27926 (656544), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Згідно із ст. 48 КПК України з моменту допуску до участі у справі захисник має право:

- до першого допиту підозрюваного або обвинуваченого мати з ним побачення віч-на-віч, а після першого допиту - без обмеження їх кількості і тривалості;

- мати побачення із засудженим і особою, до якої застосо­вано примусові заходи медичного характеру;

- бути присутнім при допитах підозрюваного і обвинува­ченого, а також при провадженні інших слідчих дій, що про­водяться за їх участі або за клопотанням підозрюваного, об­винуваченого або його захисника;

- з дозволу особи, яка провадить дізнання, або слідчого брати участь і в інших слідчих діях;

- застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при оз­найомленні з матеріалами справи - з дозволу особи, яка про­вадить дізнання, або слідчого, а в суді, якщо справа розгля­дається у судовому засіданні, - з дозволу судді або суду;

- знайомитися з матеріалами, якими обґрунтовується за­тримання підозрюваного, або обрання запобіжного заходу, або пред’явлення обвинувачення, а після закінчення поперед­нього слідства - з усіма матеріалами справи;

- виписувати з матеріалів справи, з якими він ознайомив­ся, необхідні відомості;

- брати участь у судовому розгляді справи;

- подавати докази і заявляти клопотання та відводи;

- подавати скарги на дії та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду;

- збирати відомості про факти, що можуть бути викорис­тані як докази у справі, зокрема, одержувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об’єднань, а від громадян - за їх згодою;

- ознайомлюватися на підприємствах, в установах та організаціях з необхідними документами і матеріалами, за ви­нятком тих, таємниця яких охороняється законом;

- одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань.

Особа, яка провадить дізнання, і слідчий повинні своєчасно повідомляти захисника про час і місце провадження слідчих дій, що проводяться за участю підозрюваного або об­винуваченого чи за клопотанням захисника.

Якщо захисник присутній при провадженні слідчих дій, він має право ставити запитання допитуваним особам, подавати письмові зауваження з приводу неправильності або неповноти запису у протоколі відомостей про слідчі дії. Особа, яка прова­дить дізнання, і слідчий можуть відхилити поставлене захисни­ком запитання, але вони зобов’язані занести його у протокол.

Відмова захисника при провадженні дізнання, поперед­нього слідства і в судовому засіданні від захисту підозрювано­го, обвинуваченого і підсудного не допускається.

Захисник не вправі розголошувати дані, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням професійних обов’язків. Через цю обставину він не може бути допитаний.

Документи, зв’язані з виконанням адвокатом обов’язків захисника у кримінальній справі, не підлягають огляду, розго­лошенню або вилученню особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором, суддею або судом без згоди захисника.

Не може бути внесено подання органу дізнання, слідчого, прокурора, а також винесено окрему постанову судді або ух­валу суду щодо правової позиції захисника у справі.

Якщо захисник не згоден з позицією підзахисного, він не повинен діяти всупереч його інтересам, не має права вислов­лювати своє переконання у винності підзахисного, якщо той себе таким не визнає.

Захисник повинен використовувати всі передбачені в за­коні засоби захисту з метою з’ясування обставин, що виправ­довують підозрюваного, обвинуваченого і підсудного або по­м’якшують чи виключають їх відповідальність, і надавати їм необхідну юридичну допомогу, своєчасно з’являтися для участі у провадженні тих процесуальних дій, в яких його участь є обов’язковою.

У разі неявки захисника слідчі дії, в яких участь захисника не є обов’язковою, проводяться без нього.

Захисник нарівні з іншими учасниками процесу несе кри­мінальну відповідальність за розголошення без дозволу слідчого даних попереднього слідства.

Права захисника, його честь і гідність охороняються за­коном. Забороняється прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв’язку з перевіркою їх діяльності без санкції на те прокурора рангом не нижче прокурора області або м. Києва. Кримінальну справу проти адвоката може бути порушено тільки прокурором відповідного рівня.

Одним із найбільш діючих засобів, які дозволяють адвокату виконувати свої професійні обов'язки в кримінальному процесі, є заява клопотань. З їхньою допомогою він доводить до відома слідчого, прокурора і суду свою думку про доведеність обвинувачення, обґрунтованості кваліфікації, доцільності прийняття конкретних процесуальних рішень, сприяє зборові, перевірці й оцінці доказів. Клопотання адвоката - це письмове або усне його звертання до осіб, які уповноважені здійснювати кримінально-процесуальну діяльність по доведенню і прийняттю рішення в справі, про вчинення цими особами дій, які входять у їхню компетенцію, спрямовану на захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. У клопотаннях адвоката можуть ставитися питання про витребування і прилучення до справи документів і предметів, про виклик нових свідків, проведення допитів, очних ставок та інших слідчих і судових дій, про скасування або заміну запобіжного заходу, про закриття справи і т.д.

Адвокат вправі заявити відвід посадовим особам, що приймають участь у розслідуванні і розгляді справи⁹. Адвокат може оскаржити будь-які дії і рішення слідчих органів, прокурора, судді і суду, котрий, на його думку заподіюють шкоду законним інтересам його клієнта.

При ознайомленні з матеріалами справи адвокат має право: робити виписки, мати побачення з обвинувачуваним, роз'яснювати йому зміст обвинувачення, обговорювати з ним питання про заяву клопотань, подавати докази, заявляти відводи, оскаржувати дії і рішення слідчого і прокурора¹⁰.

У судовому розгляді захисник представляє і захищає права і законні інтереси підсудного, по суті будучи представником підза­хисного. Він діє в інтересах підсудного, за згодою підсудного, за до­рученням підсудного, сприяє підсудному у здійсненні його прав, ви­користовує свої права на захист його інтересів, не повинен вживати ніяких заходів, які можуть зашкодити підсудному.

«Тут захисник, - зазначав М.С. Строгович, - захищає підсудного перед судом, віднаходить із обставин справи все, що може сприяти підсудному, полегшити його становище. За­хисник може оспорювати обвинувачення, спростовувати по­кладені в основу обвинувачення докази і подавати докази на користь підсудного. Якщо підсудний заперечує свою винність, оспорює обвинувачення, стверджує, що він не вчиняв злочину, в якому його обвинувачують, захисник не може обрати проти­лежну позицію, стверджувати, що він вважає підсудного вин­ним, і звести захист до виявлення в діянні підсудного пом’як­шуючих обставин. Якби захисник так побудував свій захист, це фактично означало б, що підсудний залишився без захисту, а в деяких випадках отримав би в особі захисника додатково­го обвинувача» ¹¹.

Якщо підсудний заперечує свою винність у суді, захисник не вправі будувати захист на своєму суб’єктивному переко­нанні про його винність або на визнанні підзахисним своєї вини на попередньому слідстві або під час побачень з адвока­том віч-на-віч. Він зобов’язаний аналізувати докази і відшукувати все, що може посіяти сумнів у винності підсудного або послужити його виправданню.

У суді захисник має право брати участь у дослідженні до­казів, подавати докази, заявляти клопотання, викладати суду свої доводи. Беручи участь у судових дебатах, він може давати оцінку доказам, робити свої заяви про їх належність до спра­ви, допустимість, достовірність і достатність, висловлювати свої судження щодо сумнівів у винності підсудного або вказу­вати на факти, що підтверджують його невинність.

Основний принцип захисника, якого він має дотримува­тись, беручи участь у справі, - презумпція невинності обвинува­ченого у злочині. Захисник повинен керуватися принципом не­винності підзахисного і зробити все для його реалізації у кримінальному процесі.

Адвокат-захисник є одним із суб'єктів касаційного оскарження судових рішень - вироку і ухвали суду, вироку чи постанови судді, які ще не набрали чинності (ст.ст. 347, 354 КПК). До подання касаційної скарги він повинен з'ясувати думку підзахисного з цього питання. Всупереч бажанню підзахисного адвокат не може подавати скаргу. У касаційній скарзі аналізується вирок і викладаються касаційні доводи з посиланням на закон, який було недодержано судом першої інстанції, із зазначенням конкретних підстав для скасування або заміни вироку на користь підзахисного (ст. 367 КПК).

Крім касаційної скарги на вирок суду чи судді, адвокат складає заперечення на касаційне подання прокурора, касаційну скаргу іншого учасника процесу (ч.1 ст.349 КПК), а також окрему скаргу - на ухвалу суду чи постанову судді (ч.2 ст.354 КПК). Адвокат має право подати до касаційної інстанції нові матеріали (довідки, характеристики, копії документів, фотознімки місця події та інших об'єктів, письмову думку спеціаліста тощо), які, заповнюючи прогалини судового слідства, можуть мати значення для вирішення питання про зміну чи скасування вироку (ст.361 КПК).

Не менш важливою частиною участі захисника-адвоката в касаційному провадженні є його усні пояснення в суді касаційної інстанції. Критично аналізуючи вирок, докази, на яких він ґрунтується, адвокат коротко, чітко і ясно викладає суть касаційної скарги. Зосереджуючись на одному чи кількох найважливіших з точки зору захисту моментах, прагнучи переконати суд в наявності підстав для скасування або зміни вироку в бік поліпшення становища підзахисного.

У наглядному провадженні, на відміну від касаційного, скарга адвоката-захисника не є безпосереднім законним приводом до перегляду вироку. Згідно зі ст.384 КПК і до ст.39 "Закону України про прокуратуру" це допускається лише за протестом голів судів та прокурорів не нижче обласного рівня, а також їх заступників. Отже, для того, щоб справа була розглянута судом наглядної інстанції, адвокату необхідно звернутися зі скаргою порядком нагляду до тієї службової особи, яка має право опротестувати судове рішення, що набрало чинності. Скарга містить прохання про витребування справи для опротестування порядком нагляду рішення суду першої, касаційної або нижчестоячої наглядної інстанції, залежно від того, де, на думку адвоката, була допущена судова помилка, а при необхідності - ще й про зупинення виконання вироку (ст.387 КПК). До наглядної скарги додаються завірені копії судових рішень, а також відмови від опротестування судових рішень нижчестоячими інстанціями. Адвокат подає скаргу від свого імені. Він має проінформувати підзахисного як про спрямування наглядної скарги, так і про всі етапи її проходження з передачею йому копії скарги і відповідей наглядних інстанцій.

Важливим етапом участі захисника в наглядному провадженні є доповідання аргументів скарги на особистому прийомі в прокуратурі або в суді особі, яка має право опротестовувати судові рішення порядком нагляду, або ж особі, яка уповноважена вивчити скаргу, і висловити по ній свої міркування компетентній особі.

У судове засідання засуджений та його захисник можуть бути запрошені судом наглядової інстанції для дачі пояснень лише в необхідних, на думку суду, випадках (ст.358 КПК). В суді наглядної інстанції захисник обґрунтовує підстави скасування або зміни вироку суду (судді) на користь свого підзахисного, одночасно заперечуючи доводи протесту прокурора чи голови суду.

Висновки

“Это был одинокий борец. В нем на

первое место большей частью

выступала мысль, иллюзорно полагающий,

что праведное слово само пробьет себе путь.

(Альберт Швейцер)

Світовий досвід адвокатської практики був узагальнений у підсумковому документі VIII Конгресу ООН із запобігання злочинам, який відбувся у серпні 1990 року. В "Основних положеннях про роль адвокатів" на основі принципових засад Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, Міжнародних пактів про громадянські, політичні, економічні, соціальні і культурні права, ряд інших загальновизнаних документів детально висвітлено всі сторони діяльності адвокатів, їх права, обов'язки, а також зобов'язання урядів, судових та адміністративних органів щодо забезпечення ефективної роботи адвокатів з консультування та надання допомоги всім, хто її потребує в судах, трибуналах та адміністративних органах.

Законодавчі акти України враховують міжнародний досвід. Так у статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесені ряд положень, які сприяють діяльності адвокатури і перш за все це пункт, згідно з яким обвинувачуваному забезпечується право на захист. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права у статті 14 проголошує право кожної людини в разі її обвинувачення у вчиненні протиправної дії захищати себе особисто або через посередництво обраного нею захисника. Це ж положення закріплене і в статті 59 Конституції України. Варто вказати, що адвокатура представлена і у Вищій раді юстиції трьома представниками, рекомендованими з'їздом адвокатів України.

В кримінальному судочинстві захисник – це учасник кримінального процесу, на якого покладено функцію захисту, і в силу цього він зобо­в’язаний використовувати всі зазначені в законі засоби і спо­соби з метою з’ясування обставин, що виправдовують підза­хисного чи пом’якшують його відповідальність.

Cписок використаної літератури:

1. Конституція України.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України.

3. Закон України "Про адвокатуру".

Характеристики

Список файлов реферата