24284 (654079), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Господарство. Сто років тому основою економіки країни було сільське господарство. Перетворення Швеції з аграрної країни на ви-сокорозвинену індустріальну державу відбувалося завдяки «трьом китам»: лісу, залізній руді й гідроенергії. Ці природні ресурси, що використовуються для виробництва сталі, лісоматеріалів, картону, паперу й електроенергії, заклали підвалини експортоорієнтованої економіки Швеції. Сьогодні серед традиційних галузей промисловості важливу роль продовжує відігравати лісова індустрія. Трохи втратили своє колишнє значення добувна промисловість і виробництво сталі, значну частину електроенергії виробляють на АЕС. Основу економіки зараз складають машинобудування, електроенергетика, хімічна, деревообробна й целюлозно-паперова промисловість.

Шведська лісова індустрія славиться глибокою переробкою деревини. Вона посідає значне місце у виробництві й експорті фанери, картону, целюлози, паперу. Основна частина лісової промисловості країни зосереджена в районі озера Венерн. На його північному березі розташовані целюлозно-паперові комбінати. На березі іншого озера — Веттерн — розташований Йончепінґ, що славиться сірниковими фабриками. Саме звідси по всьому світу й поширився шведський сірник.

Швеція належить до країн із високим рівнем розвитку окремих галузей машинобудування, найважливіша з яких ,— автомобілебудування. У країні три основні виробники автомобілів: «Вольво», «Сааб Отомобайл» і «Сканія». Крім автомобілів, «Вольво» і «Сканія» випускають промислові й морські двигуни. «Сканія» — творець кількох поколінь військових літаків, а також громадянських повітряних лайнерів. Ця фірма перебуває серед найбільш прибуткових світових виробників вантажівок і автобусів. «Вольво» й надалі планує спеціалізуватися на виробництві вантажівок, автомобілів і автобусів, а також морських, промислових й авіаційних двигунів.

Галуззю хімічної промисловості, що розвивається швидше за інші, є фармацевтика. Середній річний приріст її продукції складає 8—9 %, причому багато фірм в основному працюють на експорт.

Переважна більшість промислових підприємств зосереджена на рівнинах і плато Середньої та Південної Швеції. Найбільш розвинений промисловий район — рівнини навколо озера Меларен, поблизу Стокгольма. Тут розташовані заводи з виробництва побутових електроприладів, телефонів, радіо- і телеапаратури, підприємства поліграфічної, швейної та харчової промисловості.

Незважаючи на те що високотехнологічні галузі відіграють відносно невелику роль у промисловому виробництві країни, Швеція перебуває серед провідних держав за витратами на науково-дослідні й дослідно-конструкторські розробки (НДДКР). Більшість із них припадають на різні види обладнання, електротовари й фармацевтичну продукцію. Серед компаній найбільші вклади в НДДКР роблять «АББ», «Еріксон» і «Вольво». «Еріксон» перебуває серед світових лідерів у галузі виробництва засобів телекомунікацій, насамперед мобільних телефонних систем.

Як і в інших скандинавських країнах, основні напрямки сільського господарства Швеції — тваринництво й виробництво кормів. У тваринництві переважає розведення великої рогатої худоби молочного й м'ясного напрямку й свиней. Значна частина оброблюваних земель використовується для вирощування райграсу, тимофіївки й конюшини із яких виготовляється високопродуктивна травосуміш. Головні райони оброблення пшениці - рівнини Середньої Швеції та Сконе, на значних площах висівають овес і ячмінь.

Країну щорічно відвідують мільйони іноземців, особливо вона підходить для любителів зимового відпочинку в горах. Місцем паломництва деяких із них є містечко Мура. Тут щорічно проходить багатотисячна лижна гонка «Всалоппет». Досить популярними є пішохідні прогулянки в горах, рибальство, перегони на собачих запряжках. Сотні тисяч туристів відвідують «Томтеланд» - село Діда Мороза.

Швеція має досить густу транспортну мережу. Особливо великою є роль внутрішнього водного транспорту. Найбільші транспортні вузли — Стокгольм і Ґетеборг.

У другій половині минулого століття виникло поняття «шведська модель розвитку». Вона містить у собі високі податки й настільки ж високі соціальні гарантії для населення, повну зайнятість, а також доступність освітніх, медичних та інших послуг. Складові частини шведської моделі - висока ефективність виробництва, високий рівень добробуту й політика солідарності в галузі зарплат. Ця модель розвивалася протягом кількох десятиліть і показала свою дієвість. Зараз Швеція зберігає низький рівень безробіття (4 %), тут не настільки великі, як, наприклад, у СІЛА, розбіжності в доходах і життєвому рівні населення. Часом це досягається за рахунок досить високих темпів інфляції на тлі низьких показників економічного росту, що є предметом критики цієї моделі розвитку.

Характеристики

Список файлов реферата