17689-1 (661385), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

ПРЕЗУМПЦІЯ ЗМІСТОВНОСТІ ПОВІДОМЛЕННЯ

Вступаючи у будь-які комунікативні стосунки, ми переслідуємо лише одну мету – передати або отримати якусь суттєву для нас інформацію. І інформація ця подається на мовному рівні. Початок комунікативного процесу починається лише з моменту, коли акустичний сигнал дитини починає адекватно співвідноситися з конкретною ситуацією навколишнього середовища. Починаючи з цього часу, кожне повідомлення тільки так і будується – як опис окремої динамічної ситуації середовища. Починаючи з цього часу, кожне повідомлення тільки так і будується - як опис окремої динамічної ситуації середовища. При цьому нас зовсім не цікавлять такі логічні категорії, як істина\правда: головне, що кожне з повідомлень може відтворювати потенціально можливу ситуацію зовнішнього середовища. Це може бути навіть якесь абстрактне повідомлення , якому немає відповідності у навколишньому зовнішньому середовищі, але яке побудоване з урахуванням головних принципів відтворення зовнішнього середовища засобами мови. До складу повідомлення входить сукупність об”єктів\суб”єктів, пов”язаних адекватними просторово-часовими, причинно-наслідковими та іншими відношеннями. Інакше кажучи, у мовній діяльності маємо справу лише з осмисленими повідомленнями, що несуть обов”язково певне семантичне навантаження. Стисло ця теза може бути подана таким чином: кожне мовне повідомлення містить у собі презумпцію змістовності.

Цей принцип дуже важливий на етапі оволодіння мовною діяльністю. Важливий ще й тому, що кожне повідомлення ми або співвідносимо з конкретною об”єктивною ситуацією в середовищі, або реконструюємо останню в нашому мозку на образному рівні. Якби цей принцип не утверджувався на кожному кроці, людина ніколи не опанувала б мови. Цей принцип заперечує використання в мовному матеріалі, наприклад, таких штучних “конструкцій”, як “Глокая Куздра”Л.В.Щерби тощо. У таких повідомленнях відсутня будь-яка змістовна інформація, хоч і наявна вся інформація щодо структури повідомлення, що важливо для нас в окремих випадках(синтаксичного аналізу наприклад).

Незважаючи на очевидний характер цього постулату, його потрібно завжди враховувати, бо на будь-яких етапах обробки мовної інформації ми завжди звертаємось до нашої пам”яті – бази знань, де в тому чи іншому вигляді присутня модель середовища, що нас оточує.

КОГНІТИВНИЙ ПРИНЦИП

Хочемо ми того чи ні, але перша теза – презумпція змістовності – веде нас до другої тези, яка дуже важлива, але чомусь не дуже шанується лінгвістами. Суть у тому, що співучасники комунікативного процесу в своїй мовній діяльності завжди спираються на свої знання. Жодне повідомлення , жоден мовний акт не може бути сприйнятий рецепієнтом з “TABULA RASA”. Це як структурне формування нейронних ансамблів дитини, можливе лише в утробі матері, та й то, як твердять учені, як тільки морфологічно сформувався якийсь аналізатор, пам”ять дитини починає заповнюватися потрібною адекватною інформацією. Факти свідчать, що ще до народження дитина більш-менш адекватно починає реагувати на слова матері. А вже перше осмислене повідомлення з тією моделлю зовнішнього середовища, що вже склалась у дитини на цей час. Діалектична єдність лінгвістичного процесора з структурами інтерпретації, збереження та використання знань є дуже плідною та перспективною концепцією. Без урахування цієї єдності всі наші теоретичні розробки приречені на невдачу, а без їх моделювання ми не побудуємо жодної адекватної мовної моделі. Отже, ця теза може отримати таке визначення:

Мовна діяльність людини можлива лише на основі діалектичної єдності мовної компетенції та накопиченого вантажу знань.

Точніше : ця ситуація зумовлюється фактом, що лінгвістичний процесор функціонує на базі знань, тобто вхідна та вихідна інформація лінгвістичного процесора визначається фактами , що містяться в базі знань людини. Ще раз підкреслимо глибокий відрив сучасних лінгвістичних концепцій та пошуків від того багажу знань, що його накопичує людина, починаючи з перших своїх свідомих кроків.

ПРИНЦИП СТРУКТУРНОЇ ОДНОМАНІТНОСТІМОВНИХ ЗАСОБІВ

Будь-яка мовна конструкція у будь-якому мовному оточенні і за будь-яких умов характеризується структурною одноманітністю. Більш канонізовано цей принцип можна сформулювати так: довільне мовне повідомлення грунтується на одноманітних синтаксичних структурах, що мають статус атомарного речення. Тільки за цієї умов людина може так легко орієнтуватись у складному мовному середовищі.

Ця категорична теза стверджує, що в основі будови будь-якого мовного повідомлення лежить структура атомарного речення, що раніше була визначена як “синтаксичний блок”. Конкретна реалізація цієї синтаксичної структури в реальному мовному повідомленні має три альтернативні напрями. Це може бути або сама атомарна конструкція, або сукупність їх, або лише її фрагмент. Зауважимо лише , що наведена теза буде конструктивною тільки за допущення можливих перетворювань цієї базової конструкції.(варіації та модифікації атомарної структури).

Характеристики

Список файлов реферата