосованих до різних грунтів та форм рельєфу. В саду є кілька водойм, які також вкриті рослинністю. Загальна площа саду – більше 960 тис. гектарів. Тут зібрані більше 18 тис видів, різновидів та сортів рослин, у гербарії більше 106 тис листків з різних диких та культурних рослин. Зараз в цьому науковому комплексі 14 наукових відділів та лабораторій. Розвинений відділ селекції нових видів рослин. Працівниками саду виданий ряд наукових публікацій. Щорічно сад відвідують 600 тис. туристів, тут проходять практику студенти, стажуються українські та іноземні спеціалісти.
Взагалі в Криму знаходяться 6 музеїв, що належать до епохи нового часу : музей героїчної оборони та звільнення Севастополя, музей Чорноморського флоту у Севастополі, літературно-меморіальний музей Сергеєва-Ценського в Алушті, Алупкінський палац-музей (див. Воронцовський палац), картинна галерея Айвазовського в Феодосії та будинок-музей Чехова в Ялті.
Картинна галерея Айвазовського знаходиться у його рідному місті Феодосії. Сам музей розміщений в колишньому будинку художника. Тут представлені його картини, на яких він зображував морський пейзаж, що був улюбленим жанром його творчості, зокрема, його друга по значенню та поширенню картина “Чорне море” (перша, “Дев’ятий вал”, знаходиться в Державному Російському музеї у Санкт-Петербурзі.).
В Ялті знаходиться будинок-музей Чєхова, в якому письменник провів чотири трагічні, але повні ідейного спрямування роки свого життя. В 1898 р. Антон Павлович приїхав до Ялти в зв’язку з погіршенням стану здоров’я і побудував тут власний будинок. Навколо нього на 2400 м2 сам письменник розбив парк, в якому було 180 видів рослин. Чєхов дуже часто відвідував Льва Толстого, який приїхав до Гаспри на лікування і зупинився в маєтку графині Паніної. Також зустрічався з Горьким, Буніним, Купріним, Левітаном, Короленком. Тут написані його твори “Студент”, “Дама з собачкою”, “Вишневий сад” та закінчено багато інших. В 1904 році письменник виїхав до Москви, р згодом до німецького курорту. Музей тут закладено після його смерті, в 1921 р., з ініціативи сестри Чєхова Марії Чєхової, яка прожила в Ялті до 1960-тих рр...
Музей Сергеєва-Ценського знаходиться в будинку письменника в Алушті – місті, в якому він проживав з 1905 р. Тут він створив свої перші відомі твори : повісті “Сад”, “Сум полів”, “Рух”, романи “Бабаїв” та “Перевтілення”. Музей засновано після смерті письменника з ініціативи алуштинців.
Як ми бачимо, пам’ятки культури епохи нового часу зовсім відрізняються від пам’яток попередніх епох : курганів, фортець, стародавніх міст. Це пояснюється новими відкриттями, інтелектуальними та технічними удосконаленнями при зведенні побудов, новими героями (реальними, а не міфічними) – письменниками, воїнами, поміщиками. Це пов’язано також зі зміною специфіки регіону – від економічно та політично відсталого, населеного “людьми іншої релігії” – татарами – до курортного району з потужним військово-морським портом Севастополем. Культура відображає прогрес людства, тому вона постійно розвивається, і культурні пам’ятки Криму впевнили нас у цьому.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
