42278 (662015), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Утворіть прикметники за допомогою від підкреслених слів. Знайдіть слова, утворені способом абревації.
Один з найбільших поліглотів свого часу, знавець майже 60-и мов народів світу, визначний історик Сходу, автор численних книг з історії Персії, Туреччини та інших східних країн і народів. Етнограф і фольклорист, невтомний дослідник історії і культури арабів, персів, тюрків, автор 26-томного зібрання монографій з проблем сходознавства і десятків підручників, вчитель кількох поколінь вітчизняного студентства. Усе це – Агатангел Кримський.
Народився Агатангел Юхимович Кримський 15 січня 1871 року в місті Володимир-Волинському в родині вчителя гімназії. Його батько походив з бахчисарайського татарського роду, який наприкінці ХVІІ століття переселився з Криму до Литви. Мати – з бідної родини литовських поляків.
Невдовзі після народження Агатангела сім’я переїздить до Звенигородки, що на Черкащині, яка назавжди стала батьківською оселею для майбутнього поета і вченого. Навчався він у Острозькій прогімназії, закінчив Київську колегію Павла Галагана. Саме в тi роки опановує польську, французьку, англiйську, нiмецьку, грецьку, iталiйську, турецьку та латинську мови. У колегiï заприязнився з Павлом Житецьким, Михайлом Драгомановим, якi пробудили в ньому любов до украïнськоï мови, лiтератури, iсторiï, завдяки чому вiн, не маючи й краплини украïнськоï кровi, присвятив своє життя украïнськiй науцi та культурi.
Лазаревський інститут східних мов Московського університету визначив професію. Основними дисциплiнами вченого були арабська фiлологiя, iслам та арабська лiтература, перська i турецька мова та лiтература.
У 1918 року Агатангел Юхимович переїжджає з Москви до Києва, де розвиває титанічну науково-педагогічну та громадську діяльність: очолює історико-філологічне відділення УАН, стає директором Інституту української наукової мови, завідувачем кафедри сходознавства Київського державного університету.
Своїм нащадкам, науковцям, історикам, літераторам учений надзвичайного обдаровання i широти наукового дiапазону залишив у спадок величезний творчий доробок: капітальні праці з історії і літератури арабів, турків, персів та інших народів Близького й Середнього Сходу, історії мусульманства, історії семітських мов, навчальні посібники з орієнталістики, дослідження з української лексикології та лексикографії, діалектології, правопису, українського літературознавства, фольклористики й етнографії.
Ім'я украïнського академiка Агатангела Кримського у 1970 році було занесене у затверджений XVI сесiєю Генеральноï Асамблеï ЮНЕСКО перелiк видатних дiячiв свiту (Я.Сингаївський «Пальмове гілля» Агатангела Кримського»).
Таблиця
Творення прикметникових форм від різних географічних назв
| За допомогою суфіксів ськ від географічних назв, що мають у своїй основі суфікси -ин, -ін: | Ніжин — ніжинський, , Чигирин — чигиринський; |
| За допомогою суфіксів ськ від географічних назв, що не мають суфіксів -ин, -ін: | Аляска — аляскинський, Чита — читинський, Шахти — шахтинський; |
| За допомогою суфіксів ськ від географічних назв, що мають у своїй основі суфікси -ов (-ьов), ев (-єв), -ів (-їв), Якщо при творенні таких прикметникових форм від українських географічних назв відкритий склад з о, е стає закритим, діє правило чергування о, е з і: | Кишинів — кишинівський, Львів – львівський, Могилів — могилівський; Чернігів – чернігівський; Лозова — лозівський, Сватове — сватівський, Хмелеве — хмелівський. |
При творенні прикметників за допомогою суфікса –ськ- від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються такі фонетичні зміни:
Г, ж, з (дз) + -ськ(ий) — -зьк(ий) [-дзьк(ий)]: Прага — празький, Запоріжжя — запорізький, Сиракузи — сиракузький;
К, ц, ч + -ськ(ий) — -цьк(іий): Кременчук — кременчуцький, Череповець — череповецький; Бахмач — бахмацький, Але: Дамаск – дамаський, Мекка – меккський;
С, х, ш + -ськ(ий) – -ськ(ий): Одеса — одеський, Черкаси — черкаський, Карабах — карабаський, Золотоноша — золотоніський.
◊ Перевірте правильність утворених прикметникових форм від географічних назв:
Буг — бузький, Ветлуга — ветлужський, Волга — волзький, Гаага — гааський, Гамбург — гамбуржський, Люксембург — люксембургський, Лейпциг — лейпцизький, Острог — острожський, Великі Луки — великолукський, Вишній Волочок — вишньоволоцький, Кагарлик — кагарликський, Казбек – казбецький, Кобеляки — кобелякський, Ніцца — ніцький, Галич — галичський, Овруч — овруцький, Лепетиха — лепетихський.
◊ Подайте початкові форми, географічні назви, від яких утворені подані прикметники.
Гвінея-бісауський, ельзас-лотаринзький, пуща-водицький кам’янець-подільський, рава-русь-кий, австро-угорський, андрієво-іванівський, івано-франківський, михайло-коцюбинський.
◊ Складіть оголошення із залученням таких слів:
Кам’янець-Подільський — кам’янець-подільський, Рава-Руська — рава-русь-кий, Михайло-Коцюбинське — михайло-коцюбинський.
◊ Утворіть прикметники від поданих географічних назв.
Новосілки-на-Дніпрі, Ростов-на-Дону, Франкфурт-на-Майні, Яр-під-Зайчиком; Лa-Mанш, Ла-Плата, Лас-Вегас, Лос-Анджелес, Па-де-Кале, Ріо-де-Жанейро.
У таких прикметниках суфікс –ськ- додається до першої частини складного слова. Наприклад: Новосілки-на-Дніпрі - новосілківський-на-Дніпрі.
◊ З'ясуйте, від яких географічних назв утворені подані прикметники.
Давидово-брідський, олійниково-слобідський, вільшансько-новоселицький, вінницько-ставський, івано-франківський.
◊ Прочитайте текст. З якими назвами професій ви знайомі, а про які почули вперше? Згрупуйте ці назви за відповідними суфіксами. Які з них продуктивні, а які ні? Перевірте за морфемним словником
Запишіть від своїх рідних назви осіб, утворені від назв ремесел.
У селах Чернігово-Сумщини вживані такі назви ремесел (їхнє пояснення подаємо за словником української мови Б.Грiнченка, словником схiднополiських говорiв П.Лисенка, етимологiчним словником української мови):
бляхар - жестянщик; кровельщик; божник - продавець iкон; бутолом - робiтник, який дробить камiння; плотнiк - той, хто будує хату; камiнщик - той, хто чистить димарi; каминар – сажотрус; лiпарь - робiтник, який обмазує стiни глиною; критник – покрiвельник; дровар - той, хто рубає дрова; дроворiз - той, хто займається рiзанням дров; дереворуб - той, хто займається рубанням лiсу на дрова; санник - той, хто виготовляє сани; мотузник, шорнiк – той, хто виготовляє збрую для коней, хомути, сідла; валяшник – той, хто з вовни робить валянцi; гребінник – той, хто виготовляє гребні і гребінці для прядіння; ложкар – той, хто виготовляє ложки, миски, хорешнi (для печiння короваю), топорища на сокири, дерев'янi граблi.
◊ Прокоментуйте таблицю.
Таблиця
Утворення назв осіб чоловічого роду за професією
| Словотвірний тип із суфіксом | приклад |
| Словотвірний тип із суфіксом –ач | ткач, сіяч, орач, копач |
| Словотвірний тип із суфіксом -ник | прокатник, розкрійник |
| Словотвірний тип із суфіксом -льник | розливальник, розточувальник, формувальник, полірувальник, бетонувальник. |
| Словотвірний тип із суфіксом -ець | жнець, стрілець |
| Словотвірний тип із суфіксом -ар(-яр) | дояр, друкар, жнивар, косар, лікар, пекар, скляр, свердляр |
| Словотвірний тип із суфіксом - тель | учитель |
| Словотвірний тип із суфіксом -ій | водій |
| Словотвірний тип із суфіксом -щик/-чик | льотчик, гонщик |
Високопродуктивними є словотвірні типи із суфіксами –ач, -ник/-льник: оглядач, орач, копач, перекладач, ткач, годувальник, розливальник та ін.
У деяких назв осіб за професією відзначаються паралельні словотвірні форми. Як взаємозамінні вживаються, наприклад, такі іменники: вальцювальник і вальцівник, зварник і зварювач, розкрійник і розкроювальник.
Суфікс -щик/-чик, за допомогою якого в сучасній українській мові утворювалися назви осіб чоловічої статі за професією і видом діяльності, з’явився внаслідок міжмовних контактів з російською мовою. пор.: рос. летчик і укр. льотчик, рос. гонщик і укр. гонщик.
На сьогодні уживання іменників із суфіксом -щик/-чик часто є порушенням словотвірної норми сучасної української літературної мови. Їм відповідають тут іменники на -ник/-льник, -ач, -ар(-яр) та ін., пор.: рос. разметчик і укр. розмітник, рос. поставщик і укр. постачальник, рос. переводчик і укр. перекладач, рос. газетчик і укр. газетяр.
◊ Перекладіть українською мовою. Складіть рекламне оголошення про одну з професій.
Закройщик, крановщик, обходчик, комп’ютерщик.
◊ Утворіть, де можливо, паралельні форми чоловічого і жіночого роду назв осіб за професією. Перевірте за тлумачним словником, чи є серед утворених слів слова, лексичні значення яких не збігаються.
Дипломник, касир, кравець, лікар, льотчик, офіціант, перекладач, баскетболіст, продавець, штампувальник, друкар, стюард.
◊ Поміркуйте, чи вживані такі паралельні назви осіб за професією.
Учитель —учителька, лаборант — лаборантка, фізик —фізичка, працівник — працівниця, викладач —викладачка.
Значна кількість назв осіб утворює паралельні форми чоловічого і жіночого роду: журналіст — журналістка. Такі назв осіб жіночого роду належать до стилістично обмеженої лексики. Для позначення осіб жіночої статі у художньому, публіцистичному, розмовному стилях саме їм віддається перевага.
Не відповідають нормі літературної мови деякі назви жіночого роду із суфіксом -к(а) : завучка, фізичка, математичка, керівничка тощо. Вони належать до сфери розмовної мови.
Стилістично зниженими є назви осіб жіночої статі, утворені за допомогою суфіксів -их(а), -ш(а): сторожиха, ткачиха, двірничиха, адміністраторша, дячиха, барменша, білетерша, бригадирша, редак-торша, дикторша. Ці іменники використовуються тільки в розмовно-просторічній мові.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
