19406-1 (661407), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

* * *

В серпні (13-14 числа) 1999 року в місті Києві відбувся творчий звіт художніх колективів, окремих виконавців Волинської області. Хор “Оранта” також прийняв участь у концерті. Виконували два твори: С.Дегтярьов “Сей день” та кантату “Ой у Луцьку, славнім місті” В. Тиможинського.

* * *

У вересні 1999 року камерний хор “Оранта” був запрошений на міжнародний конкурс хорових колективів, який проходив у місті Фівізано (Італія). Ця поїздка залишила в наших душах незабутні яскраві враження. Прекрасні виступи колективів із Болгарії, Словенії, Польщі, Італії, Білорусі, Росії. В умовах конкурсу було виконання григорянського хоралу (мелодії) (чоловічим складом хору “Оранта” було виконано знаменитий розспів Валаамського монастиря), твір ХІІ століття (ми виконали партесний концерт невідомого автора “Єдинородний сине”), твір ХІІІ століття (виконали хоровий концерт Д. Бортнянського “Тебе Бога хвалим”) і твір ХХ століття (Р.Твардовський “Алилуя”). Виступ нашого колективу журі оцінило як найкращий, ми отримали першу нагороду.

* * *

На початку березня 2000 року в місті Луцьку пройшов фестиваль духовної музики всіх релігійних конфесій Волині під назвою “З іменем єдиним на устах”, присвячений 2000-літтю Різдва Христового. Наш Архієрейський хор Свято-Троїцького кафедрального собору виконав такі твори: О.Архангельський “Внуши Боже молитву мою”, М.Львов “Вечері твоєї тайної”, Д. Бортнянський “Тебе Бога хвалим” концерт № 24. Виступи всіх колективів були відзначені дипломами фестивалю.

* * *

Концертна діяльність колективу є дуже різноманітною. Хор бере участь у міських концертах до державних свят, знаменних дат, релігійних подій: концерти до різдвяних свят, пасхальні концерти, до Дня Злуки 22 січня, святкування річниці дня народження Лесі Українки, Тараса Григоровича Шевченка, до Дня Матері (травень). Щороку виступаємо на фестивалях “Берегиня”, “Поліське літо з фольклором”, маємо виступи у концертах, присвячених Дню незалежності, Дню конституції, Дню музики.

Наш хор неодноразово допомагав випускникам диригентського факультету ВДМІ імені Лисенка здавати державні іспити: у 1991 році — Тамарі Солодкій, у 1997 році — Інні Смолярчук, у 2000 році — Інні Тузовій.

* * *

Я думаю, що в житті кожної людини, кожної особистості, або будь-якого колективу є “злети“ і “падіння”. “Злетам” передує клопітлива й, іноді, довготривала праця. На мій погляд, в нашому колективі існують недоліки, на яких хочу зупинитись і по можливості висвітлити їх.

Склад співаків різноманітний за своїми вокальними даними, за розумінням звукоутворення, власне різницею вокальної школи. Тим більше, що в хорі співають музиканти-інструменталісти: духовики, баяністи. Звідси основна проблема: відчуття позиції звуку. Наприклад, в партії тенорів часто близьке, “плоске” звучання, в альтів, навпаки, глибоке, “задавлене”. В партії сопрано не завжди легке і світле звучання, часто драматизоване. Для басів є характерне “рихле” звучання, немає зібраного, сконцентрованого в точці звуку. Оформлення голосної не завжди однорідне. Це впливає на тембральний ансамбль, на однотонність звучання партій. Але одна справа чути інтонаційну висоту звуку, а інша — уміти інтонаційно високо відтворити цей звук. Він може по-різному інтонуватись в залежності від тональних змін, від руху мелодії вгору чи вниз. Це вимагає від хористів:

теоретичних знань, вміння аналізувати звук як степінь тої чи іншої тональності (наприклад, виконання діатонічного і хроматичного півтону, яке вимагає різного інтонування);

відчуття однакової позиції звуку.

Щоб набути цих навичок, ми в розспівках використовуємо хроматичні гами вгору і вниз, ходи малих і великих інтервалів вгору і вниз, зміни ладу, розспівування голосних з різними динамічними відтінками. Зміна текстурних умов, зміна регістрів відчутно впливає на вокальну позицію і на стрій хору, це все йде від невміння співати в одній вокальній позиції, грамотно оформляти голосну. Відносно штрихів, треба зауважити, в хорі краще виходить штрих non legato, важче legato. Напевно, тому, що м’яка атака є складнішим видом, звідси якась неорганізованість у початку звучання. Не дістає хору хоральності звуку. Якість звукова втрачає “легкість” від тембрального перенасичення і від неекономності дихання. Це інколи призводить до форсованого, нав’язливого звуку. Цінність хору в безперервності звучання і ланцюгове дихання є цьому основою, але іноді в партії скорочується остання доля такту і вступ після дихання буває необережний, занадто активний. Не всі співаки володіють затриманим диханням, це впливає на опору, від цього і залежить правильна атака звуку.

Не завжди ми дотримуємось заданого у творі темпу (повільні темпи дещо прискорюються). Можливо це залежить від характеру керівника, від бажання утримати стрій хору, надати твору більшого емоційного розвитку. Але це не шкодить розкриттю музичних образів.

Великим недоліком є невміння користуватись динамічною шкалою. Звучання часто напружене, форсоване, в динаміці f. Проблемою є довге diminvendo. Відразу прослідковується взаємозв’язок динаміки і темпу: при філіровці звуку темп сповільнюється, в швидших темпах звучання в динаміці p важке, перебільшене, хоча відчувається саме внутрішнє емоційне напруження. Керівник постійно вимагає спокійного, наповненого “кантиленного” звучання при малій динаміці (р, рр). На мою думку, не слід зловживати такими засобами як сферцандо і субіто, це не завжди створює відповідний до образу ефект. Слід більше в процесі роботи звертати увагу на дикцію. В хорі не завжди вона є чіткою, ясною і зрозумілою, особливо в таких випадках, коли є збіг декількох приголосних. Наприклад твір Г. Ізвєкова “Хотел слезами омити”, в другій частині в тексті постійно повторюється слово “льстит…” в швидкому темпі. Збіг цих приголосних у вимові при виконанні твору вимагає більшого опрацювання.

Декілька слів хочу сказати про складання репертуару, який є в нашому колективі. Підбір репертуару можна розділити по декількох пунктах:

виробнича необхідність. Ми є церковний архієрейський хор, який співає Всенічну і Літургію, коли править архиєпископ Луцький і Волинський Яків, співає служби на релігійні свята. На Літургії є обов’язковим виконання антифонів (композитори К.Стеценко, М.Леонтович, І.Іполітов-Іванов, Львовський), херувимської (композитори А. Ведель, Д.Бортнянський, Сарті, Жданов, Ломакін, М.Леонтович), “Милість миру” (композитори М.Вербицький, О.Архангельський, Фатєєв, Д.Бортнянський, Жданов). Тому постійно потрібно виконувати нові твори, інших композиторів, або інші номери з циклів;

твори, які маловідомі;

емоційнонасичені і контрасні;

склад колективу малий, тому майже не виконуємо твори з divizi (для великого складу);

твори сучасних авторів, які розширюють наше поняття про хорові можливості: Л. Дичко “Колядки”, В.Зубицький “Дримба”, “За нашим стодолом”, О.Яковчук “Щедрівка”, Станкович “Заключна купала”, О.Некрасов “Занадився журавель” та обробки народних пісень “Перепеличенька”, “Ой, ти дубе”, “Весілля мухи”, П. Свіст “У нашім раї…”, В. Тиможинський “Хорові прелюдії”, Моя одинокая зірка”, “Ой у Луцьку”, “Достойно є”, “Щедрівки”, В. Герасимчук “Вечірня година”, кантата “Обеліски і колоски”, Р.Твардовський “Алилуя”, “Осанна”, “Хваліте ім’я Господнє”.

* * *

Духовна музика, її виконання, спів — це справді особливий спів, особлива мелодика, мистецтво наче від Бога, що народилося в душі композитора, перелилося в душі хористів, щоб невидимими струнами з’єднатися з серцями слухачів. Саме церковне співацьке мистецтво несе тільки добро, красу, допомагає людині піднятися над буднями, освятити свою душу неземною чистотою…

Список литературы

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://www.refcentr.ru/

Характеристики

Список файлов реферата