36303 (659602), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Видатний російський цивіліст Матвєєв у своїй праці «Основы гражданско-правовой ответственности», виходячи із позицій цивілістики вважає, що будь-яка майнова шкода поділяється на позитивну шкоду і упущену вигоду, а також на прямі та непрямі збитки. Розмежування шкоди на позитивну та упущену вигоду здійснюється з урахуванням характеру тих майнових втрат потерпілої сторони, які стали наслідком протиправної дії чи бездіяльності. Тобто якщо втрачене наявне майно – має місце позитивна шкода, якщо порушена можливість отримання певної майнової вигоди в майбутньому, то має місце упущена вигода.

Розмежування збитків на прямі і непрямі здійснюється залежно від тих причин, які викликали цю шкоду, а саме прямі збитки знаходяться в необхідному безпосередньому зв’язку з протиправною дією чи бездіяльністю, непрямі збитки знаходяться з протиправною дією чи бездіяльністю у випадковому або опосередкованому зв’язку і водночас у необхідному зв’язку з якоюсь іншою обставиною, яка стала причиною їх виникнення [16].

Отже під прямою шкодою слід розуміти шкоду, яка є безпосереднім результатом протиправної поведінки сторони трудового правовідношення і знаходиться з цією поведінкою в необхідному зв’язку. Під дійсною шкодою слід розуміти фактичне зменшення майна та майнових прав сторони трудового правовідношення [18]. Стосовно причинового зв’язку як елементу об’єктивної сторони складу правопорушення, то він як ми з’ясували може бути як необхідний так и випадковий. Хоча на перший погляд може здатись, що до складу трудового майнового правопорушення входить не лише необхідний, але й випадковий причиновий зв’язок (п. 2 ст. 133 КЗПП), однак, на нашу думку, такий зв’язок всеодно є та повинен бути лише необхідним для того, щоб певне правопорушення ми визнавали саме трудовим та майновим.

Деякі дослідники крім того аргументують необхідність встановлення не лише необхідного причинного зв’язку між протиправним діянням і заподіяною шкодою, а й юридично значимого зв’язку [21]. Суб’єктивну сторону трудового майнового правопорушення головним чином становить вина працівника, власника або уповноваженого ним органу та її форми. Вина являє собою відношення працівника до заподіяної шкоди у формі умислу чи необережності.

Специфічною особливістю є те, що для матеріальної відповідальності роботодавця за трудове майнове правопорушення форма вини значення не має. Потрібно звернути увагу на те, що на відміну від цивільно-правової майнової відповідальності, коли передбачаються випадки майнової відповідальності без вини, матеріальна відповідальність у трудовому праві не може наступити без вини. При покладанні на працівника матеріальної відповідальності вина повинна бути обов'язково встановлена. Форма вини впливає лише на вид матеріальної відповідальності працівника, і відповідно умисне заподіяння майнової шкоди тягне за собою повну матеріальну відповідальність.

Як уже відмічалося, тягар доведення вини лежить на власникові або уповноваженому ним органі, крім випадків відшкодування шкоди працівниками, які несуть повну матеріальну відповідальність за спеціальними законами, уклали договір про повну матеріальну відповідальність або отримали матеріальні цінності за разовим дорученням. Такі працівники вважаються винними, доки самі не доведуть свою невинність у виникненні шкоди.

Висновки

Таким чином на підставі всього вищезазначеного можна зробити висновки, що трудове майнове правопорушення є єдиною фактичною підставою матеріальної відповідальності у трудовому праві. Воно є одним із 2-х різновидів трудових правопорушень, поряд із дисциплінарними проступками. Специфічними особливостями трудового майнового правопорушення є те, що воно відрізняється від дисциплінарного проступку та майнового правопорушення у цивільному праві. Трудове майнове правопорушення характеризується з одного боку тим, що особа, що його скоює обов’язково повинна перебувати у трудових відносинах. Також дії чи бездіяльність такої особи повинні порушувати конкретні норми трудового права. А з іншого боку таким правопорушенням повинна заподіюватись пряма дійсна шкода майну, що належить іншій стороні трудових правовідносин. На жаль поняття трудового майнового правопорушення, його особливості існують тільки у доктрині трудового права. Чинне трудове законодавство його не закріплює. Законопроект Трудового кодексу України також чітко не визначає та не згадує поняття трудового майнового правопорушення, хоча знову ж таки містить окремі його елементи [29]. На нашу думку, чітке закріплення у трудовому законодавстві поняття трудового майнового правопорушення, його конкретних складів мало б досить велике практичне значення та вирішувало цілу низку проблем не лише в теорії, але й на практиці.

Список використаної літератури

1. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради України, 1971, додаток до № 50, Ст. 375

2. Закон України «Про охорону праці» // Відомості Верховної Ради України, 1992, N 49, Ст. 668

3. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2003, NN 40-44, Ст. 356

4. Постанова Пленум Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" №14 від 29.12.1992. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. – Частина перша. – К.,1993. – С.87.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 1.04.1992. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. – Частина перша. – К.,1995. – С.168-169.

6. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2 т. - М.: Юрид. лит., 1982. – Т.2. - 359 с.

7. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. М., 1976.

8. Строгович М.С. Сущность юридической ответственности // Советское государство и право. 1979. №5

9. Белинский Э.С. Материальная ответственность рабочих и служащих. Киев-Донецк, 1984.

10. Стависский П.Р. Проблемы материальной ответственности в советском трудовом праве. – Киев-Одесса: Вища школа, 1982. – 183 с.

11. Стависский П. Р. Материальная ответственность предприятия в трудовых отношениях. — К.; Одесса, 1987.

12. Венедиктов В.С. Теоретические проблемы юридической ответственности в трудовом праве. – Харьков: Консум, 1996. – 136 с.

13. Юридична відповідальність у трудових правовідносинах: теорія і практика / В.С. Венедиктов. – К.: НМК ВО, 1993. – 84 с.

14. Сыроватская Л.А. Ответственность по советскому трудовому праву. – М.: Юрид. лит., 1974. – 182 с.

15. Сыроватская Л. А. Ответственность за нарушение трудового законодательства. — М., 1990. — С. 44—45.

16. Матвеев Г. К. Основания гражданско-правовой ответственности. — М.: Юрид. лит., 1970. — 312 с

17. Хуторян Н.М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин: Монографія. – К.: Інститут держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 264 с.

18. Хуторян Н. Трудове правопорушення як підстава матеріальної відповідальності// Юридический вестник. – 2002. – №3. – С.110–113.

19. Хуторян Н. Об’єкти і суб’єкти матеріальної відповідальності в трудовому праві// Зб.: “Правова держава”. – Щорічник наукових праць. – Вип.9. – 1998. – С.185–192.

20. Хуторян Н. Підстава матеріальної відповідальності в трудовому праві// Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2002. – №2. – С.139–141.

21. Яковлєв В.В. Щодо поняття матеріальної відповідальності у трудовому праві // Зб. наук. праць. Серія “Економіка і право”. Вип. 2. – Харків: Вид-во ХДАДТУ. – 1999. – С. 187–196.

22. Яковлєв В.В. Фактична підстава матеріальної відповідальності в трудовому праві // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 3. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України; Видавничий Дім “Юридична книга”. – 1999. – С. 184–191.

23. Харитонов Є.О., Чанишева Г.І. Актуальне дослідження проблем матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин // Митна справа. – 2002. – №5. – С.98–99.

24. Трудове право України: Підручник / За ред. Н. Б. Болотіної, Г. І. Чанишевої. — 2-ге вид., стер. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2007. — 564 с.

25. Трудове право України. Підручник. / За загальною редакцією Н.М. Хуторян. – К.: 2007 – 428 с.

26. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, 3. Я. Козак та ін.; За ред. П. Д. Пилипенка. — 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. — 544 с.

27. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б. С. Стичинський, І. В. Зуб, В. Г. Ротань. К., 2002— С. 583.

28. Карпенко Д.О. Нове законодавство України про працю. - Київ: Знання, 1991 р.

29. Законопроект Трудового кодексу України, підготовлений до другого читання станом на 10.12.2009р.

Характеристики

Список файлов реферата