24262 (654060), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Ізраїль

Територія та географічне положення. Ізраїль розташований на південно-східному узбережжі Середземного моря. Офіційна назва — держава Ізраїль. Місце перебування уряду — місто Єрусалим (не визнається столицею більшістю країн світу та ООН, які вважають нею місто Тель-Авів). Територія країни межує на півночі з Ліваном (1), на сході — із Сирією (2) і Йорданією (3), на півдні — із півостровом Синай, що є частиною Єгипту (4), а із заходу омивається Середземним морем. Максимальна протяжність території з півночі на південь — 560 км, із заходу на схід — близько 120 км. Відстані між населеними пунктами є невеликими.

Природа. Поверхня країни — переважно плоскогір'я заввишки 500— Ю00 м. Уздовж узбережжя Середземного моря простягається Приморська рівнина завширшки близько 40 км і завдовжки до 190 км, що переходить на сході в плоскогір'я. На півночі до неї прилягають хребти Ліванських гір, а на півдні — велика кам'яниста пустеля Неґев." У східній частині країни розташована тектонічна западина Гхор, що розташована нижче за рівень моря.

Географічне положення й природні умови Ізраїлю не сприяють розвитку господарства. Країна розташована'на осадових породах, вона небагата на корисні копалини, її водні ресурси обмежені, кількість опадів невелика, що робить більшість територій країни непридатними для сільського господарства. Однак складні природні умови стимулювали розвиток нових напрямків в екології пустель, меліорації, розробці нових способів обробітку ґрунтів під різні сільськогосподарські культури, нових технологій опріснення солоної води.

Брак корисних копалин і водних ресурсів компенсує вихід території Ізраїлю до Середземного "й Червоного морів, що з'єднує країну з усім світом за допомогою морських шляхів.

Клімат в Ізраїлі коливається від помірного до тропічного. Переважають два сезони: прохолодна дощова зима (у високогір'ї інколи навіть випадає сніг) і літо — жарке й вологе в прибережних низинних районах і сухе — у гірських районах і пустелі Неґев.

Основні водойми Ізраїлю: Мертве море, річка Йордан і три її притоки, Тиверіадське озеро й невеликі гірські річки. Водні ресурси використовують для переробки в питну воду, оскільки через розташування в межах пустельного поясу країна завжди страждала від браку води.

Для пиття використовують води річки Йордан, прісноводного Тиверіадського озера й кількох невеликих водоймищ, а також водні джерела й підземні води. Але оскільки велика кількість джерел прісної води була забруднена, виникла необхідність відкриття нових водних ресурсів за рахунок очищення відпрацьованих вод, штучного викликання опадів та опріснення солоної води.

Надра Ізраїлю небагаті на корисні копалини. Незначні за кількістю і якістю поклади залізних руд у горах Кафталі, на околицях гори Гавор, у нагір'ї Неґев не розробляються. Із 1959 р. в долині Тим-ній (на північ від Ейланії) почали добувати мідну руду (нубійський піщаник із 1,3 % металу) і переробляти її на 75 %-й концентрат. Метан, бром, сіль магнію, кухонну сіль добувають у великих кількостях шляхом випарювання вод Мертвого моря з наступною переробкою осаду. На всій території країни значними є ресурси будівельного каменю й піску. Виявлено запаси нафти в районі Хайфи й Ашдода, але вони малопродуктивні. Із 1961 р. зі свердловин у районі Арада добувається природний газ. Величезні шари торфу, що розташовуються там само, використовуються лише як добрива, оскільки їхній паливний коефіцієнт є невисоким.

Історичний розвиток. У давнину територію країни заселяли євреї. В XI ст. до н. є. вони створили Ізраїльсько-Юдейське царство, що згодом розпалося на Ізраїль і Юдею. Обидва царства були завойовані Ассирією та Вавилоном, а пізніше перебували під владою Риму та Візантії. До утворення Ізраїлю на його теперішньому місці була британська підмандатна територія Палестина.

29 листопада 1947 р. за рішенням Генеральної Асамблеї ООН ця територія була поділена на дві держави: єврейську та арабську. У цей день у Тель-Авіві, через 1800 років, була знову проголошена єврейська держава.

Після виникнення Ізраїлю арабські держави оголосили йому війну. Утворилися суперечливі території (сектор Ґази й Західний берег річки Йордан). Близькосхідний конфлікт, загасаючи й відновлюючись, залишається джерелом напруженості в цьому регіоні й сьогодні.

Возз'єднання вигнанців (алія) — повернення євреїв на їхню історичну батьківщину після багатьох століть перебування за межами рідних земель — один з основних принципів створення й розвитку Ізраїльської держави.

Сучасна держава Ізраїль — парламентська республіка. Голова держави — президент, що обирається кнесетом (однопалатним парламентом) шляхом таємного голосування терміном на п'ять років. Кнесет — вищий орган законодавчої влади, складається зі 120 депутатів, які обираються терміном на чотири роки.

Населення. Єврейське населення нараховує 81 %. Євреї-ізраїльтяни складають 38% від загальної кількості євреїв, що проживають у всіх країнах світу (13,3 млн осіб). Густота населення Ізраїлю складає 287 осіб/км². Це досить високий показник.

Характеристики

Список файлов реферата