28699 (657035), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Слід зазначити, що організаційна структура на різних рівнях одного відомства є неоднорідною за переліком організаційних підрозділів і за закріпленими за ними функціями. До того ж, перелік функціональних підрозділів на верхньому рівні часто змінюється, змінюються й їхні функції. А це спричинює значні ускладнення під час розроблення типових модулів і пакетів прикладних програм для автоматизації функцій державного управління.

Наступним принципом створення ІС в державному управлінні є принцип інтеграції. Інтеграцію можна визначити як спосіб об’єднання окремих компонентів в одну систему, яка забезпечує узгоджену і цілеспрямовану їхню взаємодію. Складність інтеграції ІС державного управління обумовлена різнорідністю їхньої функціональної належності. Інтеграцію ІС можна розглядати в кількох аспектах: функціональному, організаційному, інформаційному, програмному, технічному, економічному [31]. У державному управлінні інтеграція за наведеними аспектами проводиться «по вертикалі» і «по горизонталі». Вертикальна інтеграція зводиться до взаємодії локальних ІС, створених на районному, обласному і державному рівнях. Така інтеграція веде до створення корпоративних ІС у відповідному відомстві.

Інтеграція «по горизонталі» зводиться до взаємодії різних за функціональною належністю ІС на одному рівні державного управління. У результаті такої інтеграції створюються нові ІС - ІС державної адміністрації районного, обласного і державного рівнів (Кабінету Міністрів і Президента України).

Суттєве значення при запровадженні ІС державного управління має створення динамічної моделі, яка б адекватно відображала реальний стан об’єкта, що управляється (наприклад, стан сплати податків кожним суб’єктом господарювання). Фізично така модель являє собою БД, в яку постійно вносяться зміни, що характеризують об’єкт управління. Тут є важливим запровадження зворотних зв’язків у системі управління, постійне порівняння прогнозних і планових показників з фактичним станом об’єкта.

Поряд із наведеними, при створенні ІС державного управління дотримуються й інших принципів. Це, зокрема:

1. принцип сумісності - полягає у спроможності різних видів ІС та їхніх елементів взаємодіяти у процесі функціонування;

2. принцип стандартизації та уніфікації - полягає у необхідності застосування типових елементів ІС (наприклад, єдиної системи класифікації) в державному управлінні, єдиних пакетів для організації передавання інформації (наприклад, Х 400, Х-25);

3. принцип розвитку - особливо необхідний для створення ІС державного управління, оскільки саме державне управління в Україні постійно вдосконалюється;

4. принцип доступу кінцевого користувача - користувач повинен мати засоби доступу до БД різного рівня, якщо вони йому необхідні в роботі;

5. принцип концептуальної спільності - полягає в обов’язковому дотриманні єдиної методології створення ІС у різних відомствах державного управління.

Наведених принципів доцільно дотримуватися на всіх стадіях створення і функціонування ІС, що забезпечить ефективність, надійність і подовження життєвого циклу інформаційних систем державного управління.

2. Інформаційні системи державного управління на макрорівні

Розглядаючи склад, основні функції та взаємозв’язки інформаційних систем макрорівня, насамперед визначимо, які саме інформаційні системи належать до макрорівня в державному управлінні. Оскільки основоположною функцією державного управління є економіка як база, як фінансові можливості для реалізації інших функцій держави, то за основу для розподілу системи державного управління на макрорівень і мікрорівень доцільно взяти принципи виокремлення макроекономіки. За цими принципами макроекономіка - це функція держави, яка включає фіскальну політику, монетарну політику, визначення сукупності макроекономічних показників і методів державного регулювання економіки. Для виконання цієї державної функції створено систему державних органів законодавчої, виконавчої та судової влади. Автоматизація функцій центральних органів влади здійснюється інформаційними системами державного управління на макрорівні згідно з Національною програмою інформатизації.

Склад ІС державного управління на макрорівні визначається переліком центральних органів влади на основі аналізу спільності таких систем, їхніх інформаційних зв’язків і процесів запровадження в них комп’ютерних технологій. На макрорівні доцільно виділити три сфери дії інформаційних систем - фінансово-економічну, соціальну та адміністративно-правову. Необхідність такої класифікації підтверджується не тільки спільністю і однорідністю функцій, а й доцільністю організації в цих сферах спільних інформаційних ресурсів, єдиного інформаційного простору.

До складу інформаційних систем, що функціонують у фінансово-економічній сфері, входять: інформаційно-аналітична система Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, автоматизована інформаційно-аналітична система Міністерства фінансів України, автоматизована система Державного казначейства України, інформаційно-аналітична система Державної податкової служби України, інформаційно-аналітична система Державної митної служби України, інформаційна система Національного банку України, інформаційно-електронна система Центрального депозитарію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, інформаційно-обчислювальна система Державного комітету статистики, інформаційно-аналітична система Рахункової палати. Основною функцією наведених вище інформаційних систем є формування засобами комп’ютерних технологій макроекономічних показників, необхідних для державного управління. Склад таких показників виведено на сайт htt://bank.gov.ua/Makro/pok.htm для загального доступу. Основні макроекономічні показники економічного і соціального стану України в динаміці наведено в табл. 2.1. Перелік цих показників може змінюватися щорічно. Сьогодні автори наукових статей пропонують додатково ввести й інші показники, зокрема доходи бюджету на душу населення, витрати на душу населення і т. п. Розрахунок макроекономічних показників ведеться в розрізі функцій державного управління: прогнозування, планування, облік і складання зведеної статистичної звітності, реалізація контрольних функцій та в процесі підтримки прийняття політичних рішень. Кожна з цих функцій в основному виконується відповідним державним органом.

Таблиця 2.1 - Основні макроекономічні показники економічного і соціального стану України в динаміці

Показник	Рік
	2001	2002	2003	2004
Валовий внутрішній продукт, млн грн	15 021	30 583
Темпи зростання до відповідного періоду попереднього року, %
у порівнянних цінах	107,7	107,2
Обсяг промислової продукції, млн грн	14 824	30 154
Темпи зростання до відповідного періоду попереднього року, %
у порівнянних цінах	111,6	110,8
Обсяг продукції сільського господарства, млн грн	1640	3258
Виробництво товарів народного споживання, млн грн	2791	5679
Інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення), млн грн	...	...
Роздрібний товарооборот, млн грн	3079	6225
Обсяг вироблених послуг, млн грн	2786	3022
Фінансові результати підприємств та організацій від звичайної діяльності до оподаткування, млн грн	886	...
Питома вага збиткових підприємств, %	40	...
Середньомісячна номінальна заробітна плата працівників, грн	400,59	391,20
Індекс реальної середньомісячної заробітної плати працівників, %
Доходи населення, млн грн	12 802	13 227
Витрати та заощадження населення, млн грн	12 802	13 227
Індекс споживчих цін, %
до грудня попереднього року	101,5	102,6	103,7	104,5
Індекс цін виробників промислової продукції, %
до грудня попереднього року	100,5	101,2	103,3	103,6
Рівень безробіття (на кінець періоду), %	3,9	4,0
Експорт товарів і послуг, млн дол. США	...
Імпорт товарів і послуг, млн дол. США	...
Коефіцієнт обслуговування зовнішнього боргу, %	...
Валові міжнародні резерви	...
у % до ВВП:
доходи Зведеного бюджету	30,9	32,1
видатки Зведеного бюджету	21,2	24,9
профіцит Зведеного бюджету	9,7	7,2
Сальдо поточного рахунка платіжного балансу	...

Основні прогнозні макроекономічні показники, міжгалузевий баланс та інші показники соціально-економічного розвитку країни визначаються інформаційною системою Міністерства економіки. Для розрахунків використовуються нормативно-довідкові БД, архівні БД, з яких вибираються макроекономічні показники за попередні роки для визначення динаміки змін, та БД з поточними звітами, що надходять від ІС Держкомстату, ІС Мінфіну, ІС НБУ, а також від ІС галузевих міністерств, в тому числі Держпромполітики, Держкоменергозбереження, Мінтрансу, Мінпаливенерго, Мінагрополітики, Мінпраці та ін. Результати розрахунків після аналізу спеціалістами Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України подаються галузевим міністерствам і комітетам, у тому числі Мінфіну, для використання в бюджетному процесі.

Бюджетний процес - це основна, узагальнююча складова державного планування на календарний рік. Здійснюється він протягом року, що передує плановому, відповідно до бюджетної резолюції, в якій етапи технології складання бюджету прив’язуються до календаря. Основні функції зі складання бюджету, особливо на завершальних його етапах, покладено на Міністерство фінансів України. До нього надходить інформація для бюджетного процесу від усіх інформаційних систем органів державної влади і по всій її вертикалі. Для складання бюджетів (державного, місцевого і зведеного) усі державні органи формують кошториси надходжень і витрат. Крім того, кожна державна структура здійснює планування своєї діяльності на рік у відповідних показниках (наприклад, казначейство виконує розпис бюджетних коштів по головних розпорядниках їх на рік, у тому числі й по кварталах.

Наступною функцією державного управління в сфері економіки і фінансів є облік і складання зведеної звітності. Ця функція порівняно з іншими має найвищий рівень автоматизації, тут процеси найбільше формалізовано. Облік і складання звітності здійснюються в усіх без винятку державних органах, але основне завдання в цьому напрямі покладено на Держкомстат, Національний банк, Держказначейство, Державну податкову адміністрацію, Мінфін України. Інформаційні системи цих центральних органів державної влади мають функцію автоматизації складання зведених облікових регістрів і звітності, у низових структурах ведеться аналітичний облік і складаються звіти, які за заданою схемою передаються на верхній рівень. У Держкомстаті України фактичні дані нагромаджуються в звітних документах, перелік яких охоплює всі види економічної діяльності (їх понад 300). Нагромадження показників ведеться і за системою національних рахунків: рахунок товарів і послуг, рахунок виробництва, рахунок доходів, рахунок нагромадження, рахунок «іншого світу», міжгалузевий баланс. У Національному банку України статистична звітність формується автоматично на основі звітних файлів (кількість їх сягає 80). Облік показників виконання бюджетів веде Державне казначейство України, Державна податкова служба, а на завершальній стадії - Міністерство фінансів України. Між інформаційними системами зазначених центральних органів виконавчої влади здійснюється інтенсивний обмін даними, але ця проблема на сьогодні залишається мало дослідженою.

Контрольну функцію державного управління покладено на Рахункову палату Верховної Ради України і Головне контрольно-ревізійне управління Міністерства фінансів України згідно із Законом України «Про Рахункову палату Верховної Ради України» (1996 р.). Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, що має здійснювати контроль за своєчасністю виконання видаткової частини Державного бюджету України, витраченням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням, за утворенням і погашенням внутрішнього та зовнішнього руху коштів в установах НБУ, за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля. Для автоматизації цих функцій в Рахунковій палаті створено інформаційно-аналітичну систему, основними елементами якої є інформаційна база та комунікаційні вузли електронної пошти Рахункової палати для зв’язку з органами державної влади, відомствами та організаціями з метою збирання необхідної інформації.

Державний фінансовий контроль за виконанням бюджетів, за цільовим витрачанням коштів бюджетними організаціями здійснює ГоловКРУ, яке має в своєму розпорядженні засоби обчислювальної техніки для планування та обліку контрольно-ревізійних робіт, підтримки нормативної бази і статистичних даних, розв’язування задач аналізу фінансового стану державних установ, а також для обміну інформацією. Наявність технічної і програмної бази дає змогу спеціалістам контрольно-ревізійної служби застосовувати комп’ютерні технології для організації та проведення перевірок, а в перспективі - виконувати такі перевірки через комп’ютерні мережі.

Характеристики

Список файлов реферата