28451 (656881), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Кандидат на пост прем'єр-міністра може бути висунутий як громадянами, так і політичними партіями і блоками. Основний закон закріплює, що блок, що має не менше 10 членів у складі попереднього парламенту і має список кандидатів до нового парламенту, може висувати свого кандидата на цю посаду. Крім того, 50 000 громадян має право висувати кандидата на пост прем'єр-міністра.5
Згідно з Основним законом обраним вважається кандидат, за якого проголосувала абсолютна більшість виборців. А у випадку, якщо жоден з кандидатів не отримає такої більшості, проводиться другий тур. Щоб зайняти пост прем'єр-міністра, у другому турі потрібно отримати просту більшість голосів. Обраний повинен представити Кнесету склад свого уряду і його програму протягом 45 днів з дня опублікування результатів виборів.
Відповідно до п. 5 Основного закону, один або два міністри можуть бути заступниками прем'єр-міністра, при цьому треба відзначити, що до 1977 р. пост заступника голови уряду міг займати один міністр. Для досягнення політичного компромісу між партіями в 1977 р. була прийнята поправка до Основного закону, на підставі якої прем'єр-міністр став мати двох заступників.
До компетенції уряду входить:
- Визначення внутрішньої і зовнішньої політики держави;
- Складання та виконання бюджету;
- Управління державним апаратом;
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
-
Конституції нових держав Європи та Азії / Упорядник С. Головатий. – К.: Право, 2006. – С. 244
-
Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран. – М.: Юристъ, 2007. – С. 274-275
-
Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – К.: АртЕк, 2005. – С. 258
-
Федоров І.В. Історія держави і права зарубіжних країн, К.; Вища школа,2004. – С. 263
-
Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. -М.:Наука, 2006.- C. 152-153
1 Конституції нових держав Європи та Азії / Упорядник С. Головатий. – К.: Право, 2006. – С. 244
2 Чиркин В. Е. Конституционное право зарубежных стран. – М.: Юристъ, 2007. – С. 274-275
3 Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. -М.:Наука,2006.- C. 152-153
4 Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – К.: АртЕк, 2005. – С. 258
5 Федоров І.В. Історія держави і права зарубіжних країн, К.;Вища школа,2004. – С. 263












