41242 (661579), страница 2
Текст из файла (страница 2)
ECTS спрощує розуміння і порівняння навчальних програм для всіх студентів (вітчизняних і іноземних). ECTS стимулює мобільність і академічне визнання. Вона допомагає університетам організовувати і переглядати їх навчальні програми. ECTS може бути використана для різних програм і форм навчання. Ця система робить здобуття вищої освіти в Європі привабливішим для студентів з інших континентів.
Головні особливості ECTS:
• ECTS базується на угоді про те, що 60 кредитів складають навантаження студента очної форми навчання впродовж академічного року. В більшості випадків навантаження студента очної форми навчання в Європі дорівнює 36/40 тижням в рік, і в цих випадках один кредит дорівнює 24-30 робочим годинам. Навантаження означає приблизний час, який потрібно середньому студенту для досягнення необхідних результатів навчання.
• Кредит це також спосіб перевести в кількісне відношення результати навчання. Останні є комплексом умінь, що означають, що повинен знати, розуміти і бути здатним зробити студент після завершення навчання, незалежно від його тривалості. ECTS кредити можуть бути отримані тільки після завершення необхідної роботи і відповідного оцінювання досягнутих результатів навчання.
• Розподіл ECTS кредитів ґрунтується на офіційній тривалості циклу програми навчання. Загальне навантаження, необхідне для здобуття ступеня бакалавра, яке вимагає 3-4 роки навчання, дорівнює 180-240 кредитам.
• Навантаження студентів в ECTS включає час, що проводиться за слуханням лекцій, семінарів, самостійного навчання, підготовки і складання іспитів і т.д.
• Кредити розподіляються по всіх освітніх компонентах програми навчання (модулі, дисципліни, стажування, дипломна робота тощо) і відображають кількість роботи, необхідної для виконання кожного компоненту у зв'язку із загальною кількістю необхідної роботи для завершення повного року навчання в даній програмі.
• Успішність студента характеризують локальними / національними оцінками. Бажаними, особливо для випадку переведення кредитів, є додаткові ECTS оцінки. Оцінна шкала ECTS ранжирує студентів на статистичній основі. Розподіл оцінок між студентами, що одержали по курсу оцінку вище незадовільної, виглядає таким чином:
А – кращі 10%
B – наступні за ними 25%
C – наступні за ними 30%
D – наступні за ними 25%
E – наступні за ними 10%
Для неуспішних студентів ставляться оцінки FX і F. Між ними існує різниця, яка полягає в тому, що FX означає: не “виконав якусь частину роботи, необхідної для здобуття оцінки вище незадовільної”, а F: “не виконав всю необхідну роботу”. Включення оцінок FX і F в Розшифровку Оцінок не є обов'язковим.
Акредитація (присудження лейбла) ECTS здійснюється у відношенні до закладів освіти, що правильно оформили заявку за всіма програмами першого та другого циклів. Ця акредитація підвищить рейтинг Вузу як надійного партнера в рамках європейської і міжнародної кооперації.
III. Додатки
1. Хронологія подій Болонського процесу
| Дата | Місце проведення | Подія | ||
| 25 травня 1998 року | Париж, Франція | Міністри, що представляють Великобританію, Німеччину, Італію і Францію, прийняли Спільну декларацію | ||
| Березень 1999 року | Веймар, Німеччина | Зустріч генеральних директорів ЄC і керівництва Ради ректорів європейських країн для обговорення проблем акредитації й оцінки у вищій освіті | ||
| Травень 1999 року | Копенгаген, Данія | Публікація звіту «Тенденції у вищій освіті – I» на замовлення CRE, Конфедерації Рад ректорів країн, що входять у EU, і при фінансовій підтримці ЄC | ||
| 18-19 червня 1999 року | Болонья, Італія | Перша зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту, і прийняття спільної декларації | ||
| 8-10 лютого2001 року | Лісабон, Португалія | Семінар «Акредитація / Надання законної сили» | ||
| 14-15 лютого 2001 року | Берлін, Німеччина | Національний семінар із питань Болонського процесу | ||
| 16-17 лютого 2001 року | Гельсінкі, Фінляндія | Міжнародний семінар «Університетські ступені короткого циклу» | ||
| 1-3 березня 2001 року | Упсала, Швеція | Неформальна зустріч європейських міністрів, що відповідають за освіту і наукові дослідження | ||
| 2-4 березня 2001 року | Мальме, Швеція | Міжнародний семінар «Транснаціональна освіта» | ||
| 10 березня 2001 року | Антверпен, Бельгія | Семінар фламандського співтовариства з проблем Болонського процесу | ||
| 10-12 березня 2001 року | Антверпен, Бельгія | Семінар студентів Європи «Втілення в життя Болонської декларації» | ||
| 13-14 березня 2001 року | Белград, Югославія | Національний семінар із проблем Болонського процесу | ||
| 22-25 березня 2001 року | Ґетеборґ, Швеція | Прийняття Ґетеборзької конвенції конференцією Асоціації національних студентських спілок у Європі | ||
| 29-30 березня 2001 року | Саламанка, Іспанія | Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій, прийняття спільного документа | ||
| 9 квітня 2001 року | Стокгольм, Швеція | Зустріч Групи керівництва в Болонському процесі | ||
| 21 квітня 2001 року | Брюссель, Бельгія | Зустріч Ради Асоціації європейських університетів | ||
| 26 квітня 2001 року | Брюссель, Бельгія | Зустріч у розширеному складі групи, що готує рекомендації з Болонського процесу | ||
| Квітень 2001 року | Гельсінкі, Фінляндія | Публікація звіту «Тенденції у вищій освіті – II» при фінансовій підтримці ЄC і ETF | ||
| 6-8 травня 2001 року | Хальмстад, Швеція | Зустріч генеральних директорів ЄC і керівництва Рад ректорів європейських країн | ||
| 10-16 травня 2001 року | Братислава, Словаччина | Міжнародний семінар і 40-ва зустріч Ради Асоціації національних спілок студентів у Європі | ||
| 17 травня 2001 року | Прага, Чехія | Зустріч у розширеному складі групи, що готує рекомендації з Болонського процесу | ||
| 18-19 травня 2001 року | Прага, Чехія | Зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту | ||
| Червень 2001 року | Рига, Латвія | 8-а спільна зустріч у рамках мереж ENIC і NARIC і прийняття документа «Визнання результатів (навчання) у Болонському процесі» | ||
| 5-8 грудня 2001 року | Тампере, Фінляндія | 13-а щорічна конференція EAIE, розгляд питань Болонського процесу | ||
| 1-2 березня 2002 року | Брюссель, Бельгія | Болонський процес: Зона європейської вищої освіти: перспективи і розвиток для сільськогосподарських і зв’язаних з ними наук; компетенція випускників | ||
| 21-23 травня 2003 рік | Ґрац, Австрія | Друга конференція представників європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій | ||
| 19-20 вересня 2003 рік | Берлін, Німеччина | Третя зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту. | ||
2. Залучення європейських держав у Болонський процес
| Рік підписання Болонської декларації | Скорочена назва країни |
| 1999 | Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція |
| 2001 | Кіпр, Ліхтенштейн, Туреччина, Хорватія |
| 2003 | Албанія, Андорра, Боснія і Герцеговина, Ватикан, Македонія (Сербія і Чорногорія), Росія |
3. Перелік необхідних умов для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах III – IV рівнів акредитації
1. Наявність структурно-логічних схем підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями.
2. Запровадження модульної системи організації навчального процесу, системи тестування та рейтингового оцінювання знань студентів.
3. Організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів, що передбачає відхід від традиційної схеми «навчальний семестр – навчальний рік, навчальний курс».
4. Введення граничного терміну навчання за програмою навчання, включаючи граничний термін бюджетного фінансування.
5. Дозвіл Міністерства освіти і науки України на частковий відхід від галузевих стандартів вищої освіти (для напрямів і спеціальностей, для яких вони затверджені).
6. Розроблення індивідуальних графіків навчального процесу з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
7. Зарахування на навчання до вищого навчального закладу здійснюється тільки за напрямами підготовки.















