27711 (656409), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

1) корисливість та умисність злочинів;

2) здійснення в процесі професійної діяльності, використання службового становища, корумпованість;

3) здійснення повноцінними суб’єктами економічних відносин, маскування під законну економічну діяльність або "невдалу" економічну діяльність;

4) швидке реагування на зміни в економіці та законодавстві, ринковій кон’юнктурі, легка адаптація до нових форм і методів ведення підприємницької діяльності;

5) високоінтелектуальний характер;

6) широке застосування в злочинній діяльності різноманітних технічних засобів та останніх досягнень науково-технічного прогресу;

7) значний розмір збитків;

8) множинний характер проявів злочинної діяльності;

9) перерозподіл матеріальних благ як наслідок економічних злочинів;

10) тривалий, систематичний характер;

11) здійснення без використання насильства;

12) високий рівень латентності.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ

Українські та закордонні вчені займаються ґрунтовним дослідженням та глибоким аналізом даної проблеми. Камлик М.І. основну увагу приділяє економіко-правовому аспекту даного питання; Архіпова Н.И., Сєдова О.Л. досліджують роль персоналу в забезпеченні економічної безпеки підприємства; захист комерційної таємниці підприємства за українським законодавством аналізує Іваницька Н.І. Разом з тим недостатньо уваги приділяється питанням щодо практичних рекомендацій задля підвищення ефективності попередження економічних злочинів на сучасному українському підприємстві.

У наш час зростає кількість злочинів, що вчиняються у сферах службової та господарської діяльності. Статистика свідчить, що лише в 2004 році було виявлено більш як 44,1 тис. злочинів, зареєстрованих в сфері економіки. Згідно Кримінального кодексу України виділяють 58 видів злочинів, які вчиняються в економічній сфері.

Економічна безпека підприємства – це такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу , персоналу , інформації, технологій, техніки, прав) і підприємницьких можливостей, при якому гарантується найбільш ефективне їх використання для стабільного функціонування і динамічного науково-технічного і соціального розвитку , здатність швидко попередити та нейтралізувати внутрішні та зовнішні негативні впливи.

До основних факторів, що впливають на рівень економічної безпеки відносять багато факторів одними з основних внутрішніх факторів є стан і кваліфікація трудових ресурсів, соціальний захист робітників. Одночасно для формування ефективної системи попередження даних злочинів, їх поділяють на специфічні групи:

а) злочини, які вчиняються службовими особами – злочини, які вчиняються у сфері службової діяльності, а також інші злочини, суб’єктом яких є службова особа;

б) злочини, які вчиняються шляхом незаконного використання підприємцем своїх прав або їх порушення;

в) злочини в кредитно-фінансових та податкових сферах;

г) злочини, пов’язані з безпосередньою діяльністю на ринках, щодо монополістичних дій та обмеження конкуренції;

ґ) злочини, пов’язані з незаконним одержанням і розголошенням відомостей, що становлять комерційну і банківську таємницю;

д) злочини, пов’язані з процедурою банкрутства тощо.

Однією з найцікавіших та най непередбачуваних груп економічних злочинів, на нашу думку , є злочини, які вчиняються власними співробітниками підприємства, адже дана група злочинів може бути віднесена до тих, що виникли в результаті розвитку внутрішніх загроз, хоча, можливо, й мали зовнішній привід. Саме скоєння того чи іншого злочину, який вчиняється персоналом фірми, може бути безпосередньою оцінкою роботи служби економічної безпеки підприємства або послужити приводом для запровадження комплексної системи економічної безпеки підприємства. Тому вважається, що для самого підприємства виділення даної групи злочинів є обов’язковим для ефективної боротьби з ними.

Менеджери різних рівнів, співробітники відділу економічної безпеки або інші уповноважені співробітники повинні проводити роботу для усунення ризиків виникнення економічних злочинів, пов’язаних з володінням певною частиною персоналу інформацією, яка може розцінюватися як комерційна таємниця, недостатнім кваліфікаційно-освітнім рівнем працівників, помилками та зловживаннями. Безпосередньо до системи попередження та боротьби з економічними злочинами, що вчиняються співробітниками підприємства відносять дві групи заходів:

а) керування кадровими ризиками. Діями уповноважених осіб на даному етапі можуть бути розробка інструкції про допуск персоналу фірми до роботи з документами, що містять комерційну, банківську чи іншу таємницю, що охороняється законом, організація ведення закритого діловодства тощо;

б) вдосконалення кадрових технологій. На цьому етапі персонал відділу економічної безпеки повинен працювати в комплексі з співробітниками інших відділів, наприклад такими як:

1) відділ кадрів, який безпосередньо займається підбором, відбором, наймом, звільнення персоналу . Ефективна робота саме цього відділу одним з основних методів попередження економічних злочинів, що вчиняються співробітниками підприємства;

2) штатний психолог підприємства. На нашу думку , у наш час є уже обов’язковим існування посади штатного психолога підприємства, який виявлятиме у майбутнього співробітника схильності до вчинення злочинних дій чи бездіяльності;

3) користування послугами коуча або, що на нашу думку є ще ефективніше, формування керівника-коуча, адже це забезпечить максимально оперативне реагування на зміну мікроклімату в колективі;

4) відділ оцінки та підвищення кваліфікації або кадровий відділ, що виконуватиме функції оцінки, підготовки необхідних спеціалістів та їх перепідготовки з врахуванням профілактики загроз економічної безпеки).

Розглянемо систему заходів, що мають здійснюватися або контролюватися безпосередньо керівником підприємства:

а) в функціональному відношенні:

1) вироблення, визначення та при необхідності погодження загальної мети діяльності підприємства та формування на її основі загальної стратегії;

2) участь в планування потреби підприємства в персоналі, враховуючи існуючий кадровий склад;

3) участь в залучені, відборі та оцінці персоналу;

4) участь у визначення доцільності та особливостей підвищення кваліфікації та перекваліфікації конкретних співробітників відповідного рівня;

5) безпосередня участь в системі підвищення по службі;

6) участь у проведенні звільнення персоналу , з врахуванням причин звільнення;

7) проведення політики заробітної плати та соціальних послуг тощо.

б) в організаційному відношенні.

Ця діяльність керівника повинна охоплювати всі підрозділи підприємства, а відповідно і весь персонал через формування логічно побудованої ієрархічної системи фірми. Отже, для формування ефективної системи попереджувальних виникненню економічних злочинів, що вчиняються співробітниками на великому підприємстві доцільно користуватися схематичною формулою 1:

СПЗ(В)=КП+ВЕБ+(ВК+ШП+КО(МКО)+ВКВ+…), (1)

де:

СПЗ(В) - система попереджувальних заходів на великому підприємстві;

КП – керівник підприємства;

ВЕБ – відділ економічної безпеки;

ВК – відділ кадрів;

ШП – штатний психолог;

КО – коуч;

МКО – менеджер-коуч;

ВКВ - відділ оцінки та підвищення кваліфікації.

Відповідно до формули 1 видно, що для ефективної роботи відділу економічної безпеки важливою є співпраця з багатьма іншими відділами та окремими співробітниками, але для їх ефективної роботи необхідно попередньо мінімізувати з цим пов’язані ризики. Саме з метою нагадування про це власникам та керівникам підприємства, в формулі 1 інші відділи наведені в діжках, адже вони повинні формуватися з попереднім погодженням з відділом економічної безпеки.

Для формування ефективної системи попереджувальних заходів виникненню цього виду економічних злочинів на підприємстві доцільно користуватися наступною формулою 2:

СПЗ(М)=КП=Ф(ВЕБ)+Ф(ВК)+Ф(ККО)+Ф(ВКВ)+…, (2)

де:

СПЗ(М) - система попереджувальних заходів на малому підприємстві;

КП – керівник підприємства;

Ф – функції, які виконує керівник малого підприємства;

Ф(ВЕБ) – функції відділу економічної безпеки;

Ф(ВК) – функції відділу кадрів;

Ф(МКО) – функції менеджера-коуча;

Ф(ВКВ) – функції відділу оцінки та підвищення кваліфікації.

Відповідно до формули 2 видно, що для попередження економічних злочинів важливою є освітня кваліфікація керівника підприємства та його особисті якості, тому що в даному випадку керівник виконує крім функцій пов’язаний з виробництвом і наданням послуг чимало повноважень, що керівником великої фірми просто делегуються відповідним відділам.

1. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЕКОНОМІЧНІ ЗЛОЧИНИ

Кримінально-правова охорона господарської діяльності в Україні здійснюється на підставі норм Кримінального кодексу України (далі – КК), аналіз якого свідчить про наявність в цілому належної правової бази для виконання державою цього завдання .

Особливе місце у КК посідає розділ VII – "Злочини у сфері господарської діяльності ", бо в ньому найбільшою мірою відображені ті негативні явища, що супроводжують процеси економічних реформ в Україні, боротьба з якими потребує рішучого застосування кримінально-правових заходів. Всі статті, що включені в цей розділ, можна поділити на три групи. Перша – містить статті, які встановлюють відповідальність за суспільно небезпечні дії, що не були передбачені КК 1960 року, незважаючи на те, що останніми роками його розділ VI – "Господарські злочини " постійно змінювався та доповнювався новими статтями. Це "Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення " (ст. 200), "Незаконні виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів " (ст. 204), "Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті " (ст. 207), "Легалізація (відмивання) коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом " (ст. 209), "Порушення правил здачі дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння " (ст. 214), "Незаконні виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма " (ст. 217), "Незаконні дії у разі банкрутства " (ст. 221), "Фальсифікація засобів вимірювання " (ст. 226), "Незаконне використання товарного знака " (ст. 229), "Порушення антимонопольного законодавства " (ст. 230), "Незаконна приватизація державного, комунального майна " (ст. 233), "Незаконні дії щодо приватизаційних паперів " (ст. 234), "Недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання " (ст. 235). Необхідність, наприклад, включення до КК статті, яка передбачає відповідальність за легалізацію (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, зумовлена тим, що такі дії останнім часом значно поширилися і створюють підґрунтя для руху тіньового капіталу з усіма негативними наслідками, які звідси випливають, а також міжнародними зобов’язаннями України. Другу групу складають статті, які замінюють статті КК 1960, але і з суттєвими змінами та доповненнями, що були внесені до них. Це "Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї " (ст. 199), "Контрабанда" (ст. 201), "Порушення порядку зайняття господарською або банківською діяльністю " (ст. 202), "Фіктивне підприємництво " (ст. 205), "Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків " (ст. 208), "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів " (ст. 212), "Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом " (ст. 213), "Фіктивне банкрутство " (ст. 218), "Обман покупців і замовників " (ст. 225), "Випуск або реалізація недоброякісної продукції " (ст. 227). Наприклад, стосовно ст. 148–2 КК 1960 р. Стаття 212 "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів " доповнена частиною четвертою, згідно з якою особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частинами 1 та 2 цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою. Третю групу складають статті, які також замінюють статті КК 1960 року, але введені до нового КК без суттєвих змін. Це "Зайняття забороненими видами господарської діяльності " (ст. 203), "Протидія законній господарській діяльності " (ст. 206), "Порушення законодавства про бюджетну систему України " (ст. 210), "Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку " (ст. 211).

Разом із тим, правова база забезпечення протидії злочинності у сфері господарської діяльності може бути ефективною лише за умови її постійного вдосконалення відповідно до сучасних реалій економічного розвитку держави. Вона має, з одного боку, ґрунтуватися на положеннях чинного цивільного та господарського законодавства, що регулює здійснення господарської діяльності та є досить динамічним, з, іншого, – оперативно змінюватися відповідно до потреб правозастосовної практики щодо протидії новим формам злочинних проявів у цій сфері. Наявність суперечливостей у правовому регулюванні господарських відносин та їх кримінально-правовому захисті досить оперативно використовується особами при вчиненні таких суспільно небезпечних діянь у цій сфері, які хоча й завдають великої шкоди відносинам у сфері господарської діяльності, але внаслідок прогалин у законодавстві не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.

ВИСНОВКИ

Попередження економічних злочинів, що вчиняються співробітниками підприємства є особливо актуальним для сучасних підприємств для ефективної їх діяльності: розширення виробництва, завоювання нових ринків, розробки нових видів товарів та послуг, проведення рекламних заходів тощо. В подальшому дослідженні даного питання може бути розроблена детальна схема попередження економічних злочинів, враховуючи не лише розміри самого підприємства, але й з можливостями внесення поправок на конкретний вид та період протягом якого підприємство здійснює даний вид діяльності.

Характеристики

Список файлов реферата