24278 (654074), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Природа. Тривалий час країна була відома як Сіам (у перекладі із санскриту — «прекрасний»), сучасну назву — Таїланд — вона має з 1939 р.
У північно-східній частини Таїланду розкинулося велике плато Корат, оточене невисокими горами. На західній, південній (півострів Малакка) і північній окраїнах країни розташовані гірські ланцюги. Вони утворюють своєрідний бар'єр між центральними районами країни й кордоном із М'янмою. Між плато Корат і гірськими масивами розкинулася родюча Менамська низовина, поділена руслом річки Менам-Чао-Прая — головної водної артерії країни.
Для Таїланду характерний тропічний мусонний клімат. Середня температура на рівнинах протягом року +22...+29 °С. Лише на далекій півночі взимку температура знижується до +16 °С. Опадів випадає 1000—2000 мм на рік, у горах їхня кількість зростає до 5000 мм. Через дію мусонів на значній частині країни чітко виражені сухий і вологий сезони. Посушливою зимою денна температура лише ненабагато поступається середньорічний. У цей час на північному сході міліють річки, висихають неглибокі озера, ґрунт на полях твердіє та розтріскується. У сезон дощів, що триває з травня по жовтень, на всій території країни панують південно-східні мусони, із вітрами та зливами.
У цей час розливається головна річка країни — Менам-Чао-Прая, причому в дельті ґрунти затоплюються практично повністю. Щоб уберегти своє житло від водної стихії, місцеві жителі зводять будинки на тикових палях. Конструкція пальових будинків також забезпечує захист від прямих сонячних променів і дощу.
На кордоні з Лаосом протікає найбільша річка Індостану — Меконг, якій народи Південно-Східної Азії давали різні назви — «Річка Величного дракона», «Батько річок». У тайській частині цієї річки багато островів і перекатів, тому Меконґ тут придатний лише для руху дрібних судів і сплаву лісу.
Ще 50 років тому половину території країни займали ліси, зараз їхня площа зменшилася більше ніж удвічі. У результаті інтенсивного вирубування лісів плато Корат практично втратило природну рослинність. У 1989 р. уряд країни різко обмежив масштаби лісозаготівель, однак темпи вирубування лісів знизилися незначно.
У віддалених районах і на територіях, що охороняються, водяться тигри,, леопарди, ведмеді, азіатські буйволи і, звичайно ж, слони, оскільки слон у Таїланді — легендарна тварина, символ країни.
Таїланд має різноманітні мінеральні ресурси. Найбільш значними є запаси кольорових металів, коштовного й напівкоштовного каміння, у країні є олово, вольфрам, цинк, свинець, рубіни й сапфіри, а також залізна руда, природний газ, вугілля й кам'яна сіль.
Історичний розвиток. Сучасна назва країни — Таїланд, або Муанг-Тай, перекладається, як «країна вільних». У певному сенсі це відповідає дійсності, оскільки Таїланд виявився єдиною державою в Південно-Східній Азії, що не була колонізована європейцями.
Перша держава на території Таїланду — Двараваті -- виникла на початку нашої ери. її творцями були мони, що обрали для нього сприятливий район долини річки Мінам. Із кінця X до XIII ст. частина земель перебувала під владою кхмерів. Предки тайців почали проникати на територію країни з Південного Китаю приблизно із VII ст., і цей процес тривав протягом багатьох століть. Завдяки контактам із цивілізаціями монів і кхмерів вони досягай високого рівня суспільного розвитку та в 1238 р. створили свою першу державу — Сукотаї.
Наприкінці XIV ст. з'являється інша тайська держава — Аютія (прийнята в літературі назва Сіаму) із центром в однойменному місті (зараз Аюттгая). У 1767 р. після тривалої облоги бірманській армії вдалося захопити столицю найбільшого тайського королівства — Аютію. Місто було спалене й більше не змогло відродитися в колишній величі. Новою столицею королівства стало місто Тхон-бурі (зараз є частиною агломерації Бангкока), і незабаром тут був зведений чудовий храм Ват-Пра-Кео, відомий як храм Смарагдового Будди. Але через п'ятнадцять років столиця була знову перенесена — цього разу до лівого берега річки Мінам, у Банґкок. Напередодні перенесення столиці владу в країні захопив генерал Прайя Чакрі, що зміг розбити бірманців. Він заснував династію Рама, що править і сьогодні.
У XIX ст., коли світ охопила опіумна лихоманка, у країні почав поширюватися опіумний мак. Надзвичайні прибутки, які одержували наркоділки, відбилися в красномовній назві цієї частини Індокитаю — «золотий трикутник».
Раму V, або короля Чулалонгкорна (1868—1910), тайці запам'ятали як мудрого монарха. Однією з його характерних рис було вміння ладнати з європейцями. Саме завдяки його зваженій політиці країна зберегла незалежність.
Починаючи з 30-х рр. минулого століття Таїланд неодноразово зазнавав часів смути. Одних тільки державних переворотів із 1932 до 1991р. було сімнадцять. У 80-ті рр. XX ст. у країні почався економічний ріст, якому сприяв іноземний туризм, що швидко розвивався.
Населення. Протягом другої половини минулого століття кількість населення країни стрімко зростала. Однак якщо 50 років тому темпи росту становили 3 % на рік, то зараз утричі менше. У віковому складі населення явно переважають люди середнього віку, їхня частка продовжує збільшуватися. Середній вік жителя країни — ЗО років, тривалість життя — 70,8 року.
Але найбільш популярні інші бої — із муай-тай. Тайський бокс здавна був улюбленим спортом народу Сіаму. Надмірну жорстокість муай-тай утратив у 1930 р., коли були узаконені міжнародні.правила боксу, але твердість, майстерність і прагнення перемоги залишаються неодмінним атрибутом двобоїв тайського боксу.
Господарство. Протягом багатьох століть Таїланд був виключно аграрною країною, однак в останні десятиліття тут швидко формується сучасний промисловий комплекс. На це вказує й частка промисловості в національному продукті країни, що зараз складає 40 %. Традиційно найбільше значення мають харчова (цукор, напої, консерви з фруктів і морепродуктів, заморожені креветки), легка (тканини, одяг, взуття), добувна (насамперед олово й вольфрам), лісова й деревообробна галузі.
Останнім часом швидкими темпами розвивається машинобудування (зокрема виробництво комп'ютерів і комплектуючих, інтегральних схем і трансформаторів, автомобілів і мотоциклів), металургія та нафтохімічна промисловість.
Енергетика країни залежить від імпорту, і ситуація дещо покращилася після відкриття родовищ природного газу на морському шельфі й будівництва низки гідроелектростанцій.
Більше ніж половина населення зайнята в сільському господарстві. Обробляється близько 40 % території, п'ята частина зрошується. Вирощують рис, кукурудзу, маніок, бавовник, гевею, джут, батат, цукрову тростину, ананаси, банани, чай, каву, кокосову пальму, прянощі, різні овочі. Таїланд є найбільшим у світі експортером рису, а за його наловим збором посідає шосте місце.
Тваринництво відіграє другорядну роль, розводять свиней і курей, ;і також буйволів і волів як тяглову силу. Велике значення має рибальство. Прісноводну рибу виловлюють на річках, каналах, водоймищах і на заливних рисових полях. В основному вона йде на внутрішнє споживання. Значна кількість морської риби та інших морепродуктів експортується. В останнє десятиліття набуло розвитку розведення креветок на аквафермах.
У країні швидко розвивається індустрія туризму: щороку Таїланд відвідують більше ніж 4,5 млн іноземних туристів. Найчастіше вони відпочиваютв у пївденно-східній частині країни. Популярність має острів Пхукет, розташований в Андаманському морі та з'єднаний із материком дамбою. Іззовні він нагадує перлину неправильної форми: 48 км завдовжки й 21 км завширшки. Високі пагорби, що поросли тропічною рослинністю, плантації кокосових пальм, безліч пляжів — усе це принесло острову світову славу. Не менш відомий інший курорт —. Паттаї. У цьому місті туристам пропонують порівняно недорогий, але високий рівень обслуговування, комфортабельні готелій чудові пляжі.
Країна має досить розвинену для свого регіону транспортну мережу. Найбільшу роль у внутрішніх перевезеннях відіграє автомобільний і річковий транспорт. У зовнішніх економічних зв'язках великим є значення морського транспорту. Головними морськими портами є Бангкок, Пхукет, Саттахіп.