24266 (654063), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Велика увага в Австралії приділяється освіті й науці. Із 6 до 15 років діти відвідують державні або приватні школи. Для дітей, що проживають на далеких фермах і скотарських ранчо, розташованих за сотні миль від найближчої школи, раніше транслювали по радіо уроки «Повітряної школи», потім підключили телебачення й дистанційне навчання через Інтернет. В Австралії розташовані 26 університетів і два університетські коледжі.
Культурне багатство країни зібране в музеях і картинних галереях. У Сіднеї — музей Австралії з експонатами з галузі антропології та природної історії, Військово-меморіальна художня галерея, Музей ужиткового мистецтва й науки. У Мельбурні — Національний гербарій і Королівський ботанічний сад. У Брісбені розташований знаменитий гербарій Квінсленда. Також у країні є безліч танцювальних колективів і театральних труп.
Господарство. Майже два століття Австралія була для англійців заморською фермою. Вона постачала на Британські острови вовну й пшеницю, а коли з'явилися човни-рефрижератори — м'ясо й олію. Після того як Австралія вступила до «Загального ринку» і до налагоджених імперських зв'язків додалися нові, Австралія знайшла нову роль: країна-ферма стала й країною-рудником. Австралія й зараз посідає провідні позиції у світі за експортом вовни, баранини, пшениці, яловичини, молочних продуктів, цукру-сирця, меду.
У XX ст. в країні були відкриті великі родовища залізної руди, кам'яного вугілля, свинцево-цинкових руд, бокситів, урану, нікелю, вісмуту, золота, алмазів та інших корисних копалин. Завдяки цьому Австралія посіла провідні позиції у світі за запасами мінеральних багатств і перетворилася на одного з найбільших виробників й експортерів мінеральної сировини.
Інтерес транснаціональних корпорацій до надр Австралії пояснювався їх легкодоступністю, можливістю видобутку руди дешевим відкритим способом і зручним вивезенням через прилеглі морські порти.
Після Другої світової війни швидкими темпами стали розвиватися обробні галузі: металургійна, нафтопереробна, хімічна, текстильна, харчова, поліграфічна, машинобудування (автомобілі й електромотори, верстати та промислове обладнання, телевізори, радіоприймачі, холодильники, пральні машини).
До Другої світової війни основу економіки Австралії складало сільське господарство, насамперед вівчарство. Використовуючи завезених у 1797 р. з мису Доброї Надії кількох іспанських мериносів і привезених з Англії овець, була виведена нова порода — австрійські мериноси, що відрізняються винятковою тонковолокнистою вовною. Інтеграція з країнами Азії дозволила Австралії налагодити стійкі постачання баранини та вовни до цих країн.
Зернові культури вирощуються переважно у східних та південно східних периферійних районах Австралії, місцями на південному Заході й у Тасманії. Більше ніж половину посівних площ займає пшениця, інші території використовуються для вирощування ячменю, вівса, КУКУРУДЗИ, сорґо, рису. У долинах річок на зрошуваних землях вирощують апельсини, груші, яблука, на східному узбережжі — тропічні фрукти: ананаси, банани, папайю, манго. За останні роки розширилися площі виноградників; 25 % продукції виноробства експортується, виробництвом вина займаються більше ніж 700 виноробних заводів.
Незважаючи на своєрідність міжнародної експортної спеціалізації, Австралія є економічно розвиненою країною, має високі показники рівня життя населення. Австралія посідає десяте місце серед найбагатших країн світу за показниками ВВП при перерахуванні на основі паритету купівельної спроможності.
У сфері обслуговування зайнята більша частина активного населення країни. Вона представлена банківською системою, освітніми та медичними послугами, кіно- й телеіндустрією, туризмом.
У 80 — 90-х рр. XX ст. туризм став найважливішим сектором економіки Австралії, галуззю, що динамічно розвивається. У середньому Австралію щорічно відвідують близько 4 млн туристів, забезпечуючи майже 16 % ВВП країни. Це туристи з Японії (20 %), Нової Зеландії (16 %), СІЛА, Тайваню, Сянгана, Індонезії, Малайзії, Німеччини та ін.
Особливо привабливі для туристів Нова Південна Валлія та Сідней. Близько 2 млн туристів щорічно приймають готелі й курорти Південного Квінсленда, побудовані на 50-кілометровій смузі Золотого Берега. На півночі цього штату водяться найбільші у світі крокодили.
Аборигени розводять їх на спеціальних фермах. У готелях і ресторанах приїжджим обов'язково запропонують покуштувати найпопулярнішу австралійську страву — біфштекс із крокодилячого м'яса. Для любителів гострих відчуттів винахідливі жителі влаштовують полювання на хижаків. Австралійці можуть запропонувати своїм туристам усе, що вони забажають: безлюдні піщані пляжі, сучасні міста, фешенебельне обслуговування, вигадливі пустелі, непролазні джунглі й унікальний тваринний світ.
Різні послуги, розвинена інфраструктура створюють умови для проведення в Австралії різноманітних спортивних змагань. У 2000 р. Сідней приймав у себе гостей Літніх Олімпійських ігор. У них узяли участь 10,6тис. атлетів, що змагалися в 300 видах спортивних змагань.
Самі австралійці — запеклі спортсмени. В Аделаїді щорічно проводяться автогонки «Формула-1» на Ґран-прі Австралії, у Мельбурні — відкритий чемпіонат країни з тенісу, що входить до серії «Великого шолома». У невеликих містах і поселеннях проводяться свята з жартівливими змаганнями (змагання лісорубів, стригалів вовни) і спортивними змаганнями (кінне поло, кінні перегони, змагання із загону худоби). Дуже популярними є такі види спорту, як крикет, футбол, реґбі, плавання, серфінг, віндсерфінг, вітрильний спорт, водні лижі













