41372 (661604), страница 3
Текст из файла (страница 3)
У підлітків із завищеною самооцінкою дуже яскраво помітна така вада характеру, як негативізм, тобто протидія усякому зовнішньому втручанню у своє життя. У поєднанні з почуттям дорослості негативізм часто виявляється у таких проявах підліткової поведінки, як словесна грубість, розбещеність, тютюнопаління, вживання спиртних напоїв та наркотиків, гра в азартні ігри, схильність до суїциду, тощо. Таких підлітків називають “важкими”, а їх виховання потребує індивідуального психолого-педагогічного підходу з боку дорослих. Зважаючи на розміри цієї ситуації у сучасному суспільстві, у багатьох школах з підлітками працюють психологи, існують різні молодіжні соціальні служби типу “Телефону довіри”, і це допомагає знизити вражаючи показники морального розкладання підлітків.
Працюючи з учнями цієї вікової групи, сучасний вчитель повинен постійно удосконалювати свою педагогічну майстерність, бути в курсі останніх педагогічних інновацій, та пам’ятати, що підліткова аудиторія надзвичайно вимоглива до його професійних та особистих якостей.
2. Педагогічний експеримент
Мета:
Виявити рівень зацікавленості учнів молодіжною естрадною музикою;
Пізнати музично-естетичні смаки підліткової аудиторії щодо естрадної музики;
Підтвердити гіпотезу щодо необхідності вивчення естрадної музики в основній школі.
Для досягнення мети був обраний метод анкетування. В анкеті було поставлено 7 запитань, 5 з яких передбачали довільну відповідь, а 2 – одну з полярних відповідей (“так” чи “ні”).
Перелік запитань
Скільки тобі років ?
Стать (чоловіча/ жіноча)
Чи подобається тобі естрадна музика?
Який стиль естрадної музики тобі подобається більше всього?
Чи є у тебе улюблена група чи виконавець? Напиши назву цієї групи, ім’я виконавця, чи його сценічний псевдонім.
Подобається тобі співати “караоке”?
Чи вмієш ти грати на якомусь музичному інструментів?
В анкетуванні приймали участь 28 осіб – учнів 7 класу Київської середньої школи № 70, з яких було 16 дівчат та 12 хлопців.
Результати опитування (в %).
На питання: “Чи подобається тобі естрадна музика?” зі 100 % опитуваних 89,28 % відповіли “так”, а 10,71 % - “дивлячись яка”.
На питання: “Чи подобається тобі співати “караоке”?” – 71,42% відповіли “так” ( з них 50% дівчат та 24,42% хлопців), 17,85% відповіли “не пробував(ла)” (з них 14,28% хлопців, 3,57% дівчат), 10,7% відповіли “ні” (з них 7,14% хлопців, 3,5% дівчат).
На питання: “Чи вмієш ти грати на якомусь музичному інструментів?” – 75% відповіли “ні” (з низ 35,71% хлопчиків та 39,28% дівчат), 25% відповіли “так” (з них 17,85% дівчат та 7,14% хлопців). Серед інструментів переважало фортепіано, зустрічались також гітара та губна гармошка.
Запитання: “Який стиль естрадної музики тобі подобається більш всього?” та “Чи є у тебе улюблена група чи виконавець? ..” передбачали довільну відповідь. Опитувані вказували іноді по декілька стилів та назв груп. На основі їх відповідей складені наступні таблиці.
Таблиця 1.
| Позиція | Стилі | Перевага, у % |
| 1. | Поп-музика | 46,42 |
| 2. | RAP РОК | 28,57 28,57 |
| 3. | Джаз Хіп-Хоп | 21,42 21,42 |
| 4. | Диско | 7,14 |
| 5. | Дискотечна музика | 3,57 |
Таблиця 2.
| Позиція | Групи чи виконавці | Перевага, у % |
| 1. | “Руки Вверх” | 57,14 |
| 2. | “Тату” | 50 |
| 3. | “Дискотека Авария” | 46,42 |
| 4. | “Любэ” “Океан Ельзи” | 14,28 14,28 |
| 5. | “Пропаганда” ДеЦл Брітні Спірс “Ні – Fi” “Віагра” | 10,71 10,71 10,71 10,71 10,71 |
| 6. | “Тотал” “Отпетые мошенники” Limp Biskit Земфіра Алсу Валерій Меладзе Мову –Play | 7,14 7,14 7,14 7,14 7,14 7,14 7,14 |
| 7. | Інші (36 назв) | 3,57 |
Дивлячись анкети, зрозуміло, що орієнтація у музичних стилях естрадної музики не зовсім точна. наприклад, учні, які назвали “Джаз” своїм улюбленим стилем, у відповіді на наступне питання не назвали жодного джазового виконавця. Чи, наприклад, деякі учні взагалі не відповідали на питання щодо стилю, чи писали замість назви стилю назву групи чи ім’я виконавця.
Кількість названих груп та виконавців дорівнює п’ятдесяти трьом та демонструє різноманітність естрадних музичних смаків підлітків.
У процесі вивчення особливостей молодіжної естрадної музичної субкультури автором роботи був двічі проведений нестандартний урок музики на тему: “Як саме створюється естрадна пісня?”.
Перший раз цей урок відбувся у 3-В класі гімназії № 4 у м. Одеса в рамках Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності “Музичне мистецтво”.
Другого разу урок був проведений у 7 класі Київської середньої школи № 70.
В процесі уроку спостерігалась зацікавленість учнів темою, а після його завершення вчитель деякий час спілкувався з учнями, відповідаючи на додаткові запитання, що виникли у них під час уроку (і в Одесі, і в Києві).
Після проведення уроку в школі № 70 вчителем музики даної школи та студентом-практикантом було прийняте рішення: під час практики у старший школі ( на V курсі НПУ ім. Драгоманова) включити у плани-конспекти уроків демонстрацію кращих зразків естрадної музики.
Реалізація поставлених завдань уроку стосовно естрадної музики відбуватиметься за допомогою методів та прийомів, що вже використовуються вчителями на уроках музики – словесних (розповідь, пояснення, бесіда, тощо); наочних та наочно-слухових (ілюстрування, демонстрування твору, тощо); стимулюючо-виховних та методів аналітичних дій (наприклад, порівняння, співставлення).
Висновки
У цій роботі ми намагались розібратися в тому, чому цінності молодіжної субкультури мають такий сильний вплив на підлітків. В процесі дослідження різних явищ субкультури стало зрозумілим, що цей вплив являється наслідком посиленого насадження цієї культури з тим, щоб догодити людям, які мають з цього комерційну вигоду.
У складній економічній, соціальній, та культурній ситуації сьогодення дітей потрібно виховувати на кращих зразках національної та світової культури, щоб зробити їх високодуховними громадянами своєї країни.
Сучасний педагог, навіть якщо від є справжнім професіоналом, не може чинити опір засобам масової інформації. І тому педагогу потрібно гарно розбиратись в субкультурі, щоб зрозуміти підлітка, зменшити негативний вплив деяких проявів субкультури та направити культурний розвиток підлітка у потрібне русло.
Основне завдання педагога – виховувати мислячих, висококультурних, духовних людей.
Список литературы
Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук.-метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1998.
Д’яконова Б., Опилат Н. Ди-джей: культ или мыльный пузырь? // Art Line. - №7-8. – 1999. – С.44-46
Эстетика. Словарь. – М., 1989.
Житомирский Д. Бунт и слепая стихия (в мире поп-музыки) // Искусство и массы в современном буржуазном обществе.Научно-популярное издание. – М., 1989, С. 69-107.
Музыкальный энциклопедический словарь / Глав. редактор Г.В. Келдыш. – М.: Советская энциклопедия, 1990
Новейший философский словарь. Научное издание. – Минск, 1999.
Рибалка О.Я. Формування моральних цінностей у міжстатевих стосунках підлітків // Постметодика. – №5-6. – 2001. – С. 146-149
Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі: навчально-методичний посібник. – Тернопіль, 2000.
Сінькевич Н. Особливості формування морально-ціннісних орієнтацій у дівчат-підлітків // Рідна школа. - №12. – 2000. – С.22-23
Хижняк И.А. Парадоксы рок-музыки: мифы и реальность. – К.: Изд-во ЦК ЛКСМУ. Молодь, 1989.
Щеглов А. БИС комментариев. Хип-хоп.// Неон. - №7. – 2002. – С.33
Сайти Інтернету за адресами:
www. avariya.ru
www.rukivverh.ru
www. tnmk.com.ua
www. taty.ru
Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://ref.com.ua/
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
