30888-1 (661524), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

І українське населення, яке врешті решт спочатку доброзичливо ставилося до німців поступово змінило своє ставлення. Політична воля почала поступово набирати силу на всіх землях України.

Проте німці сподівалися, що двадцять років російсько-радянського панування, наслідки русифікації, "інтернаціоналного" виховання, репресій призвели нарешті до зменшення, а може й до зникнення національної свідомості.

Багато німців, які здійснювали поїздки в Райхскомісарат Україна і в Галичину, добре запримітили різницю в національних почуттях серед українців з обох боків радянсько-польського коридору. Тому вони висловлювали задоволення тим, що Радянська частина України відділена від Галичини.

Німці справді боялися поширення національного руху у райхскомісаріаті. Інші німецькі спостерігачі розуміли прагнення українців до незалежності, правда навіть якщо і не підтимували їх.

У своєму донесенні гауптман Блюнк зазначав, що українська інтелігенція. Яка спочатку вітали "визволення" України з-під радянської Росії, тепер вважає, що німцям час забиратися з цієї країни. І так довго, як цьго не буде німців, так само як і поляків, росіян, будуть вважати ворогами, з якими треба боротися усіма доступними способами.

Німці дедалі більше заплутувалися у власних протиріччях. А численні донесення повідомляли, що населення України з радістю приймає молодих націоналістів з Галичини.

Створення УПА

Німці розуміли, що рух ОУН (Б) був активний в Західній і центральній Україні та що її діяльність поступово поширюється і на решту території України.

Головний уряд безпеки Райху підкреслював, що "…групу Бандери треба розглядати як найбільш радикальну незалежницький рух…". Цей рух виступав проти виїзду української молоді в Німеччину і закликав молодь не піддаватися примусу. Листівки руху Бандери поширювалися в Харкові, Дніпропетровську, Києві.

У німецьких повідомленнях того періоду (вересень-початок жовтня 1942 р.) згадується інша велика банда, яку помітили в райні Сарн, якою керує активіст Бандери - Боровець.

Наспрвді ж мова йшла про відділ, яким керував Остап, а не про загін Тараса Бульби-Боровця. Німці помилялися, приписуючи руху Бандери діяльність цілком самостійного угрупування Бульби-Боровця.

У жовтні 1942 р. німці нотували у своїх повідомленнях, що ОУН (Б) продовжує "проводити інтенсивну вербовку серед населення."

Органи безпеки Райху змушені були визнати, що рух Бандери все більше переходить до активної боротьби. За травень 1942 р. цей рух серйозно займався створенням банд, зокрема в Західній Україні.

Нарешті був виданий наказ про об'єднання малих груп. Упродовж вересня-жовтня 1942 р. в районі Сарн зібралося перше значне формування українських бійців-націоналістів.

Мова йшла про формування на чолі з відомим членом ОУН (Б) "Остапом" - Сергієм Качинським. Інше формування вояків зібралося декількома днями пізніше під командуванням іншого відомого члена ОУН (Б) сотника "Довбешка-Коробки" - І. Берегійника.

Дальші великі формування створювались упродовж наступних тижнів у районах Колків, Кремінця, Пустолиті. Саме ці загони повстанців-націоналістів прийняли для себе назву Українська Повстанська Армія (УПА).

Устрій ОУН

І Розділ. Політичні засади

а) Загальні положення

1. Український націоналізм - є духовний і політичний рух, зроджений з внутрішньої природи української нації в час її зусильної боротьби за підстави й цілі творчого буття.

6. Історичне сталення - цей вираз постійної актуальності національної ідеї - вказує на ідеал нації.

11. Через державу стає нація повним членом світової історії, бо щолиш у державній формі сого життя вона посідає всі внутрішні і зовнішні ознаки історичного підмету.

13. Для української нації в стані її політичного поневолення начальним постулатом є створення політико-правної організації, означеної так: Українська Самостійна Соборна Держава.

Б) Державний устрій

2.В часі визвольної боротьби лише національна диктатура зможе забезпечити внутрішню силу Української нації.

4.На чолі упорядкованої держави стане покликаний представницьким органом голова держави, що визначить виконавчу владу, відповідальну перед ним та вищим законодавчім органом.

5.Основою адміністративного устрою Української Держави буде місцеве самоврядування.

Г) Зовнішня політика

В своїй зовнішньо-політичній чинності Українська Держава стремітиме до осягнення найбільш відборних меж.

Д) Військова політика

Організація української військової сили буде поступово розвиватися, а її форма мінятися відповідно до трьох етапів політичного стану України: Ворожої займанщини; Національної революції; Державного закріплення.

Ж) ОУН

Беручи ідею самостійної соборної держави в підставу свого політичного правління та не признаючи тих міжнародно-правових актів, що стан українського національно-державного розірвання закріпили, ОУН ставить в категоричне противенстводо всіх тих сил, які цьому становищу українського націоналізму активно чи пасивно протиставлені.

ІІ Розділ. Члени

1. Українці в віці 8-15 рр. можуть бути членами Доросту ОУН.

2. Українці в віці 15-21 рр. можуть бути членами Юнацтва ОУН.

3. Членом ОУН можуть бути українці, які досягли 31 року.

ІІІ Розділ. Адміністративний поділ

1. ОУН на території України поділяється на 10 країв з відповідною назвою.

2. ОУН на чужині поділяється на 10 теренів з відповідною назвою.

3. Край поділяється на 5 округ з відповідною назвою

4. Терени поділяються відповідно до політичних кордонів існуючих держав.

VІІ Розділ. Збір Українських Націоналісттів

1. Збір Українських Націоналістів є законодавчім органом ОУН.

2. Членами Збору Українських Націоналістів є всі секретарі округ чи держав.

3. Сесія Збору Українських Націоналістів відбувається 1 раз на два роки.

Література, використана при написанні реферату:

1. Косик В. "Україна і Німеччина у другій світовій війні."

2. Книш З. "Становлення ОУН."

3. Шаповал "Україна 20-50-х років: сторінки неписаної історії."

Характеристики

Список файлов реферата