33753 (658895), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Єдиний економічний ринок характеризується наступними трьома параметрами: динамізмом, ефективністю і гармонією відносин, що пов’язують їх. Динамізм єдиного економічного ринку забезпечується свободою пересування осіб, товарів, капіталів і послуг. Ефективність – відповідністю форм управління економічним вимогам. Гармонія – обгрунтованими пропорціями в галузевому і регіональному розвитку економіки.

В сучасних федераціях знято практично всі обмеження на пересування осіб, товарів, капіталів і послуг. А протекціоністські, дискаримінаційні акції збокуц суб’єктів федерації стримуються відповідними конституційними нормами. Так, Конституція США встановлює: “Ні один штат не повинен видавати чи застосовувати закони, котрі обмежують привілеї і льготи громадян США… позбавляти свободи чи власності без належної правової процедури… відмовляти кому-небудь в межах свлєї юрисдикції в рівному захисті з боку законів” (XIV поправка).

Норми, аналогічні вищенаведеним, містяться і в Конституції Канади, але доповнені вони наступним положенням: “Кожний громадянин Канади і кожна особа,що має постійне місце проживання в Канаді, наділені: а) правом пересування і вибору місця проживання в будь-якій з провінцій”. Вилучення з цього принципу допускається лише в тому випадку, якщо рівень безробіття в будь-якій провінції вище, ніж в цілому по країні (розд.6 Хартії прав і свобод 1982 р.).

Більш послідовним в цьому питанні Федеральний Конституційний Закон Австрійської Республіки: “Територія Федерації єдина в сфері валютних, господарських і митних відносин. Всередині федерації не можуть встановлюватися митні чи інші транспортні обмеження” (стаття 4). “Кожний громадянин Федерації має в кожній з земель ті ж права і обов’язки, що і громадяни цієї землі” (пункт 3 статті 6).

Федеральні конституції містять ряд гарантій прав суб’єктів федерації. Перш за все необхідно підкреслити такі основні принципи федералізму, як рівність суб’єктів федерації і незалежність у вирішенні питань внутрішньої політики. Конституціями визнано наявність власних правових і політичних систем суб’єктів федерації. А захист їх прав багато в чому забезпечується конституційним наглядом чи контролем. Так, наприклад, в США більшість законів Конгресу і актів федеральної виконавчої влади були визнані неконституційними на тій підставі, що вони вторгалися в предмети відання штатів.

Гарантією прав штатів, земель і кантонів служить також формування верхніх палат союзних парламентів на основі рівного представництва суб’єктів федерації. В США кожний з штатів представлений в Сенаті двома сенаторами. Аналогічним чином формуються верхні палати парламентів деяких інших федерацій (Швейцарії, Мексики, Австралії, Аргентини, Венесуели, Бразилії, Пакістану). В семи федераціях (Канаді, Австрії, ФРН, Малайзії, ОАЕ, Індії, Нігерії) представництво суб’єктів федерації в верхній палаті парламенту визначається на основі чисельності населення. Так, наприклад, в ФРН кожна з земель має в Бундесраті не менше ніж три голоси. Землі з населенням більше ніж два мільйони мешканців представлені в Бендесраті чотирма, а землі з населенням більше ніж п’ять мільйонів мешканців – пятьма законодавцями.

Однією з найбільш дієвих гарантій прав штатів, земель чи кантонів є порядок прийняття нової чи зміни діючої конституції. Яка-небудь кардинальна зміна балансу сил на користь федерації може бути здійснене лише зі зміною тексту конституції, що в ряді випадків вимагає його санкціонування певною кількістю суб’єктів федерації. Так, в США поправки до Конституції мають бути ратифіковані ¾ легіслатур чи конвентів штатів. В Індії конституційні поправки, що стосуються виконавчої чи судової влади Союзу, відносин між Союзом і штатами, правового статусу штатів і деяких інших питань, мають бути ратифіковані законодавчими зібраннями не менше половини штатів. В Швейцарії, Австралії і деяких інших федераціях поправки до конституцій повинні отримати схвалення на референдумі.

До числа гарантій прав суб’єктів федерації слід віднести також вимогу цілісності і недоторканості території штатів, земель чи кантонів, кордони яких не може бути змінено без попередньої згоди їх представницьких органів. Окремі конституції закріплюють ряд додаткових гарантій. Наприклад, в ФРН при заключенні договорів, що торкаються інтересів окремих земель, необхідно проведення консультацій з ними. В багатьох федераціях центральні органи проводять переговори з суб’єктами федерації перед прийняттям законів, що регулюють важливі сторони державного життя.

Особливе значення мають конституційні норми, що гарантують збереження культури, мови, традицій націй і народностей багатонаціональних федерацій.

Проте, федеральні конституції допускають окремі обмежувальні заходи. Суб’єкти федерацій вправі передбачати обмеження на зайняття певними професіями, вводити місцеві податки, пред’являти відповідні вимоги до діяльності фізичних і юридичних осіб на своїх територіях. Але при цьому не допускається дискримінація мешканців інших штатів, провінцій, земель чи кантонів. Не можуть бути застосовані і “обтяжуючі” торгівлю обмеження, за виключенням тих з них, котрі виправдані законною метою (охорона навколишнього середовища, карантин, безпека дорожнього руху і т.і.).

Список використаних джерел та літератури

1. Теория государства и права. Теория государства./Под ред. проф. А.Б Венгерова.- М.,2005.- С.84 – 86

2. Федерация в зарубежных странах.Под ред. Д.А.Ковачева.- М.,2008.- С.5-9

3. Алексеев С.С. Государство и право. М.: Юридическая литература.,2006. – 354с.

4. Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. Посібник. – К.: Вища шк., 2004. – 464с.

5. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К.: Вентурі.,2007. – 304с.

Характеристики

Список файлов реферата