77762-1 (661567), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Частина п’ята
Аналіз поділяють на якісний та кількісний. Деякі сучасні фізико-хімічні методи поєднують в собі обидва типи.
Для кальцію властиві наступні хімічні реакції, за якими його визначають в грунтових витяжках, рослинах, сільськогосподарській продукції:
Карбонат амонію — осад білий, аморфний, при нагріванні кристалізується. - Са2++(NH4)2СО3CaCO3↓+ 2NH4
Сірчана кислота (солі лужних металів): з концентрованих розчинів дає білий осад - Са2++SO42-CaSO4↓
Оксалат амонію (щавелекислий амоній) — основна якісна реакція в агрохімічному аналізі, заважають іони барію та стронцію. Дає білий осад, який розчиняється в мінеральних кислотах але нерозчинний в оцтовій кислоті. - Са2++(NH4)2С2O42-CaC2O4↓+2NH4
Забарвлення полум’я. Леткі солі (хлориди або нітрати) забарвлюють полум’я в цеглисто-червоний колір.
Для визначення вмісту разом з магнієм (жорсткість води) користуються трилоном Б, з яким ці метали утворюють комплексну сполуку синього кольору.
Ці реакції виконуються в певних комбінаціях, які дають визначення кальцію навіть при домішках споріднених елементів.
Сучасні методи дослідження:
Потенціометрія — використовується кальцієселективний електрод ЭМ-Са-01. Дає вірні дані в межах від 0,1 до 10-4. Заважають магній, барій, натрій, калій, амоній. При значних домішках використовують декілька електродів для елементів, що заважають і по різниці визначають результат. Також використовують потенціометричне титрування.
Полум’яна спектрометрія — на спектрофотометрах типа Флафо-4 з фільтром "Са" — як якісний так і кількісний аналіз. Точність в межах 10-2 – 10-9. Найякісніший та найшвидший аналіз.
Атомно-абсорбціонна спектрометрія. Все, що відноситься до п.2.
Фотоколориметрування. Використовують забарвлені комплекси з ЕДТА. Заважають деякі елементи.
Масс-спектрометрія.
Метод мічених атомів.
Експрес-метод визначення присутності карбонатів кальцію в грунтах є дія соляною кислотою. При цьому грунт в розрізі "вскіпає".
Додаткові табличні дані про біоелемент кальцій
Масова частка кальцію в земній корі, морській воді, грунті, тваринах та рослинах
| Елемент | Земна кора | Грунт | Морська вода | Рослини | Тварини |
| Са (кальцій) | 3,5 | 1,37 | 0,04 | 0,3 | 1,9 |
Середня масова частка кальцію в живій речовині (по В.І.Вернадському)
| Декада | Масова частка | Елементи |
| ІІ | 1-10 | С, N, Ca |
Фізико-хімічні властивості кальцію
| Символ | поряд-ковий номер | електронна формула | ступінь окислення в живих організмах | радіус атома, пм | радіус іона, пм | енергія іонізації, мДж/моль | стандартний електродний потенціал, В | dідносна електронегативність |
| Са | 20 | 1s22s2p63s2p64s2 | 2+ | 197 | 99 | 0.5898 | Ca2++2eCa-2.866 | 1.00 |
Значення логарифмів констант стійкості комплексів кальцію з деякими біолігандами
| РНК | ДНК | Тіамін | Рибо-флавин | Пірідоксин | Біотин | Нікотинамід | АТФ | АДФ | Валіноміцин | Енні-атин |
| 2,32 | 2,20 | - | - | - | - | - | 3,79 | 2,68 | 2,70 | - |
Логарифми констант стійкості комплексів кальцію з фульвокислотами (ФК)та гуміновими кислотами (ГК) при різних значеннях рН.
| Значення рН | ||||
| 3 | 3,5 | 5 | 7 | |
| ФК | 2,7 | 2,0 | 2,9 | — |
| ГК | 0 | — | 0 | 6,5 |
Середні показники зміни концентрації кальцію в рослинах під впливом гумінових кислот і в залежності від вмісту органічної речовини в субстраті
| Масова доля в субстраті | гумінова кислота | органічна речовина | ||||
| 0,5 | 1,0 | 1,0 | 2,5 | 5,0 | ||
| Масова доля кальцію, % | 75 | 57 | 93 | 81 | 70 | |
Добуток розчинності деяких малорозчинних сполук кальцію
| Аніони | ОН— | СО32- | РО43- | S2- |
| Добуток розчинності | 6,5*10-6 | 3,8*10-9 | СаНРО4 2,7*10-7 Са(РО4)2 2*10-29 | - |
Логарифми констант стійкості кальцію з комплексонами
| Скорочена позначка | Повна назва комплексону | Логарифм константи |
| ИДА | Іміндиоцтова кислота | 2,59 |
| НТА | Нітрилоцтова кислота | 6,41 |
| ЭДТА | Етилендиамінтетраоцтова кислота | 10,70 |
| ДТПА | Диетилентетраміноцтова кислота | 10,89 |
| ТТГА | Триетиленгексаміноцтова кислота | 9,89 |
| ТПГА | Тетраетиленпентамінгептаоцтова кислота | 7,57 |
| ОЭДТА | Оскиетилендиамінтриоцтова кислота | 8,00 |
| ДБТА | Дигідроксибутилендиамінтетраоцтова кислота | 9,39 |
| ЭДДЯ | Етилендиаміндиянтарна кислота | 4,23 |
| ЭДОФА | Етилендиамін-ди(2-гідроксифенол)-диоцтова кислота | 7,20 |
| ОЭДФ | Гідроксиетилендифосфонова кислота | 6,00 |
| НТФ | Нітрилтриметиленфосфонова кислота | 6,68 |
Список литературы
Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://www.referaty.com.ua/
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
