48006 (665970), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

При діленні двійкових чисел з плаваючою комою спочатку визначають знак результату за правилом алгебри логіки “сума за модулем два”, потім проводять корекцію форми запису чисел (|mA| < |mB|) та визначають порядок результату за формулою (2):

, (2)

де - порядок результату; - порядок числа А; - порядок числа В.

Далі виконують операцію ділення мантиси числа А на мантису числа В за правилами ділення двійкових чисел з фіксованою комою за одним з обраних алгоритмів (з відновленням чи без відновлення остачі; з округленням чи без округлення; просте чи прискорене). Отриманий результат нормалізують.

1.2 Поняття граф-схеми алгоритму та правила її складання

Граф-схема алгоритму (ГСА) є найбільш наочною формою подання роботи автомата. ГСА – це орієнтоватий зв’язний граф, що містить вершини чотирьох типів (рис. 1). Кожен з існуючих входів і виходів вершин може розгалужуватись потрібну кількість разів.

1

Р

а)

б)

в)

г)

0

ис. 1 – Типи вершин ГСА

Вершина "Початок" входів не має. Вершина "Початок" (рис. 1а) і будь-яка операторна (рис. 1г) вершина мають по одному виходу. Вершина "Кінець" (рис. 1б) виходів не має. Будь-яка умовна вершина (рис. 1в) має два виходи, які позначаються символами "Так" і "Ні". Замість цих символів можуть бути використані цифри "1" і "0" відповідно.

ГСА повинна задовольняти таким вимогам:

1. містити скінченне число вершин;

2. мати лише одну початкову та одну кінцеву вершини;

3. входи і виходи кожної з вершин повинні з‘єднуватися дугами, спрямованими від виходу попередньої до входу наступної вершини;

4. кожний вихід повинени з’єднуватись тільки з одним входом;

5. будь-який вхід повинен з’єднуватись принаймні з одним виходом;

6. для будь-якої вершини графа існує хоча б один шлях до кінцевої вершини;

7. у кожній умовній вершині записуєтья тільки один з елементів множини логічних умов;

8. у кожній операторній вершині записується один або деклька операторів, які можуть одночасно виконуватись, при чому допускається, що операторна вершина буде пустою.

1.3 Основні поняття теорії цифрових автоматів

Необхідність формального опису роботи комп’ютера та його окремих частин в процесі проектування вимагає використання спеціального математичного апарату, який необхідний при будь-яких розробках різних методів обробки інформації, при синтезі і аналізі інформаційних процесів, які відбуваються при роботі пристрою. Для цього вводять поняття абстрактного цифрового автомата.

Цифровим автоматом (ЦА) називають пристрій, призначений для обробки та перетворення цифрової інформації. Найбільш розповсюдженим типом цифрових автоматів є комп’ютери.

Цифровим автоматом вважаються пристрої, які характеризуються набором деяких внутрішніх станів , в які потрапляє автомат під впливом вхідних сигналів і відповідних команд розв’язання задачі ( Рис. 2 ).

ЦА А={а_і(t)}

Х(t) Y(t)

Рис. 2 – Цифровий автомат

Відповідно до Рис. 2, математичною моделлю ЦА є деякий абстрактний автомат, який задається таким чином, в початковий момент часу t = t₀, внутрішній стан автомата а(t₀) = a₁ і зберігається таким до моменту часу t = t₁, коли змінюється на стан а₂, ця зміна відбувається під впливом вхідного сигналу Х(t₁). При цьому формується вихідний сигнал Y(t₁)=Y₁, який визначається як функція від внутрішнього стану a₁ і вхідного сигналу х₁: Y=λ(a₁, х₁). В загальному випадку вважається, що при поданні довільного сигналу х_і автомат переходить від стану а(t) в стан а(t+1), який, в свою чергу, є функцією від попереднього стану і вихідного сигналу. В результаті цього переходу виробляється відповідний сигнал Y.

Абстрактний ЦА описується шістьма основними параметрами:

• а₁ – початковий стан автомата;

• А = { } - множина (алфавіт) внутрішніх станів;

• Х = { } - алфавіт вхідних сигналів;

• Y = { } – алфавіт вихідних сигналів;

• δ = { } – сукупність функцій переходу автомата з одного стану в інший;

• λ = { } – сукупність функцій виходу автомата.

Сукупність правил переходу автомата з одного стану в інший залежно від вхідної інформації і внутрішніх станів називається алгоритмом перетворення інформації в цифровому автоматі.

На відміну від абстрактного автомата, реально використовуються кінцеві автомати, які мають кінцеві множини вхідних сигналів, вихідних сигналів та внутрішніх станів. Всі кінцеві автомати поділяються на цілком визначені, у яких область визначення D функцій δ та λ збігається з множиною перетину алфавітів вхідного та станів, яка є в свою чергу множиною пар ; та нецілком визначені часткові кінцеві автомати, для яких функції внутрішніх станів і вихідних сигналів δ та λ визначаються не для всіх пар , Крім того кінцеві автомати підрозділяють за виглядом функцій виходів та переходів . За цією ознакою автомати поділяються на автомати Мілі та Мура.

Будь-який автомат можна описати функцією стану і вихідною функцією:

(3)

Цьому виразу відповідає автомат, який називається автоматом Мілі. На відміну від нього, для автомата Мура функція стану не змінюється, а вихідний сигнал залежить тільки від внутрішнього стану автоматів:

(4)

1.4 Синтез керуючого автомата

Процес синтезу керуючого автомату включає такі етапи:

1. Кодоване представелення графа мікропрограми або отримання граф-схеми алгоритма роботи керуючого автомата.

2. Розмічування граф-схеми алгоритму для визначення станів керуючого автомата, який функціонує відповідно до вибранї моделі (Мілі або Мура).

3. Складання структурної таблиці переходів та виходів автомата.

4. Отримання функцій збудження елементів пам’яті (тригерів).

5. Побудова комбінаційної частини автомата.

Кодоване представлення граф-схеми алгоритму здійснюється шляхом заміни мікрокоманд, записаних в операторних вершинах, відповідними їм керуючими сигналами y_j , а умов, які перевіряються в умовних вершинах, відповідними їм сигналами X_i.

Для автомата Мура вихідний сигнал залежить лише від внутрішнього стану, тобто y=λ(a). Тому кожна операторна вершина повинна бути відмічена символом вихідного стану автомата а_і.

Для побудови автомата Мілі слід пам’ятати, що вихідний сигнал залежить як від внутрішнього стану, так і від вхідного сигналу (тобто умови Х_і). Кодування граф-схеми автома Мілі відбувається не так, як для автомата Мура. Символом а₀ кодується вхід першої вершини графа, що йде за початковою, і вхід кінцевої вершини. Виходи інших операторних вершин відмічаються символами а_і, при чому виходи різних вершин мають різні номери станів.

За кодованою граф-схемою роботи автомата складається таблиця переходів і виходів. Для цього спочатку здійснюють кодування станів автомата двійковими кодами, визначають тип та кількість тригерів. Потім за таблицею преходів визначають значення сигналів на входах тригерів, при яких здійснюються переходи; визначають функції збудження тригерів та виконують їх мінімізацію. За знайденими виразами будується комбінаційна схема керуючого автомата на обраних елементах.

Таблиця переходів і виходів має однаковий вигляд для автоматів Мілі та Мура і будується в наступній послідовності.

В полі а_i графи t таблиці 2 записуємо поточний стан автомата, в полі а_і графи t+1– наступний його стан, у полі Х –умову переходу зі стану а_i(t) в стан а_i(t+1) згідно граф-схеми алгоритму. В полі Y записуються мікрооперації, які виконуються при переході автомата в наступний стан. У полі “Тригери” вказано сигнали, які необхідно подати на входи відповідних запам’ятовуючих елементів. Таким чином описуються всі можливі переходи автомата (табл. 2).

Таблиця 2– Таблиця переходів і виходів автомата

Кількість тригерів, які необхідні для організації пам’яті керуючого автомату, визначається як найближче більше ціле від двійкового логарифму кількості станів за формулою (5):

R = ] log₂ M [ , (5)

де М – кількість станів автомата,

R – шукана кількість тригерів.

За отриманою таким чином таблицею записуються та зводяться до мінімальної форми функції збудження тригерів та функції виходів цифрового автомата. Слід пам’ятати, що функції виходів цифрового автомата Мура залежать лише від внутрішніх станів (графа a_i поля t+1) і не залежать від умов переходу Х_і.

Далі обирається система елементів, з яких будується схема автомата. У більшості схем як елементи пам’яті використовуються елементарні автомати (тригери), що мають наступні особливості:

1. вони є автоматами Мура і мають два стійких стани;

2. станам елементарного автомата відповідають два різних вихідних сигнали: одиничний (коли на прямому виході тригера одиниця, а на інверсному – нуль) та нульовий;

3. у загальному випадку елементарний автомат може мати декілька фізичний входів;

Крім того, схема будь-якого керуючого автомата повинна містити певну кількість логічний елементів, що утворюють функціонально повну систему для синтезу необхідної комбінаційної схеми.

1.5 Контроль виконання арифметичних операцій

Арифметичні операції виконуються на суматорах прямого, оберненого і доповняльного коду. Припустимо, що зображення чисел зберігаються в машині в деякому коді, тобто операція перетворення в заданий код або обернений проводиться на виході чи вході машини. Методика реалізації операцій контролю представляється таким чином.

По-перше, розглянемо зображення числа у відповідному коді як єдину кодову комбінацію.

Розглянемо послідовність дій на прикладі суматора прямого коду: якщо додаються тільки цифрові частини зображення чисел, а знак зберігається, то контроль можна здійснити двома способами:

1. розділений контроль знакової і цифрової чистин зображень результату;

2. загальний контроль всього зображення .

При розділеному способі для контролю знакових розрядів можна використовувати засіб для визначення переповнення, оскільки у випадку модифікованого коду поява помилок в знакових розрядах призведе до неспівпадання інформації в них. При перевірці правильності обробки цифрових частин зображень також не виникає особливих труднощів .

При загальному способі контролю необхідна корекція контрольного коду результату через те, що знак результату при додаванні повторює знак доданків. Загальний спосіб контролю може бути використаний і для суматорів оберненого і доповняльного кодів. При додаванні чисел на суматорі доповняльного коду можлива корекція контрольного коду в випадку, якщо знакові розряди зображень містять одиницю тому, що при цьому виникає одиниця переносу із знакового розряду. Очевидно, що контрольний код суми буде рівним

,

де – кореляція ( =1, якщо виник перенос із знакового розряду, і =0 – якщо переносу немає).

Контроль по модулю. Різноманітні задачі можна вирішувати за допомогою метода контролю, заснованого на властивостях порівняння. Розвинені на цій основі методи контролю арифметичних і логічних операцій називають контролем по модулю.

Існують два метода отримання контрольного коду: числовий і цифровий.

Числовий метод контролю. При числовому методі контролю код заданого числа знаходиться як найменший додатній залишок від ділення числа на обраний модуль р:

, (6)

Характеристики

Список файлов реферата