15840-1 (661360), страница 2
Текст из файла (страница 2)
У контексті художнього твору ця лексема отримує нову функцію: комунікативна функція відтісняється на другий план експресивною функцією. Також тут спостерігаємо професійну відкріпленність лексеми та набуття нею виразних ознак просторіччя із значенням ’примусова праця’. Для ЕЛО даної ЛСГ, як і для інших ЛСГ, характерна варіативність емоційної оцінки в діапазоні від іронії, жарту, насмішки, несхвалення до зверхності, презирства.
Лексичні одиниці ЛСГ ‘людина лінива’ виступають у функції образних чи необразних характеристик і негативної оцінки особи мовцем. Основний її склад утворюють загальні характеристики, які вживаються стосовно осіб жіночої і чоловічої статі, що знаходить відображення у граматичній категорії спільного роду.
Таким чином, денотативна структура ЛЗ кожного слова ЛСГ являє собою комбінацію ієрархічно підпорядкованих сем, які актуалізують соціально негативні ознаки людини. Характеристика ‘лінивий / не хоче, не любить працювати’ соціально значима для загальної оцінки людини як особистості.
Даній денотативній структурі відповідає конотативна структура: всі слова ЛСГ виражають негативну оцінку особи із загальною ознакою ‘лінива’.
Емоційна оцінка – константна та ядерна сема конотативної структури. КС ‘інтенсивність’ і ‘образність’ – факультативні. Виявляється пряма залежність між ступенем міри ознаки ‘лінивий’ і видом оцінки: чим вищий ступінь, тим різкіша (негативніша) оцінка. Презирство, іронія як різновид оцінки реалізується переважно в позиції звернення-характеристики. В інших випадках контекст дещо пом’якшує конотативну семантику.
ЛСГ ‘людина лінива’ має багато спільного з ЛСГ іменників – характеристик особи і мікросистемами інших частин мови. Матеріал цього дослідження демонструє, що в ЛСГ ‘людина лінива’ представлені як словотворчі, так і метафоричні ЛСВ, хоча переважають словотворчі деривати, а метафоричні ЛСВ – малочисельні і периферійні.
Як бачимо, на підставі проведеного дослідження ми можемо навіть на рівні певної мікросистеми скласти уявлення про багатоплановість використання та особливе місце експресивної лексики в сучасній українській прозі.
Список литературы
Арутюнова Н. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. – М., 1988.
Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. – М., 1989-1991. – Т. IV.
Кузнєцова Т. Мова білінгвальної сім’ї у функціональному аспекті: Автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т мовознавства ім. Потебні. – К., 1999.
Манакин В. Конвернентные образования и проблемы интерференции в условиях близкородственного двуязычия // Проблеми міжпредметних зв’язків в умовах білінгвізму. – Дрогобич, 1990.
Матвеева Т. Лексическая экспрессивность в языке.– Свердловск, 1986.
Новиченко Л. Мова, мова... – Освіта. – 1996.– 4 грудня.
Ожегов С. Словарь русского языка. – М., 1990.
Плотников Б. Основы семасиологии. – Минск. – 1984.
Потебня А. Из записок по русской грамматике. – М., 1958. – Т. 1-2.
Словарь русского языка в IV т. – М., 1957-1961. – Т. IV.
Словник української мови в XI т. – К., 1970-1980
Толковый словарь русского языка / Под ред. Д.Н.Ушакова. – М., 1940. – Т. IV.
Шаховский В. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка. – Воронеж, 1986.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
