15333-1 (661320), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Починаючи від часів імператора Траяна в Ольвії відмічається збільшення кількості римських монет, що свідчить про існування все більш тісних зв’язків з Римською імперією. За часів імператора Антоніна Піе (138-161рр.н.е.) в Ольівю були направлені війська з Нижньої Мезії для того щоб запобігти тавроскифську навалу. Ольвія втратила політичну незалежність з підпорядкуванням її наміснику Нижньої Мезії при імператорі Септимії Севері (193-211 рр.н.е.). Зовнішнім проявом римського впливу була поява зображення римського імператора та членів імператорського дому на монетах Ольвії, встановлення на їх честь від імені Ради та Народу статуй, присвячення їм нових будівель. В Ольвії був розповсюджений типовий для Риму та його провінцій червонолаковий та скляний посуд. В будівництві використовувалась обпалена цегла, для оздоблення – мармурові плити, відомо також і використання скла. Але в цілому і в побуті, і в будівництві головними були грецькі традиції попередніх часів.
Після входження Ольвії в середені 2 ст.н.е. до складу Римської провінції життя в місті стабілізувалося. Держава значно укріплюється. В цей час спостерігається підйом ремесел, сільського господарства, торгівлі. В місті виникла велика кількість ремесленних майстерень – гончарних, металургійних. Населення міста активно займалося також виноробством. На території частини міста, яка була покинута після гетської навали, споруджувалися виноробки, великі зерносховища, гончарні пічки. Виникають своєрідні ремесленно-господарські передмістя. Окрім перелічених споруд, тут знаходилися складські приміщення, загін для худоби. Слід відмітити, що в Ольвії на той час не спостерігається особливого розвитку рибальства та рибообробки. Важливу роль знову почала відігравати торгівля, особливо з районами Західного та Південного Причорномор’я. Просліджуються торгові зв’язки з малоазійськими та італійськими центрами. Про активні зв’язки Ольвії з великою кількістю інших великих античних міст свідчить декрет кінця ІІ- початку ІІІ ст.н.е. на честь ольвійського архонта Теокла, сина Сатира. Теокл виконував обов’язки жреця, багаточисленні інші доручення, у тому числі дипломатичні. Тут спостерігається натуралізація господарства. Значно зростає скученість забудови, погіршується техніка будівництва.
Населення Ольвії було різноманітним. Воно складалося з греків, скифів, сарматів, фракійців та інш. Відсоток римлян у складі населення Ольвії був незначним. Наявність римлян документально засвідчена лише серед воїнів гарнизону.
До сорокових років ІІІ ст.н.е.розквіт закінчується. Припиняється чеканка монет. Гинуть укріплені городища сільського округу. Держава не пережила двох готських навал в 40-ві та 60-ті роки ІІІ ст.н.е.
Список литературы
Крыжицкий С., Лейпунская Н. Ольвия - память тысячелетий. - О: Маяк, 1982. - 117 с.
Крыжицкий С.Д. Ольвия: Раскопки, история, культура.- Николаев:
Возможности Киммерии, 1997. - 192 c.














