24263 (654061), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

На початку Першої світової війни Румунія була союзником Німеччини, але в 1916 р. перейшла на бік Антанти. Розпад Австро-Угорської монархії, що настав після закінчення війни, а також Російської та Османської імперій дозволив Румунії приєднати до себе Бессарабію, Буковину, Трансільванію, Кришану-Марамуреш і частину Баната. Події Другої світової війни й післявоєнні угоди призвели до того, що південна частина Добруджі була повернена Болгарії, а Північна Буковина й уся Бессарабія відійшли до Радянського Союзу.

На сьогодні Румунія — президентсько-парламентська республіка, голова держави — президент. Із 1 січня 2007 р. — член ЄС.

Населення. У країні проживають більше ніж 22 млн осіб, але через від'ємний природний приріст і перевищення еміграції над імміграцією кількість населення зменшується. Більшість жителів складають румуни (88 %), разом із тим країна стала батьківщиною для деяких національних меншин, найбільші із яких — угорці (7 %), цигани (3 %), українці (0,3 %) й німці (0,3 %).

Більшість румунів належать до Румунської православної церкви, угорці сповідують католицтво, також є й протестанти. Середній вік жителя Румунії — 36 років, а тривалість життя — 71 рік. Міське населення країни складає 54,5 %, кожний сьомий городянин — житель Бухареста (1,89млн осіб). Великі міста — Брашов, Констанца, Яси — явно поступаються столиці, їхня заселеність не перевищує 400 тис. осіб.

Бухарест розташований на Нижньодунайській низовині, на річці Димбовиця, за 45 км від Дунаю. Він пов'язаний з іншими містами автомобільними порогами, залізницями й повітряними лініями. Місто засноване в XIV ст., а під теперішньою назвою відоме як укріплений пункт із 1459 р. Сьогодні це також найбільший індустріальний, науковий і культурний центр країни. У румунській столиці працюють підприємства машинобудування, металургії, хімічної, харчової, порцеляно-фаянсової, легкої (взуттєва, текстильна, швейна) галузей. Широко відомі румунські меблі. У Бухаресті безліч музеїв, серед яких Музей мистецтв, Музей народного мистецтва, Музей історії Румунії, Музей села.

Брашов — головне місто Трансільванії. Він розташований в одній із передгірних улоговин і є відомим гірськолижним курортом. У верхній частині міста на вузьких вуличках розташовані старовинні середньовічні будинки, що тісно прилягають один до одного, нижче, на рівнині,— нова частина міста, із прямокутниками сучасних будинків і промислових підприємств.

Констанца ~ один із морських курортів, розташований на узбережжі Чорного моря. Тут проживають 307,4 тис. осіб. Розвинене суднобудування й судноремонт, легка, харчова й деревообробна індустрія.

Культура. Країна являє собою своєрідний калейдоскоп культур. Середньовічні міста Трансільванії — Сигішоара, Сибіу, Брашов, Клуж-Напока — нагадують про сусідню Угорщину, тут і проживає більшість угорців. У Західній Румунії помітний відбиток Австро-Угорської імперії. Констанца із залишками ^античного поселення, грецьких і римських некрополів нагадує про Давній Рим. Пізніше до пам'яток римського панування додалися риси османської культури, наприклад мечеті. Даниною візантійському стилю є православні монастирі Молдови й Буковини.

Румуни відомі своєю оригінальною кухнею, що відрізняється великою кількістю овочів і м'яса: суп із м'ясними кульками й овочами, тушковані овочі, голубці з капустяного і виноградного листя. Однак найулюбленіша національна страва — мамалиґа — каша з кукурудзяного борошна.

Господарство. Провідні галузі промисловості Румунії — машинобудування (загальне, транспортне, сільськогосподарське, електротехнічне), гірничодобувна, металургія (традиційно велику роль відіграє виплавка сталі, алюмінію, цинку, свинцю, міді), легка, хімічна й нафтохімічна.

Головна промислова зона Румунії — район Бухарест-Плоєшті, де найбільше значення мають підприємства машинобудування, нафтової, хімічної галузей і будівельної індустрії. Найбільші нафтопереробні заводи Румунії розташовані в містах Плоєшті, Брашов, Онешті (до 1999 р. — Георге Георгіу-Деж). Металургійні підприємства зосереджені на заході й на південному сході країни.

У сільському господарстві переважає рослинництво зернового напрямку, основні зернові культури — кукурудза й пшениця, інші важливі культури — картопля, цукровий буряк, соняшник. Велике значення має овочівництво, виноградарство, плодівництво. Головна житниця країни — рівнини Молдови й Валахії. Виноградна лоза зростає в передгір'ях Карпат, у Трансільванії та Добруджі. У південних передгір'ях Карпат, на плато Добруджа й у дельті Дунаю, багато фруктових садів. Найбільше тут вирощують слив і яблук.

У тваринництві найбільше значення має розведення великої рогатої худоби, свиней^ овець, свійської птиці.

Країну відвідують десятки тисяч іноземних туристів. Сніжні Карпати, родючі рівнини, Дунай з унікальною дельтою, узбережжя теплого Чорного моря роблять природу Румунії різноманітною та багатоликою. Також туристів приваблюють Констанца — міжнародний морський курорт і великий порт на Чорному морі, монастирі Північної Молдови й Трансільванія з легендою про господаря Валахії Влада Депеша (справжнє прізвище,- Дракул) - Дракулу. Цікаво, що Влад Цепеш підписав грамоту, із якою пов'язане здобуття столицею країни назви Бухарест, а своє прізвисько він дістав за жорстокість, що виявилася в боротьбі за централізацію державної влади й при розправі з ворогами.

У Румунії розвинені всі види транспорту, через територію країни проходять магістралі, що з'єднують Росію та Україну з Балканськими країнами. Велике значення має трубопровідний транспорт. Загальна довжина газо- й нафтопроводів — близько 6000 км.

Характеристики

Список файлов реферата