11624-1 (661262), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Чм є фундаментом індустріального розвитку багатьох країн світу. Від Чм в першу чергу залежить розвиток важкої пр-сті. Без металургії як виробника конструкційних мат-в неможливий розвиток маш-ня, а в звязку з цим і розвиток НТП. Її пр-ція є основою розвитку буд-ва, усіх видів транспорту, особливо залізничного і трубопровідного. Вона має велике зн-ня для оснащення необхідною технікою с/г. Чм є галуззю спеціалізації Укр в загальному поділі праці країн СНД. У складі колишнього РадС Укр давала в 1989-1990рр 45,6% товарної залізної руди, 77% марганцевої руд, 45% в-ва чавуну, 34,4% в-ва сталі, 34,5% готового прокату, 33% сталевих труб. Цій галузі належить одне з провідних місць у суч ек-ці Укр. За даними 1997р. на її частку припадало 23,2% вартості пр-ції основних галузей пр-сті країни. Укр належить до країни Європи і світу з найбільш розвинутою металургією. Навіть в умовах ек-ї кризи вона поступається за показниками в-ва основної пр-ції цієї галузі в Європі тільки Німеччині. Пр-ція Чм має велике зн-ня у зовнішній торгівлі Укр, є її головною експортноспроможною галуззю. Великий вплив має Чм на розвиток і розміщення маш-ня, хім пр-сті, енергетики. В металургії значно розвинуте комбінування в-ва. На її відходаї працюють в-ва буд матеріалів, мін добрив тощо. Ця галузь є потужним фактором формування ТПК. Вона виділяється значною концентрацією виробничого процесу – величиною п-в і формування їх територіальних осередків. В місцях розміщення її основних п-в зосереджується важке маш-ня, коксохімія, хімія, в-во вогнетривких матеріалів тощо; формуються великі транспортні вузли, швидко виростають великі і крупні міста. Виникнення більшості металургійних заводів Укр відбулося по суті в останній чверті 19ст. З 1872 по 1899 рр їх було збудовано 14. Частина їх з різних причин через короткий час припинила своє існування. У радянський період розвиток Чм в Укр відбувався швидкими темпами. Були реконструйовані і розширені старі малопотужні заводи – Алчевський, Макііївський, Єнакієвський, Донецький, Маріупольський ім. Ілліча, Дніпропетровський ім. Петровського та ін. Одночасно були збудовані такі гіганти Чм, як «Азовсталь», «Запоріжсталь», Криворізький ім.В.І.Леніна. Нині в Укр налічується 50 основних п-в Чм, у складі яких 14 металургійних комбінатів і заводів, 3 феросплавних заводи, 16 коксохімзаводів, 6 трубних заводів, 8 гірничозбагачувальних комбінатів і 3 основних заводи металоконструкцій. Розвиток металургії як інтегральної галузі пр-сті не міг бути забезпечений без одночасного інтенсивного розвитку органічно звязаних з нею галузей і вир-в, які створюють разом потужний металургійний комплекс. До складу металургійного комплексу Укр включається ряд підгалузей і вир-в, без яких неможливо забезпечити в-во металу. Це такі: - видобуток, збагачення і агломерація залізних, марганцевих та ін руд; - в-во чавуну, доменних феросплавів сталі і прокату; -в-во електроферосплавів; - повторна переробка чорних металів; - коксування кам вугілля; - видобуток сировини і в-во вогнетривких буд матеріалів (глин, доломітів та ін.), а також флюсових вапняків; - випуск металевих конструкцій тощо. Металургійний комплекс Укр досяг найвищого рівня розвитку в 1980-1990рр. У звязку з розривом інтенсивних ек звязків з Росією та ін країнами СНД, ек-ю кризою і занепадом економіки та значним скороченням внутрішнього споживання металу а тяжкому стані опинилася ф металургійна пр-сть. Суч стан Чм Укр хар-ся небувалим кризовим спадом, який різок проявився з 1995р. З 50 доменних печей простоювали або працювали не на повну потужність 27; з 65 мартенівських печей –відповідно 28, з 23 конвертерів – 11, з 69 прокатних станів – 30. На окремих заводах рентабельність знизилася до 4-5%. Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського став збитковим, а Макіїський – збанкрутів. Суч металургія хар-ся наявністю заводів з повним і неповним металургійним циклом. Повний металургійний цикл включає в-во чавуну, сталі і прокату. Заводи неповного циклу мають, як правило, один або два з трьох технологічних циклів: в-во чавуну і сталі, сталі і прокату, тільки чавуну, тільки сталі, тільки прокату. Такий розрив повного металургійного циклу обумовлюється різними причинами, а саме: - історичними – буд-во заводу здійснювалося, виходячи з можливостей і технічного рівня того часу, а невелика потужність заовду не вимагала крупних джерел водопостачання та ін ресурів. Для розширення заводу в більш пізніший час виявлялась відсутність резервних територій, зони санітарних розривів навколо заводу, сприятливих транспортних звязків тощо; - економічними – орієнтація заводу на старі, близько розташовані джерела палива і сировини змінилася в звязку з їх виснаженням, а нові джерела розташовані на великих віддалях, тому завод залишився на в-ві тільки одного із трьох видів основної пр-ції; - екологічними – в крупних машинобудівних районах і центрах, де висока концентрація промислових п-в, які забруднюють природне середовище, з екологічних міркувань краще мати поруч завод тільки з в-ва сталі і прокату чи тільки прокату із сталі, доставленої з віддалених заводів. Заводи переробної металургії розміщуються в основному в районах розвинутого маш-ня, де нагромаджуються значні відходи металообробки і металобрухт. Крім зазначених металургійних заводів, є ще і так звана «мала металургія». Вона представлена окремими цехами по в-ву сталі і прокату на крупних машинобудівних заводах, які створюються з метою використання відходів металу і забезпечення безперебійного постачання конструкційного матеріалу. Чм Укр відзначається високою виробничою і територіальною концентрацією п-в. В рез-ті реконструкції і розширення старих заводів середня потужність одного металургійного зводу становить близько 2,5 млн т чавуну і більше ніж 2 млн т сталі на рік. Осн частина металу в країні випускається заводами потужністю понад 2 млн т на рік. Переважна більшість металургійних п-в Укр являє собою сучасні потужні комбінати. Металургійні комбінати Укр, як і в індустріально розвинутих кр-х, є основними п-вами галузі. На них забезпечується комбінування в-ва – технологічний звязок виплавки металу з коксохімічним в-вом, що сприяє досягненню більш високої ек-ї і екологічної ефективності в-ва. Найб металургійними комбінатами Укр, потужність яких становить 5 млн і більше металу за рік, є «Азовсталь», «Запоріжсталь», «Криворіжсталь». Укр має найбільші в світі металургійні агрегати за їх потужністю. Так, напр, в Кривому Розі споруджено найбільш потужну доменну піч обємом в 5000 кум м, яка може дати 4 млн т чавуну за рік, тобто стільки, скільки вся Росія виробила його в 1913р. На ін заводах потужність доменних печей становить до 3 тис куб м. Розвиток металургії в Укр в рад період відзначався великими досягненнями. В рез-ті інтенсифікації металургійниого процесу широкого розвиту набуло швидкісне сталеваріння в мартенівських печах і в конверторах, а в 80-х роках активно освоювалася технологія бездоменної і безкоксової виплавки металу. І все ж таки при всьому цьому у буд-ві заводів була допущена серйозна помилка. Більшість нових металургійних заводів Укр, як і в уьому Союзі, була зорієнтована на виплавку сталі в мартенівських печах, тоді як країни Західної Європи віддали перевагу технології більш ефективно конверторного в-ва сталі, яке забезпечує вищу її якість. У Німеччині, Франції, Великобританії, Італії більш ніж 2/3 сталі виробляється конверторами і електричними печами. В Укр в 1997р. електросталь і киснево-конверторна сталь разом становили менше половини її всієї виплавки. Розвиток Чм супроводжувався значним нарощуванням потужностей коксохімічної пр-сті. Коксохімічна пр-сть є осн складовою частиною металургійного комплексу. Коксохімічні заводи розміщуються в р-нах видобутку коксівних марок кам вугілля або в крупних металургійних центрах, розташованих за межами вугільних р-нів Донбасу. Ця галузь забезпечує металургію технологічним паливом (коксом, коксовим газом), а хім пр-сть –цінною сировиною. До революції все в-во коксу в Росії було зосереджено в Донбасі. У 1929р питома вага Укр у в-ві коксу становила 96,3%,а на 1940р вона зменшилася до 74,5%. Всього на цей рік було вироблено 15,7 млн т коксу. За рад період були реконструйовані і значно збільшили свою потужність старі коксохімічні заводи Макіївки, Алчевська, Єнакієвого, Краматорська та ін і водночас будувались нові в Маріуполі, Горлівці, Запоріжжі, Кривому Розі, Дніпродзержинську. В повоєнний період поблизу Донецька і Макіївки (залізнична станція Авдіївка) було збудовано крупний сучасний коксохімічний завод для забезпечення потреб у коксі всього металургійного р-ну. У 1965р в Укр було вироблено 35 млн т коксу, а в 1990р – 34,7 млн т. Наприкінці 1997р його в-во знизилося до 16,4 млн т, тобто до рівня 1940р. Головним виробником коксу є Донецький металургійний підрайон. Він дає більше половини всього його випуску в країні. Усього в металургійному районі Укр працює 16 коксохімічних заводів, з них у Донецькій області – 9, Луганській – 2, Дніпропетровській – 4, Запорізькій –1. Значного розвиту в металургії Укр набули нові галузі – трубна і феросплавна. Важливим фактором, який прискорив нарощування потужностей трубного в-ва в Укр, стало інтенсивне буд-во магістральних нафто- і газопроводів із колишнього РадС в Західну Європу. В звязку з швидким зростанням попиту на труби особливо великого діаметра їх в-во збільшилося не тільки на основних трубопрокатних заводах – Нікопольському і Харцизькому, а й на Новомосковському, Луганському, Дніпропетровському трубопрокатних і Макіївському труболиварному заводах. В-во феросплавів, необхідних для виплавки чавуну і сталі, забезпечується трьому феросплавними заводами – Запорізьким, Нікопольським і Стахановським. В умовах швидкозростаючих потреб буд-ва крупних промислових, транспортних і невиробничих обєктів виникла гостра необхідність в забезпеченні їх крупногабаритними металевими конструкціями (арматурними решітками, каркасами мостових переходів тощо.) З цією метою в центрах металурії і важкого маш-ня – Краматорську, Дніпропетровську, Маріуполі були побудовані основні заводи металоконструкцій. Сучасне розміщення п-в металургійного комплексу Укр формувалося як в дореволюційний, так і в рад-й періоди. На розміщеня металургійних заводів значний вплив зробили такі основні фактори, як максимальне наближення їх до центрів і р-нів видобутку коксівного вугілля, а також до великого джерела водопостачання і потужної залізорудної бази. З метою максимального наближення до бази палива будувалися заводи в Донбасі. Друга їх група розмістилась з урахуванням сприятливих залізничних звязків із орієнтацією на крупне джерело водопостачання – р.Дніпро. На шляхах між джерелами руди і палива виник також крупний металургійний центр – Маріуполь. Із встановленням залізничного звязку між Донбасом і Кривбасом, а також покращанням використання палива у доменному процесі, яке привело до зменшення витрат коксу на виплавку однієї тонни чавуну, а значить, і витрат коштів на його транспортування, виникли сприятливі умови для буд-ва крупного металургійного п-ва в Кривому Розі.
Основні металургійні підрайони і металургійні центри України, природні передумови їх розвику.
Суч металургійний комплекс Укр майже повністю зосереджений в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних р-нів світу. На території цього р-ну з урахуванням умов і особливостей розвитку і розміщення галузей комплексу виділяються три металургійних підрайони: Придніпровський, Донецький і Приазовський. Придніпровський металургійний підрайон розташований вздовж правого і лівого берегів Дніпра – від Кременчука до півдня Дніпропетровської і Запорізької областей. За своїм значенням цей підрайон є найбільшим виробником сталі і прокату. На його території сформувалися три крупних металургійних промвузли: Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Запорізько-Нікопольський і Криворізький. У Дніпропетровсько-Дніпродзержинському вузлі зосереджені такі заводи: в Дніпропетровську – три металургійних, трубопрокатний, коксохімічний, металоконструкцій, а в Дніпродзержинську –металургійний комбінат, два коксохімічних заводи, в Новомосковську – трубний завод. В криворізькому вузля знаходяться металургійний комбінат, коксохімічний завод, 5 крупних гірничо-збагачувальних комбінатів, понад 15 шахт, обєднаних рудоуправліннями. В Запорізько-Нікопольському вузлі знаходяться: в Запоріжжя – металургійний комбінат «Запоріжсталь», завод «Дніпроспецсталь», коксохімічний завод і завод феросплавів, в Нікополі – південно-трубний і феросплавний заводи. Тут же розташовані Нікопольський, Великотокмакський підрайони Придніпровського марганцеворудного басейну з п-вами, які видобувають руду, а також Білозерське залізорудне родовище і гірничозбагачувальний комбінат. Руда Кременчуцького родовища використовується заводами Придніпровського підрайону і транспортується переважно по Дніпру. Донецький металургійний підрайон охоплює металургійні п-ва Донецької і Луганської областей. Це основний підрайон по в-ву коксу і чавуну. На його території сформувалися три вузли: Донецько-Макіївський, Стахановсько-Алчевський і Приторецький. Донецько-Макіївський вузол – найбільш потужний із трьох. До його складу входять Макіївський металургійний комбінат, два коксохімзаводи і трубний завод, Донецький металургійний і два коксохімічні заводи, Авдіївський коксохімзавод, Єнакіївський металургійний комбінат, Єнакіївський і Горлівський коксохімзаводи, Харцизький трубопрокатний і канатно-дротовий заводи. До цього вузла належать також потужний комплекс вогнетривких матеріалів і флюсових вапняків (Докучаєвськ, Комсомольське, Ново-Троїцьке та ін.). На півночі Донецької області зн-ся невеликий Приторецький вузол у складі Краматорського металургійного і коксохімічного заводів, Костянтинівського заводу «Вторчермет» і вогнетривів. Поблизу цих заводів зн-ся крупні центри видобутку сировини і в-ва вогнетривких матеріалів – Часів-Яр, Артемівськ, Северськ, Райське. На території Луганської області сформувався металургійний вузол, до складу якого входять Алчевський металургійний комбінат з його цехом у м.Алмазна і коксохімзавод, Стахановський коксохімічний і феросплавний заводи. Недалеко від цього вузла зн-ся Луганський трубний завод. Приазовський металургійний підрайон включає дві території: місто Маріуполь з його двома металургійними комбінатами – «Азовсталь» та ім.Ілліча, коксохімзаводом, а також північну і східну частини Керченського півострова, де зн-ся залізорудний район і Комиш-Бурунський залізорудний комбінат, та невеличкий, частково відбудований після війни металургійний завод ім.Войкова. Звязок між цими частинами підрайону здійснюється морським транспортом по Азовському морю. Незважаючи на кризовий стан, металургія Укр є основним постачальником валютних надходжень у державу. Вартість експортної пр-ції Чм Укр становила в окремі роки понад 3 млрд доларів. А її частка в загальному експорті трималась на рівні понад 40%. В країни СНД експортується більша частина металопродукції України.
Основні проблеми і перспективи розвитку металургійного комплексу України.
Перспективи розвитку металургійного комплексу України тісно пов'язані з підвищенням конкурентоспроможності продукції на основі зменшення енерго- та матеріалоємності продукції, скорочення трудових витрат, впровадження досягнень науково-технічного прогресу.
Відповідно до існуючих програмних документів у доменному виробництві впроваджуватиметься обладнання та технологія використання пиловугільного палива. У сталеплавильному виробництві максимально збільшуватимуться обсяги конверторного та електросталеплавильного виробництв на основі технологій безперервного розливу сталі з одночасним скороченням мартенівського. У прокатному виробництві створюватимуться ливарно-прокатні модулі, розширюватиметься сортамент профільного, сортового та листового прокату, реконструюватимуться діючі прокатні стани. У виробництві металевих виробів та труб передбачається істотне підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, збільшення випуску труб з антикорозійним покриттям та легованих марок сталі.
У перспективі особлива увага приділятиметься збереженню і посиленню експортної спрямованості металургійної промисловості. Захист українських товаровиробників на зовнішніх ринках, попередження антидемпінгових процедур до вітчизняних виробників, запобігання перенасиченості ринків метал о продукції та падіння цін дадуть змогу зміцнити експортний потенціал галузі. У структурі експорту продукції галузі намічено скоротити вивіз продукції сировинного напряму (чавун, заготовка сортова, сляби) та переорієнтуватися на експорт кінцевої продукції (труби, мет.вироби, листовий та сортовий прокат).
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
