24285 (654080), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Мексика набула репутації країни зі «здоровими» фінансами та стала розглядатися як надійний зовнішньоторговельний партнер, що забезпечило приплив іноземного капіталу. Характерною рисою мексиканської економіки є висока частка державного сектору, особливо в нафтовій галузі,— більше ніж 200 нафтопереробних заводів працюють у межах державних нафтових компаній.
Мексика посідає друге місце в Латинській Америці (після Бразилії) за розміром промислового потенціалу. Виробництво країни складає 1/4 всієї промисловості Латинської Америки.
Мексика — одна з головних нафтодобувних і нафтоекспортуючих країн світу. За запасами нафти вона посідає четверте місце у світі. Провідними галузями промисловості є гірничодобувна, нафтова, нафтохімічна, металургійна, будівельна, текстильна, харчова й машинобудування.
Мексика входить до першого десятка країн світу за видобутком деяких кольорових металів (міді, цинку, свинцю). Підприємства кольорової металургії базуються повністю на власній сировині.
Машинобудівна галузь виробляє електродвигуни, трансформатори, побутову техніку, обладнання для нафтової, нафтохімічної, гірничодобувної галузей та автомобілі. Більша частина підприємств автомобілебудування базується на іноземному капіталі. Використовуючи дешеву робочу силу, у Мексиці розмістили автоскладальні підприємства такі найбільші світові концерни, як «Фольксваґен Верк», «Джене-рал Моторз», «Крайслер», «Тойота Мотор».
Особливе місце в мексиканській промисловості посідають мікіла-дорас — підприємства, розташовані біля кордону зі США, що спеціалізуються на експортному виробництві товарів (вузли автомобілів, меблі, товари легкої промисловості). 90 % виробленої там продукції відправляється до США. Основною галуззю сільського господарства є рослинництво. На цю галузь припадає 60 % вартості всієї сільськогосподарської продукції. Ще 7 тис. років тому індіанці майя почали вирощувати кукурудзу. Вона разом із пшеницею та рисом і сьогодні є основною зерновою культурою, що вирощується в центральних районах країни. Уздовж південно-західного, західного й північно-східного узбережжя простягаються плантації технічних (цукрової тростини, бавовни, тютюну) і плодових (бананів, цитрусових) культур. Ще з колоніальних часів у Мексиці вирощують каву. У Мексиці розвинене плантаційне лісове господарство. Зони лісових плантацій розташовані на півострові Юкатан.
На менш родючих землях, переважно в північно-західних районах Мексики, розвивається екстенсивно-пасовицьке тваринництво м'ясо-вовняного напрямку. У приватних фермерських господарствах розводять свиней, овець, коней, свійську птицю. У прибережних районах розвинені рибальство й ловля креветок.
Мексика має добре розвинену транспортну інфраструктуру. Найбільший відсоток пасажирообігу припадає на автотранспорт. Залізничний транспорт відіграє другорядну роль — його розвитку перешкоджає гірський, розчленований рельєф. Велике значення для транспортування експортної продукції має морський транспорт. Мексика має власний торговельний флот, у тому числі танкерний — для перевезення нафти та нафтопродуктів. У країні 1321 аеропорт (54 мають статус міжнародних), їх обслуговують 83 авіакомпанії.
Найбільш прибутковою галуззю сфери послуг Мексики є туризм. Країну щорічно відвідують близько 17 млн туристів.
Мальовнича природа, чудові пляжі, величні гори, найбагатша архітектурна спадщина культур ацтеків і майя, колоніальні палаци приваблюють безліч туристів зі США, Канади, Японії та Європи
Найвідомішими та найдавнішими спорудами є піраміди давнього міста Теотіукана, що розташовані неподалік від Мехіко. Мехіко також багате на визначні пам'ятки, серед яких площа Трьох Культур, площа Сокало (Конституції) — друга за розмірами у світі, найбільша арена бою биків, а також величезний парк Чапультепек, де розташований найбільший у країні Національний антропологічний музей з унікальною експозицією, що присвячена доіспанській історії народів Латинської Америки. Там зберігаються тисячі реліквій, у тому числі найдавніші книги ацтеків і майя, за якими вчені змогли відновити мови цих племен.
На узбережжі Мексики розташовані курорти та зони відпочинку. Найпоцулярнішим із них, одним з найулюбленіших місць відпочинку, є Акапулько — всесвітньо відомий курорт на мексиканському узбережжі Тихого океану. Акапулько — це «суміш» гір, тропічних джунглів і лагун; це десять миль заток, оперізаних двадцятьма пляжами з білосніжним піском, а також пагорбами та скелями. На всьому узбережжі величезної бухти розташовуються готелі. В Акапулько туристи можуть стати свідками унікального видовища — знаменитих стрибків зі скелі. Стрибуни-професіонали пірнають один за одним із 20-метро-вої висоти у вузьку бухту, де глибина не перевищує 3,5 м.
КУБА
Територія та географічне положення. Держава Куба займає найбільший однойменний острів в архіпелазі Великих Антильських островів, острів Хувентуд і близько 1600 дрібних островів, що прилягають до них, і коралових рифів. Офіційна назва - Республіка Куба Острів Куба розтягнутий із заходу на схід на 1250 км. Берегова лінія Куби має загальну довжину близько 4000 км.
Перевага вапнякових відкладень у складі гірських порід острова, а також утворення численних коралових рифів поблизу узбережжя сприяли формуванню зручних, захищених від моря бухт.
Природа. Рельєф Куби переважно рівнинний. Гірські пасма й височини простягаються вздовж узбережжя. У центральній частині розташовані гори Сьєрра-де-Тринідад із вершиною Сан-Хуан (1156 м) Найвищий гірський масив Сьєрра-Маестра тягнеться вздовж півден-ио-східного узбережжя. Там розташована найвища точка Куби - пік Туркіно (1974 м). Крім гірських хребтів і терасованих височин, ландшафти Куби багаті на мальовничі карстові форми й долини.
Клімат острова тропічний морський. Власне зими та літа на Кубі немає, є два сезони: сухий (більш прохолодний) і вологий. Температура рідко опускається нижче за +20 °С. Річки Куби не мають великого господарського значення. Головна річка Кауто судноплавна для невеликих суден у нижній течії. Ґрунти відрізняються високою родючістю і є сприятливими для вирощування тропічних плантаційних культур, насамперед цукрової тростини.
Тропічна рослинність різноманітна. Ліси займають близько 10 /о території, вони збереглися переважно в горах. Рівнини вкриті трав'янистою саваною. Тваринний світ суходолу досить бідний Багато
гризунів і птахів. Проте прибережні води багаті на цінні види промислових риб, молюсків, креветок, губок.
Серед корисних копалин Куби найзначнішими є родовища нікель-кобальтових, марганцевих, свинцево-цинкових руд, хромітів. Є значні запаси торфу, доломітів, цементної сировини, мармуру, вогнетривких глин. Зустрічаються невеликі поклади нафти.
Історичний розвиток. Заселення Куби почалося в IV тис. до н. є. Очевидно, перші жителі острова перебралися туди з Південної та Центральної Америки. У 1510 р. почалася іспанська колонізація Куби. Іспанці перетворили острів на перевалочну базу для завойовників Мексики та Південної Америки.
У 1762 р. Гавана була захоплена англійцями та проголошена зоною вільної торгівлі, що привело до послаблення колоніального режиму. Утиски метрополій викликали широкий протест населення острова. Протягом 1868—1878 рр. кубинські повстанці вели боротьбу з іспанцями під гаслом «Незалежність або смерть!» Патріоти не змогли здобути перемогу, але змусили колонізаторів піти на поступки. У 1886 р. на острові було скасоване рабство, а в 1897 р. Куба здобула автономію.
Використовуючи визвольну боротьбу кубинців, США вступили у війну з Іспанією. Із 1902 р. Куба була формально проголошена незалежною, а фактично — опинилася окупованою. Почалася епоха панування США на Кубі, що тривала рівно 60 років. У середині 50-х рр. XX ст. кубинські революціонери змогли підняти народ на боротьбу, війська останнього диктатора Ф. Батісти були розбиті 1 січня 1959 р. Гавана опинилася під владою повстанців, і на її території поступово встановився прокомуніс-. тичний режим. США встановили політичну й економічну блокаду непокірливого острова. І тоді допомогу кубинським революціонерам почав надавати Радянський Союз. Улітку 1962 р. СРСР установив на острові ядерні ракети, які були націлені на найбільші міста США. Так почалася Карибська криза, що ледь не призвела до нової світової війни. Лідери США й СРСР — Джон Кеннеді й Микита Хрущов — змогли мирно розв'язати цей конфлікт, і радянські ракети були демонтовані.
Сучасна Куба — єдина соціалістична республіка в Західній півкулі. Головою держави та уряду є президент — Фідель Кастро Рус, що перебуває при владі з 1959 р. Законодавча влада представлена однопалатним парламентом — Національною асамблеєю народної влади У країні єдина політична партія — Комуністична партія Куби.
Населення. Близько 2/3 населення Куби складають нащадки вихідців з Іспанії, інші — негри, мулати, метиси. Кількість корінного індіанського населення невелика — близько 1 %.
Основна релігія держави — католицизм, зустрічаються також протестанти (баптисти). Куба — країна молодого населення, середній вік складає 34,5 року.
Серед інших латиноамериканських країн Куба виділяється відносно рівномірним розміщенням населення по території. Середня густота становить 101,8 особи/км2. 76 % населення проживає в містах.
Гавана — столиця Куби — найбільше місто з населенням 2,27 млн осіб. Місто виникло в 1515 р. як іспанський форт. Наприкінці XVI ст.
Гавана стала адміністративним центром іспанської колонії, а з 1902 р.— столицею кубинської держави. Старий центр Гавани — Гавана В'єхо — у 1982 р. був оголошений ЮНЕСКО культурною спадщиною світового значення (включає більше ніж 900 об'єктів).
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
